Справа № 700/845/21
Номер провадження 2-а/700/1/22
15 серпня 2022 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Бабенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановами державної служби України з безпеки на транспорті №№ серія ВМ 00000416 від 20.10.2021 року та серія ВМ 00000583 від 25.10.2021 року його було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. та 8500,00 грн. відповідно, за перевищення нормативних параметрів, передбачених пунктом 22.5 ПДР України. Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП він подав скаргу до відповідача із доказами та проханням про розгляд справи за його участю. Однак, проігнорувавши прохання та не дослідивши докази, Державна служба України з безпеки на транспорті надіслала відповідь на скаргу, яку отримав 24.11.2021 року, де оскаржувані постанови залишила без змін, а скаргу - без задоволення. Вважає, що постанови складені з порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, а викладені в них обставини не відповідають дійсності. Так, всупереч вимогам додатку 1 вказаної Інструкції, в оскаржуваних постановах відсутня інформація: в обставинах - смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; в транспортних засобах - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса, ширина, висота. Довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу. Фактична міжосьова відстань, фактична шинність на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; в суті адміністративного правопорушення - допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Під час автоматичної фіксації адміністративного правопорушення не було визначено тип транспортних засобів, відповідно неможливо визначити від якої маси та якого транспортного засобу робилися розрахунки та визначався відсоток перевищення, оскільки в постанові вказано лише автомобіль, а перевезення здійснювалося автомобілями з причепами. Згідно з даними товарно-транспортних накладних, загальна маса транспортних засобів із вантажем не перевищувала вагових параметрів, визначених п. 22.5 ПДР. Крім того, під час перевезення здійснюється подвійний контроль загальної маси транспортних засобів у місці завантаження та розвантаження на сертифікованих вагах із повіркою. Таке розвантаження відбувалося на Придніпровському ОЕЗ м. Кропивницький. Навантаження відповідно до ТТН № 003497 від 18.10.2021 року відбувалося у Дніпропетровській області, Синельниковський район, с. Старовишнивецьке та відповідно до ТТН № 516902 від 23.10.2021 року - Миколаївська область, Новобузький район, с. Станційне. Також, під час здійснення перевезення авто проїжджало аналогічні комплекси в Дніпропетровській та Миколаївській областях. Тому, робота приладу для автоматичного зважування транспортних засобів у русі, яке використовується на а/д Н-23 км 2+998, Кіровоградська область є некоректною. Дана інформація була надана ним для розгляду скарги на постанови, проте врахована не була. За таких обставин змушений звернутися до суду та просить визнати протиправними та скасувати постанови №№ серія ВМ 00000416 від 20.10.2021 року та серія ВМ 00000583 від 25.10.2021 року, а справи про адміністративні правопорушення - закрити.
24.01.2022 року на адресу суду від представника відповідача - Лебєдєвої Т.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
Стосовно доводів позивача про те, що він не допустив перевищення нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України, представник відповідача зазначила, що вимірювальним обладнанням автоматичного пункту проведено точне вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу DAF 95 XF 105.410 д.н.з. НОМЕР_2 , за результатами якого встановлено, що відповідальною особою допущено рух транспортних засобів із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР. Посилається на те, що відповідно до «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для їх обліку. Тому факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних у первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Не є аргументованими доводи позивача, що дані транспорті засобі із цим вантажем були зважені за допомогою інших вагових комплексів, за результатами яких не було зафіксоване перевищення нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР, оскільки від моменту фіксації адміністративних правопорушень в автоматичному режимі до моменту зважування т.з. на іншому зважувальному пункті або на кінцевому пункті маршруту - сплив значний проміжок часу, впродовж якого могла відбутися зміна вагових параметрів транспортних засобів. Позивачем не додано доказів про зважування іншим за допомогою іншого вимірювального обладнання та рух транспортного засобу на а/д Миколаївської та Дніпропетровської областей. Також, зазначив, що фіксація обох адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM,1002 (WIM 29), який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки та пройшов відповідні випробування. Щодо відсутності вагових параметрів транспортного засобу, зафіксованих технічними засобами в оскаржуваних постановах, то вказав, що вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку № 1147 (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим ДСБТ.) Процес системи фіксації порушень включає формування структурних даних, інформаційних файлів, доступ. До яких є обмеженим, вносити чи корегувати зміст такої постанови - є неможливим. Дана постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки. Таким чином належні позивачу транспортні засоби здійснювали рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР без отримання на те спеціального дозволу, формує в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Подія такого правопорушення підтверджується постановами, фото т.з. з номерними знаками, здійсненими у момент фіксації під проїзду авто через автоматичний пункт та відеозаписом руху т.з. через автомичний пункт. Отже, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі. Пояснили суду, що вважають роботу зважувального приладу на а/д Н-23 км 2+998 у Кіровоградській області некоректною. Це підтверджується результатами зважування на інших вагах по напрямку руху автомобіля. Крім цього, аналогічні проблеми із «перевищенням» ваги мали і інші водії і тільки на цих вагах. На місце події було викликано представника Укравтодору з питань системи «зважування у русі» Ігоря Золотухіна, який приїжджав та за допомогою ноутбука калібрував роботу рамки. Після цього водіїв запевнили, що проблем не буде. Проте, згодом позивач отримав постанову про застосування до нього адміністративного стягнення, так само як і інші водії. Позивач та його представник просять визнати постанову про накладення адміністративного стягнення неправомірною.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив про розгляд справи без його участі.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він має у власності вантажні автомобілі, якими здійснює перевезення вантажів. За результатами зважування авто на зважувальному комплексі у Кіровоградській області він та інші водї були притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення допустимої маси автомобіля. Аналізуючи дані постанови, які були ним отримані, приходить до висновку, що даний комплекс передавав неправдиві покази, але лише в одному напрямку. Даний факт підтверджується тим, що здійснювалося перевезення вантажу в напрямку м. Кривого Рогу та м. Кропивницького, одним і тим самим автомобілем із одним і тим самим вантажем. Виїжджаючи в напрямку м. Кривого Рогу, в межах 50 кг різниця невелика - постанови не виписувалися, в напрямку м. Кропивницького виносилися постанови за перевищення маси вантажу. Крім того, зазначив, що на маршрутах був не один такий комплекс, а мінімум 2, а то й 5, і на інших комплексах перевищення не було виявлено, тобто некоректні дані тільки на тому комплексі, про який ведеться мова, біля м. Кропивницького с. Бережинка. Виявивши такі недоліки, він зв'язався у телефонному режимі з відповідальними особами - балансоутримувачем, тобто Укравтодором, де пропонував надати вантажні автомобілі та організувати комісійні проїзди за їх участю, з метою виявлення несправності рамки на даному WIM комплексі, на що спочатку погодилися, однак в подальшому звернули увагу, щоб він написав офіційний лист з цього приводу. На свій лист отримав відповідь, що запропонований ним комісійний огляд не передбачено законодавством. Також зазначено було, що балансоутримувачем є не Укртрансбезбезпеки, а Укравтодор. Його автомобілі також проїжджали через даний комплекс, де були виявлені перевищення вантажу, і знову відповідальні особи погоджувалися щодо перевірки справності рамки, встановленої на комплексі. Однак, в подальшому в свою сторону тільки чув звинувачення, що автомобілі на даному маршруті могли розвантажуватися, а потім дозавантажуватися. Із метою виключення такої складової, він викликав поліцію, яка за допомогою відеофіксації зафіксувала проїзд автомобіля в обидва напрямки, і на наступний день в напрямку м. Кропивницького була виписана постанова. Зокрема, зазначив, що у Городищенському районному суді Черкаської області інший власник автомобіля, позивач, просив суд скасувати постанову за аналогічних обставин. У даній справі № 691/1201/21, він був свідком. Суд задовольнив вимоги і скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення. На запитання щодо особи ОСОБА_3 , пояснив наступне: виявивши, що рамка на WIM комплексі видає некоректні показники тільки в одному напрямку, на сайті Укравтодору, де вказані номери телефонів, здійснив виклик на один із них. Його відразу переключили на ОСОБА_4 як відповідальну особу, якому він запропонував, а останній погодився приїхати і провести комісійний огляд, де вантажівки мали проїхати в обидві сторони, зафіксувавши дані. Однак ОСОБА_5 почав грубо поводитися із ним та звинувачувати з приводу довантаження та розвантаження автомобілів. Коли почав з'ясовувати особу ОСОБА_3 , то виявилося, що ніхто в Укравтодорі його не знає, безпосередньо звернувшись до Укравтодору із даним питанням, то виявилося, що Золотухін радник голови Укравтодору на громадських засадах. Крім того, є інформація, що дана особа приїжджала на цей комплекс, не запросивши їх взяти участь, сам знімав на ноутбук дані цього комплексу, тобто ОСОБА_6 особа, яка має зобов'язання, однак ніякої відповідальності ні за що не несе. Також зазначив, що декілька разів мав особисту розмову із ним, проте позитивної відповіді не отримав. Вказав йому, що даний комплекс є одним із нових, а повірочні норми застосовуються 90-х років, зокрема, використання даного приладу здійснюється при різних умовах, враховуючи навантаження та швидкість транспортних засобів. Подавши до даного органу скаргу, відповідали що розберуться та розглянули дану скаргу у його присутність, більше того у кожній постанові відсутні показники, від яких потрібно обчислювати суму, а саме загальна маса автомобіля, однак у постанові зазначено тільки перевищення, а саме на скільки тон і на скільки відсотків, а звідки беруть такі показники - невідомо. Також це зв'язано з типом т.з., так як при винесенні постанови вказано два види автомобілів - 44 тони і 40 тон, натомість постанови не мають таких значень. Зазначив, що не зрозуміло за якою формулою здійснюється розрахунок. Тоді, коли в дійсності авто везло 43,880 т., то на даному комплексі показало 48,880 т, що на 5 т. більше, за що було виписано постанови про адміністративне правопорушення. Зауважив, що з 03 жовтня по 03 листопада рамка на цьому комплексі не працювала правильно і передавала неправдиві показники. Хоча чув, що наразі є й інші такі комплекси в інших частинах України.
Свідок ОСОБА_6 в судове засідання нез'явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Суд, заслухавши учасників справи, вивчивши відзив та дослідивши надані до суду докази в їх сукупності із обставинами у справі, приходить до висновку про задоволення позовної заяви із наступних підстав.
Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Відповідно до вимог ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 245 КУпАП України визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підставі вимог ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Матеріалами справи встановлено, що 18.10.2021 року о 16 год. 35 хв. за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська область, комплексом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM,1002 зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 14,2 % (10,759 тон), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 5,6% (4,123 тон). За дане правопорушення 20.10.2021 року провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюком Л.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000416 та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за перевищення нормативних параметрів, передбачених пунктом 22.5 ПДР України, із накладенням на нього штрафу в розмірі 17000 грн.
Також, 23.10.2021 року о 14 год. 35 хв. за цією ж адресою зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF 105.410 д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 15,1% (6,712 тон). Постановою, винесеною провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюком Л.М. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000583, 25.10.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за перевищення нормативних параметрів, передбачених пунктом 22.5 ПДР України та накладено штраф у сумі 17000 грн.
Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, автомобілі марки DAF модель 95XF430 д.н.з. НОМЕР_1 та DAF модель 95XF410 д.н.з. НОМЕР_2 є контейнеровозами з причепами, власником даних транспортних засобів - ОСОБА_1 ,
Встановлено, що зважування транспортних засобів за адресою Н-23 на ділянці 998+2 км здійснювався приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM,1002. Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-Free HI-Trac TMU4 WIM є сертифікованим приладом вимірювання, що підтверджується сертифікатом відповідності № UA.TR.001 35 376-21, виданим 10.09.2021 року ДП «Укрметртестстандарт». Наявний сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 62-21 від 17.06.2021 року.
05.11.2021 року ОСОБА_1 подав до Державної служби України з безпеки на транспорті скаргу, в якій просив скасувати постанови у справах про адміністративне правопорушення, з огляду на те, що у них відсутні інформація про загальну масу та тип транспортних засобів, а загальна маса транспортних засобів DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_1 та DAF 95 XF 105.410 д.н.з. НОМЕР_2 не перевищувала, визначених у п. 22.5 ПДР вагових норм, що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 003497 від 18.10.2021 року та 516902 від 23.10.2021 року.
Відповідно до відповіді Укртрансбезпеки, від 24.11.2021 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а постанови по справах про адміністративне правопорушення відносно останнього залишені без змін, з підстав обґрунтованості та законності, винесених відносно нього постанов.
Таким чином позивачем було пропущено строк для звернення до суду із заявою про скасування вказаних вище постанов. Тому 28.12.2021 року останній звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку в адміністративній справі.
28.12.2021 року ухвалою судді Лисянського районного суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Також, суддею Лисянського районного суду 28.12.2021 року за клопотанням позивача від 21.12.2021 року постановлено ухвалу про забезпечення позову, а саме припинено дію постанов серії ВМ № 00000416 від 20.10.2021 року та серії ВМ № 00000583 від 25.10.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, відносно ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу Лисянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до прийняття судом рішення за результатами розгляду справи. В частині вимог щодо зняття арешту з рахунків, до набранням законної сили рішенням суду у даній справі - відмовлено за відсутності належних доказів.
Ухвалою Лисянського районного суду від 04.02.2022 року було витребувано у відділення поліції № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області (адреса: 25014, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кільцева, 34-Б) матеріали розгляду заяви від 26.10.2021 року ОСОБА_2 з відеозаписом роботи приладу зважування автомобілів та дані з Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодору) (адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9) з WIM комплексу № 20 при виїзді з міста Дніпро за 18.10.2021 року по автомобілю НОМЕР_1 з причіпом НОМЕР_3 та WIM комплексу № 45 при виїзді з смт. Казанка за 23.10.2021 року по автомобілю НОМЕР_2 з причіпом НОМЕР_4 .
Із триманих судом відповідей від вказаних вище державних органів, вбачається, що інформація з фотознімками або відеозаписом транспортних засобів в момент вчинення правопорушення, зафіксованого автоматичними пунктами, для ознайомлення з нею особи, яка притягується до відповідальності за таке правопорушення міститься на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки. Згідно з матеріалами розгляду заяви ОСОБА_2 щодо організації комісійного огляду габаритно-вагового комплексу № WIM 29, який розташований на автодорозі Н-23 2+998 км з подальшою перевіркою транспортного засобу на пересувному габаритно-ваговому комплексі встановлено, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено організацію та проведення комісійних проїздів приватних транспортних засобів із подальшою перевіркою таких транспортних засобів на стаціонарному пункті габаритно-вагового контролю чи у інший спосіб.
Правові відносини, які виникли між позивачем і відповідачем, на думку суду, підпадають під вид провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, як то передбачено ст.286 КАС України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до ст. 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт", законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
За приписами ч.3 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування і при цьому здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Постанови №103).
Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил Дорожнього Руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно із ст. 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному КМУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються КМУ.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою КМУ від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР.
Згідно з п. 4 Правил № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або Фактичною масою понад 44 т. а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Габаритно-ваговий контроль, це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно з п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками, виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.
Пунктом 12 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
За приписами п. 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
У відповідності до п. 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно- вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.
Відповідно до п. 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Відповідно до п. 31.1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У відповідності з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Відповідно до п.п. 21, 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 (Порядок №1567) у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за Формою згідно з додатком 3.
Згідно з п.п. 25, 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку №1567.
З аналізу вказаних вище правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов'язок повідомити уповноважену особу суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення законодавства одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб'єкта господарювання, за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з'явилася.
Особі повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач у відповідності до ч. 3 ст. 288 КУпАП не погоджуючись із винесеними постановами подав до відповідача скаргу, в якій просив про їх скасування, а також розглядати дану скаргу за його участю. 24.11.2021 року позивач отримав відповідь на скаргу, в якій відмовлено у задоволенні скарги, а постанови залишені без змін.
Відтак, суд вважає, що позивач не був належним чином, завчасно повідомлений про розгляд справи, для можливості прибути на розгляд та надати обгрунтовані заперечення та докази.
Отже, відповідач не виконав обов'язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи, чим позивача було позбавлено права на участь у розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого пунктом 26 Порядку № 1567, і в свою чергу, порушено порядок розгляду даної категорії справ, закріплений положеннями Порядку № 1567.
Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №813/1790/18.
Згідно з п. 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:
вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
вимірювання габаритів транспортного засобу;
фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з п.п. 13, 14, 17 цього Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичому режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 4 Розділу ІІ під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує:
1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі;
2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою;
3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;
4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи;
5) наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;
6) наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу;
7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
8) наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що сформована системою в автоматичному режимі постанова виноситься без складання протоколу про адміністративне правопорушення, що передбачено пунктом 3 Розділу ІІ Інструкції №512, а також враховуючи, що ні Порядком №1174, а ні Інструкцією №512 не передбачено перед винесенням постанови складення будь-яких інших матеріалів (актів, довідок зважування тощо), зазначення відповідних відомостей в постанові є обов'язковим та надає можливість перевірити правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Так, у досліджених судом постановах серії ВМ 00000416 від 20.10.2021 року та серії ВМ 00000583 від 25.10.2021 року вірно визначено суб'єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, як того вимагає ст.14-3 КУпАП в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Як видно з обставин позову, відповідачем винесено оскаржувані постанови без посилання на конкретні та належні докази, вони носять загальний характер зафіксованих обставин при зважуванні автомобілів, але не свідчать про вчинення адміністративних правопорушень, а саме є не зрозумілим, яким чином здійснювалося визначення маси транспортних засобів, як розраховувалося перевищення допустимої маси та яка вага вважалася допустимою, не вказана в повному обсязі інформація про габаритно-вагові параметри транспорту на ділянці дороги Н-23, км 2+998, Кіровоградська область, не зрозуміло від яких показників допустимої маси відштовхувалися уповноважені особи під час винесення оскаржуваних постанов. При цьому, сам факт винесення оскаржуваних постанов, не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, що також зазначено у висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 квітня 2018 року справа №338/1/17. Так, згідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджені Наказом Міністра Інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 в оскаржуваних постановах не міститься інформація: про категорію транспортних засобів, типу транспортних засобів для висновку про їх великогабаритність; їх повну масу для висновку про розмір перевищення маси транспортних засобів і врахування допустимості такої; ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями, фактична міжосьова відстань, фактична шинність на вісі для висновку про належну фіксацію і обробку інформації у отриманих метаданих для висновку про фактичне навантаження на вісь та можливе сумарне фактичне навантаження на осі; зазначення марки, моделі та номерних знак причепу, остільки перевезення здійснювалися автомобілями з причепом.
З відомостей товарно-транспортної накладної № 003497 від 18.10.2021 року, вагова маса транспортного засобу марки DAF модель 95XF430 д.н.з. НОМЕР_1 разом із вантажем становила 43800 кг.
Згідно даних товарно-транспортної накладної № № 516902 від 23.10.2021 року, вагова маса транспортного засобу DAF модель 95XF410 д.н.з. НОМЕР_2 разом із вантажем становила 40000 кг.
Враховуючи, що транспортні засоби марки DAF модель 95XF430 д.н.з. НОМЕР_1 та DAF модель 95XF410 д.н.з. НОМЕР_2 є контейнеровозами, для їх маси з вантажем є допустимим маса у 44 тони.
Суд звертає увагу, що у спірних постановах державної служби України з безпеки на транспорті №№ серія ВМ 00000416 від 20.10.2021 року та серія ВМ 00000583 від 25.10.2021 року не містять обставин правопорушення, необхідних складових, в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема: відсутні відомості щодо максимального дозволеного навантаження на вісь, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, виміряних з урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також щодо допустимих габаритно-вагових параметрів транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.
Судом встановлено, що оскаржувані постанови містять масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тоннах.
В контексті вищевикладеного, необхідне врахування особливостей вантажу, оскільки перевозилась насіння соняшника, що є сипучим вантажем, відповідно, зважаючи на стан доріг, під час руху автомобіля даний вантаж може переміщуватися по всім осям транспортного засобу, і кожне зважування буде відрізнятись від попереднього. А тому проведення зважування у русі, шляхом проїзду ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на думку суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги з врахуванням дорожнього покриття, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.04.2018 у справі №816/2329/13-а, у постанові від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, у постанові від 12.06.2018 у справі №821/597/17. Враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що при здійсненні зважування транспортних засобів з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійснені посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання здійснені без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. В свою чергу, про такі обставини у відзиві відповідача пояснень не надано.
Із оскаржуваних постанов, не можливо встановити яка маса транспортних засобів марки DAF модель 95XF410 д.н.з. НОМЕР_2 та DAF модель 95XF410 д.н.з. НОМЕР_2 була після зважування, вказано лише показник відхилення. Відсутні акти порушення габаритно-вагових норм транспортним засобом.
Отже, відповідачем належно не зафіксовано, що дані транспортні засоби мають перевищення вагових параметрів, при нормативно допустимій 44000 кг, тому не можна стверджувати про допущене позивачем адміністративне правопорушення.
Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до частини другої статті 77 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В цьому випадку відповідачем в порушення зазначеної процесуальної норми не подано суду документи та матеріали на підтвердження перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а саме перевищенням загальної маси транспортного засобу DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_1 на 14,2 % (10,759 тон), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 5,6% (4,123 тон) та транспортний засіб DAF 95 XF 105.410 д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 15,1% (6,712 тон).
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, з урахуванням відсутності належних, достатніх та достовірних доказів вчинення позивачем порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000416 від 20.10.2021 року, провадження у справі закрити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00000583 від 25.10.2021 року, провадження у справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники та їх адреси:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , прож.: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 14).
Повний текст рішення виготовлено 25.08.2022 р.
Суддя Н. В. Бесараб