вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"17" серпня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/60/22
Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г.
за участі секретаря судового засідання Нагібіної І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СЕЛАНКА ЮА”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОТНАР ХІЛЛ”, с. Мужієво Закарпатської області
про стягнення заборгованості на суму 1173199,33 грн., в т.ч. 1012000,00 грн, - основного боргу, 8096, 00 грн. - інфляційних втрат, 7611,00 грн. - 3% річних, 44292,33 грн. - пені, 101200,00 грн. - штрафу
представники:
позивача - Тарновецький Я.М., адвокат (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon");
відповідача - не з'явився,
Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами до відповідача, посилаючись на неналежне виконання останнім зобов'язань з оплати вартості товару отриманого ним за договором поставки № 15/09-21 від 15.09.2021, що є предметом позовних вимог у частині основного боргу.
Ухвалою суду від 28.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження, із встановленням сторонам строку для надання суду заяв по суті справи, призначено підготовче засідання у справі.
10.02.2022 від уповноваженого представника відповідача надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді, за змістом якого вбачається, що позовні вимоги відповідачем в основному не заперечуються.
03.03.2022 електронною поштою від позивача надійшло клопотання, за змістом якого останній повідомив, зокрема, про відсутність згоди позивача на врегулювання спору за участю судді, проведення підготовчого засідання за відсутності уповноваженого представника позивача та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 09.03.2022 відхилено клопотання відповідача про врегулювання спору у даній справі за участю судді та відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.05.2022 призначено підготовче засідання на 08 липня 2022 на 10:00 год., яке постановлено провести режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" за клопотанням представника позивача адвоката Тарновецького Я.М.
У підготовчому засіданні 08.07.2022р. за результатами підготовчого провадження, судом постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 17.08.2022 р. о 15:00 год., про що винесено відповідну ухвалу суду.
До початку судового засідання щодо розгляду справи по суті відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справу, посилаючись на неможливість відповідача та його представника прибути у судове засідання через перебування у відрядженні. Дане клопотання, подане до суду електронною поштою, не має електронного цифрового підпису, про що складений відповідний акт головним спеціалістом відділу діловодства та забезпечення судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2022 р. усно заперечував проти задоволення клопотання відповідача та наполягав на судовому розгляді справи по суті.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Обставини, що встановлені ч. 2 ст. 202 ГПК України та перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, відсутні.
Суд не визнає поважними причини неявки відповідача та його представника в судове засідання, оскільки клопотання не містить жодного підтвердження викладених в ньому обставин, тому таке відхилено судом.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача проти позову, об'єктивно оцінивши надані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, керуючись законом, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
При цьому суд виходив з наступного.
15.09.2021 ТОВ «СЕЛАНКА ЮА», як постачальник, та ТОВ «КОТНАР ХІЛЛ», як покупець, уклали договір поставки № 15/09-21, згідно з яким постачальник зобов'язаний поставити цукор в мішках по 50 кг (товар) в обумовлений термін і передати у власність покупця, який, у свою чергу, зобов'язаний прийняти та оплатити його вартість (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару для потреб цього договору розуміється визначена кількість товару, відвантаженого та отриманого одночасно за одним товаросупровідним документом (товаротранспортна накладна).
Порядок оплати поставленого товару передбачено розділом 3 договору, а саме: розрахунок за поставлений товар здійснюється на умовах відтермінування оплати на протязі 30-ти календарних днів від моменту поставки товару або згідно умов визначених в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Оплата поставленого товару проводиться покупцем в гривнях, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.1). Поставка товару здійснюється постачальником за свій рахунок протягом 5 календарних днів з дати прийняття заявки та за умови наявності товару у продавця (п. 3.2).
Відповідальність сторін за порушення умов договору передбачена розділом 6, згідно з яким у випадку невиконання покупцем грошових зобов'язань, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє на момент порушення зобов'язань, від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення зобов'язання відповідно до умов даного договору і у разі затримки платежу за поставлений товар більше ніж 30 календарних днів від термінів, визначених п. 3.1 даного договору або вказаного у специфікаціях, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання.
Матеріалами справи встановлено та не заперечується ніким з учасників процесу, що позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1012000,00 грн. (видаткові накладні № 8 від 17.09.2021 на суму 506000,00 грн. та № 12 від 24.09.2021 на суму 506000,00грн.)
На виконання умов п. 3.2 договору позивачем здійснено поставку товару автотранспортом за свій рахунок, про що свідчать наявні в матеріалах справи товаро-транспорті накладні № Р8 від 17.09.2021 р. та № Р12 від 24.09.2021 р.
17.09.2021 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 4 на суму 506000,00 грн. та 24.09.2021 р. - рахунок на оплату № 10 на суму 506000,00 грн.
Оскільки жодних специфікацій до договору поставки № 15/09-21 від 15.09.2021 сторонами не було укладено, відповідач мав би сплатити вартість товару по видатковій накладній № 8 від 17.09.2021 до 18.10.2021 та по видатковій накладній № 12 від 24.09.2021 - до 25.10.2021 р.
Вказані рахунки на оплату, на порушення умов договору, відповідачем сплачені не були, що і зумовило звернення позивача до суду.
Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб'єктного складу.
У силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони даних спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
В силу приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Зі змісту правової норми, наведеної у частині першій статті 692 ЦК України, вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлений інший строк оплати.
Згідно положень ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
За наведених фактичних обставин справи та на підставі зазначених приписів цивільного права суд констатує, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості на суму 1012000,00 грн. є правомірними, оскільки доведені належними та допустимими доказами у справі та не спростовані відповідачем, підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем також заявлена вимога щодо стягнення с відповідача штрафних санкцій, а саме: 8096,00 грн. інфляційних втрат, 7611,00 - 3% річних, 44292,33 грн. - пені, 101200,00 грн. - штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За приписами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані позивачем розрахунки позовних вимог в частині 3% річних, інфляційних втрат, штрафу та пені за неправомірне користування чужими коштами, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають положенням договору та наведеним приписам цивільного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Отже, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 1173199,93 грн.. що включає 1012000,00 грн, - основного боргу, 8096,00 грн. - інфляційних втрат, 7611,00 грн. - 3% річних, 44292,33 грн. - пені, 101200,00 грн.- штрафу.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд даної справи належить відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 74, 76, 129, 202, 232-241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Котнар Хілл» (90260, с. Мужієво Закарпатської області, вул. Ракоці Ференца ІІ, буд. 274/А, код ЄДРПОУ 43148896) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Селанка» (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, буд. 11А, офіс 72А, код ЄДРПОУ 44398260) суму 1173199,93 грн. (один мільйон сто сімдесят три тисячі сто дев'яносто дев'ять грн. 93 коп.), в т.ч.: 1012000,00 грн, - основного боргу, 8096,00 грн. - інфляційних втрат, 7611,00 грн. - 3% річних, 44292,33 грн. - пені, 101200,00 грн. - штрафу, та у відшкодування судового збору - суму 17597,10 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім грн. 10 коп.).
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 25.08.2022р.
Суддя Ушак І.Г.