про забезпечення позову
26.08.2022м. СумиСправа № 920/1259/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС” (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, код ЄДРПОУ 38983870) від 23.08.2022 (вх. № 1937 від 23.08.2022) про забезпечення позову у справі № 920/1259/21 та матеріали зазначеної справи:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова компанія “Інвестсервіс” (вул. Половка, 76, м. Полтава, 36034),
до відповідача Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (вул. Комарова, 2, м. Суми, 40020),
про стягнення 66 662 955 грн. 05 коп.,
та
за зустрічним позовом Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (вул. Комарова, 2, м. Суми, 40020),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова компанія “Інвестсервіс” (вул. Половка, 76, м. Полтава, 36034),
про визнання договору недійсним в частині та визнання недійсним зобов'язання,
23.11.2021 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 60 930 712 грн. 62 коп., зокрема: 1) 14 867 288 грн 69 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 114 098 грн 03 коп. заборгованості з оплати замовленої (договірної) потужності, 388 634 грн 86 коп. неустойки за перевищення розміру допустимого відхилення споживання природного газу (позитивний/негативний баланс) відповідно до укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 7-21/ГКД від 30.12.2020, 2 634 693 грн 17 коп. пені за прострочення оплати спожитого природного газу, 22 455 грн. 49 коп. пені за прострочення оплати замовленої (договірної) потужності, 32 380 грн 86 коп. пені за прострочення оплати небалансів обсягу постачання газу, 1 185 443 грн 16 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати природного газу, 13 176 грн. 56 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати замовленої потужності, 16 060 грн 98 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати небалансів, 3 088 662 грн 08 коп. 18% річних за прострочення оплати природного газу, 4 675 грн. 83 коп. 3% річних за прострочення оплати замовленої потужності, 37 114 грн 49 коп. 18% річних за прострочення оплати небалансів (всього за договором - 22 404 684,20 грн); 2) 34 649 898 грн 75 коп. заборгованості за спожитий природний газ, 358 844 грн 68 коп. заборгованості з оплати замовленої (договірної) потужності, 905 478 грн 84 коп. неустойки за перевищення розміру допустимого відхилення споживання природного газу (позитивний/негативний баланс) відповідно до укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 50-21/ГКД від 30.06.2021, 983 670 грн 40 коп. пені за прострочення оплати спожитого природного газу, 14 371 грн. 43 коп. пені за прострочення оплати замовленої (договірної) потужності, 22 076 грн 05 коп. пені за прострочення оплати небалансів обсягу постачання газу, 521 925 грн 67 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати природного газу, 5 757 грн 53 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати замовленої потужності, 8 415 грн 64 коп. інфляційних втрат за прострочення оплати небалансів, 1 049 084 грн 67 коп. 18% річних за прострочення оплати природного газу, 2578 грн. 37 коп. 3% річних за прострочення оплати замовленої потужності, 3926 грн 39 коп. 18% річних за прострочення оплати небалансів (всього за договором - 38526028,42 грн).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2021, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
23.12.2021 ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” подано зустрічний позов № 79/15-15 від 20.12.2021 про визнання договору недійсним в частині та визнання недійсним зобов'язання (вх. 4539 від 23.12.2021), відповідно до якого позивач просить суд: визнати недійсним підпункт 8.2.1, підпункт 8.2.3., підпункт 8.2.3.1 пункту 8.2. Договору № 7-21/ГКД постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 30.12.2021, укладеного між ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” та ТОВ “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС”; визнати недійсною додаткову угоду № 1/1 від 30.12.2020 до Договору № 7-21/ГКД від 30.12.2020, укладеного між ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” та ТОВ “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС”; визнати недійсним зобов'язання ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” з оплати на користь ТОВ “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС” нарахованої неустойки у вигляді пені та 18% річних за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п.4.6 та 4.15 Договору № 7-21/ГКД постачання природного газу для потреб непобутових споживачів; визнати недійсним підпункт 8.2.1, підпункт 8.2.3., підпункт 8.2.3. пункту 8.2. Договору № 50-21/ГКД постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 30.06.2021, укладеного між ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” та ТОВ “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС”; визнати недійсним зобов'язання ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” з оплати на користь ТОВ “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС” нарахованої неустойки у вигляді пені та 18% річних за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п.4.5 та 4.6 Договору № 50-21/ГКД постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 30.06.2021, укладеного між ДП “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” та ТОВ “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС”.
Ухвалою від 18.01.2022 Господарський суд Сумської області прийняв зустрічну позовну заяву Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (вх. 4539 від 23.12.2021) до спільного розгляду з первісним позовом. Об'єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та призначив підготовче засідання на 09.02.2022,10:30.
26.04.2022 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог № 27/02-22 від 17.02.2022 (вх. № 670 від 26.04.2022), згідно якої просить суд додатково стягнути з відповідача на свою користь грошову суму за період з 18.11.2021 по 17.02.2022 в розмірі 5679690 грн 67 коп., в тому числі: 2374530 грн. 75 коп. пеня, 978400 грн 81 коп. інфляційні втрати та 2326759 грн 11 коп. % річних.
25.05.2022 позивач подав до суду заяву № 57/05-22 від 24.05.2022 про уточнення позовних вимог (зміну підстав позову) (вх. № 1900 від 25.05.2022), згідно якої просить змінити застосовану позивачем в первісному позові підставу - розмір нарахування штрафних санкцій у вигляді 3% річних за невиконання/неналежне виконання умов договорів щодо оплати замовленої потужності природного газу відповідачем, на розмір 18 % річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення; пункт 2 прохальної частини позовної заяви викласти в наступній редакції: Ухвалити рішення, яким стягнути з ДП “Завод обважених бурильних та ведучих труб” на користь ТОВ “Газова компанія “Інвестсервіс” грошову суму в розмірі 60983264 грн 40 коп., з яких: 51284243 грн 85 коп. основний борг, 3709647 грн 40 коп. пеня, 1750779 грн 54 коп. інфляційні втрати, 4238593 грн 59 коп. % річних.
Ухвалою від 06.07.2022 Господарський суд Сумської області суд прийняв до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова компанія Інвестсервіс” про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 670 від 26.04.2022) та про зміну підстав позову (вх. № 1900 від 25.05.2022), з урахуванням яких загальна сума заборгованості становить 66662955 грн 10 коп., в тому числі: 51284243 грн 85 коп. борг, 6084178 грн 15 коп. пеня, 2729180 грн 35 коп. інфляційне збільшення суми боргу, 6565352 грн 70 пок. 18 % річних; продовжив строку підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.08.2022, 11:00.
В судовому засіданні 15.08.2022 суд, за участю представника позивача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.09.2022, 11:00, з повідомленням відповідача про дату, час та місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.
23.08.2022 до суду надійшла заява про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС” (вх. № 1937 від 23.08.2022), в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) кошти в розмірі 66 662 955 грн 05 коп., що належать ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (код ЄДРПОУ 30991664) та підлягають сплаті на користь ТОВ «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 38983870).
В обгрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що, станом на серпень 2022, відповідач має заборгованість перед позивачем з оплати поставленого природного газу, потужності, небалансу та застосованих господарських санкцій в розмірі 66 662 955 грн 05 коп. Причинами звернення позивача з заявою про забезпечення позову є систематичне невиконання відповідачем договірних зобов'язань. Починаючи з січня 2021 року, відповідач на постійній основі допускав прострочення виконання своїх зобов'язань з оплати поставленого газу.
17.08.2021 відповідачем направлено позивачеві підписаний та скріплений печаткою графік погашення заборгованості, згідно якого відповідач зобов'язувався сплатити борг за використаний газ наступними платежами:
до 31.08.2021 - 7 650 281 грн 00 коп.;
до 30.09.2021 - 7 119 167 грн 00 коп.;
до 31.10.2021 - 4 498 217 грн 00 коп.;
до 30.11.2021 - 4 753 554 грн 00 коп.;
до 31.12.2021 - 7 398 183 грн 00 коп.
Натомість, до 31.08.2021 відповідачем перший гарантований платіж оплачено в розмірі 7 650 280 грн 81 коп. (плата за лютий 2021, платіжне доручення № 76065 від 31.08.2021).
Другий гарантований платіж оплачено частково частинами - 6 000 598 грн 89 коп. (2 000 000 грн 00 коп., платіжне доручення № 76471 від 24.09.2021, 1 000 000 грн 00 коп., платіжне доручення № 76472 від 24.09.2021, 3 000 598 грн 89 коп., платіжне доручення № 76523 від 30.09.2021) (плата за березень 2021), при цьому за березень 2021 залишився борг в розмірі 1 118 568 грн 11 коп.
Інші гарантовані платежі не сплачені, борг не погашений.
В жовтні 2021 позивач знову звернувся до відповідача листом № 169/10-21 від 05.10.2021 про необхідність сплати боргу в жовтні в розмірі 20 000 000 грн 00 коп. У відповідь отримано лист від 01.12.2021, в якому відповідачем знову надано позивачу графік погашення заборгованості, який передбачає сплату боргу:
до 03.12.2021 - в розмірі 2 000 000 грн 00 коп.;
до 10.12.2021 - в розмірі 1 650 000,40 грн. (лист № 79/1-883 від 01.12.2021).
Проте в гарантовані відповідачем дати заборгованість також не було не сплачено.
15.02.2022 позивач вкотре звернувся до відповідача з листом-вимогою сплати суми основного боргу та штрафних санкцій. У відповідь на лист відповідач надав гарантійний лист щодо оплати 18% річних і обсягу природного газу в лютому 2022, згідно графіку:
до 28.02.2022 - 542 130 грн. 75 коп. (18% річних за порушення термінів оплати за спожитий природний газ у квітні 2021 станом на 17.02.2022;
до 28.02.2022 включно 1 219 999 грн 89 коп. (за спожитий природний газ у лютому 2022). Графік подвальшого розрахунку за спожитий природний газ у 2021 та відсотків за порушення термінів оплати за спожитий природний газ буде надано до 01.03.2022.
Позивач зазначає, що чергове звернення до відповідача відбулося 01.08.2022, до якого додано розрахунок, який підтверджує, що розмір основного боргу не зменшено, а % річних тільки зростають.
На думку позивача, дії відповідача щодо надання щомісячних гарантій і систематичне свідоме недотримання останніх свідчать про вчинення останнім дій щодо уникнення виконання зобов'язань та може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Враховуючи, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, на думку позивача, вбачається потенційна можливість ухилення відповідача від виконання і судового рішення.
Таким чином, позивач вважає, що доводи щодо необхідності вжиття заходів щодо забезпечення позову є розумними, обґрунтованими і адекватними, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Розмір боргу є суттєвим для позивача, невиконання відповідачем своїх зобов'язань впливає на інших споживачів газу.
Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Однак положення зазначеної норми пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до частини першої статтею 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії. При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19 та від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Зі змісту пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19 та від 25.09.2020 у справі № 925/77/20).
Отже, накладення арешту в межах ціни позову на майно відповідача, що належить або підлягають передачі або сплаті заявнику/позивачу і знаходиться у відповідача чи в інших осіб, є одним із визначених законом способів забезпечення позову.
Ураховуючи положення статей 136, 137 ГПК України та предмет позову в цій справі, суд зазначає, що за своїм юридичним змістом заходи забезпечення позову спрямовані на забезпечення збереження існуючого становища на момент подання заяви про забезпечення позову і на весь час розгляду спору судом з метою недопущення ситуації, коли виконання судового рішення буде утрудненим або взагалі неможливим.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
На момент подання позивачем відповідної заяви зобов'язання сторін не виконані. Договір в частині здійснення розрахунків діє до повного їх виконання, тобто є чинним, а зобов'язання за цим договором є правомірними та мають виконуватись сторонами відповідно до умов цього договору. Крім того, умовами договору передбачена відповідальність за невиконання зобов'язань за договором.
Водночас ст. 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правомірність правочину презюмується.
Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Схожа за змістом позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13985/19, від 19.12.2019 у справі № 910/12355/19, від 15.01.2020 у справі № 910/14150/19, від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19.
Докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання своїх зобов'язань додані до заяви про забезпечення позову.
Враховуючи, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, вбачається потенційна можливість ухилення відповідача від виконання і судового рішення.
Запропонованим заявником (позивачем) забезпеченням у вигляді арешту коштів та/або майна на суму, що не перевищує заявлену заборгованість дотримано, на думку суду, вимогу щодо його адекватності заявленим вимогам та принцип збереження балансу інтересів сторін у здійсненні їх господарської діяльності, зокрема, й з огляду на ймовірний негативний вплив на інших споживачів даного постачальника, що фактично є запобіганням, а не порушенням прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього відповідає предмету позову та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, мають тимчасовий характер, спрямовані на забезпечення "status quo" до остаточного вирішення спору.
Заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб передбачені п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України та не суперечить положенням частин 5-7, 10-12 вказаної статті.
Забезпечення позову сприятиме ефективному захисту та поновленню порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та унеможливить невиконання чи ускладнення виконання рішення суду за умови задоволення позову.
В силу положень частини 1 статті 74 ГПК України обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Відповідно до вимог статті 145 Господарського процесуального кодексу України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Враховуючи викладене, суд не зазначає у постановленій ухвалі про час, до якого діятимуть відповідні заходи забезпечення, зокрема - до набрання рішенням законної сили, а роз'яснює час їх дії відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, суд, надавши оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, дійшов висновку про задоволення заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС” (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, ідентифікаційний код 38983870) від 23.08.2022 (вх. № 1937 від 23.08.2022) про забезпечення позову у справі № 920/1259/21.
Відповідно до ст. 139 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Метою зустрічного забезпечення є забезпечення позивачем відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому заявник не пропонує зустрічне забезпечення та зазначає, що розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства (постанова ВС від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).
Наявність у заяві про забезпечення позову прохання позивача “не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування” свідчить про відповідність заяви вимогам статті 139 ГПК України (постанова ВС від 14.08.2019 у справі № 910/3802/19).
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС” (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, код ЄДРПОУ 38983870) про забезпечення позову (вх. № 1937 від 23.08.2022) у справі № 920/1259/21 - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти в розмірі 66 662 955 грн 05 коп. (шістдесят шість мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень п'ять копійок), що належать Дочірньому підприємству “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (вул. Комарова, 2, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 30991664).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
4. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання (частина восьма статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
6. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 144 Господарського процесуального кодексу України).
7. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Газова компанія “ІНВЕСТСЕРВІС” (вул. Половка, буд. 76, м. Полтава, 36034, код ЄДРПОУ 38983870).
Боржник - Дочірнє підприємство “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (вул. Комарова, 2, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 30991664 )
8. Ухвала дійсна для пред'явлення протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.
9. Ухвалу надіслати ТОВ «Газова компанія «ІНВЕСТСЕРВІС», а належним чином засвідчену копію ухвали - ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб».
Ухвала підписана суддею 26.08.2022 (24.08.2022 суддя Жерьобкіна Є.А. перебувала у відпустці).
Суддя Є.А. Жерьобкіна