Справа №: 700/520/22
Провадження № 3-зв/700/8/22
26 серпня 2022 року суддя Лисянського районного суду Черкаської області Пічкур С.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка матеріали заяви №3-зв/700/8/22 про самовідвід судді Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Наталії Володимирівни у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.130 КУпАП,
У провадженні Лисянського районного суду Черкаської області знаходиться адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Суддею Бесараб Н.В. 22.08.2022 року було заявлено самовідвід мотивуючи це тим, що з ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності вона перебуває у родинних відносинах, а саме: він є її двоюрідним братом, тому вона не може брати участь у цій справі .
В судове засідання учасники процесу не з'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
ОСОБА_1 подав до суд заяву, в якій просить заяву про самовідвід судді Бесараб Н.В. розглянути без його участі та задовільнити, оскільки він дійсно є її двоюрідним братом.
Відповідно до ст.81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.
Право відводу головуючому судді у справі про адміністративне правопорушення нормами КУпАП не передбачено.
Таким чином, з метою додержання принципу законності, при вирішенні питання про відвід судді, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону як найбільш близької галузі та визначення підстав для зміни підсудності поданої заяви про відвід по матеріалам справи про адміністративне правопорушення.
Суддя зобов'язаний викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя стосовно якого є підстави для сумніву у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.
Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
ОСОБА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності, є двоюрідним братом судді Бесараб Наталії Володимирівни, що є підставою для сумніву в об'єктивності та неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02) вказував, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пунтку 1 статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, пункт 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, пункт 58).
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, пункт 45).
З метою виключення сумніву щодо об'єктивного розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, з метою недопущення конфлікту інтересів, приходжу до висновку, що відвід слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 75, 80-82 КПК України, суд,
Самовідвід, заявлений суддею Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Наталією Володимирівною у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП задовольнити.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП направити на повторний розподіл справи до канцелярії суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Д. Пічкур