25 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/1361/22 пров. № А/857/9415/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Носа С.П.,
суддів Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 260/1361/22 (головуючий суддя Ващилін Р.О., м. Ужгород) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
04 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Стягнути з Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради недоплачену частину щорічної разової грошової допомогу до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи, за 2021 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8992,00 грн.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року вказаний позов залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліки позовної заяви, що зазначені судом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернуто позивачу, оскільки недоліки такої не усунуто у встановлений судом строк.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що жодних повідомлень (бланку повідомлення встановленого зразка) від органу поштового зв'язку щодо надходження рекомендованого листа, яким надсилалась вищенаведена ухвала суду від 08 квітня 2022 року про залишення позовної заяви без руху, на його адресу не надходило, як і не надходило на його номер мобільного телефону жодних відповідних смс-повідомлень, тому про ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 08 квітня 2022 року на підставі якої судом першої інстанції постановлено ухвалу про повернення позовної заяви від 20 травня 2022 року позивачу не було відомо та не можливо було виконати її.
Відзив на апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду не надходив.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до наступного.
Повертаючи позовну заяву позивачу з підстав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції зазначив, що позивач у встановлений ухвалою судді строк не усунув зазначені в ній недоліки.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає такі висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви передчасними, а оскаржувану ухвалу - протиправною, оскільки така винесена з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Пунктами 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Часом вручення повістки в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Щодо наявного в матеріал справи конверта під трек номером 8801709087195, який повернувся на адресу суду першої інстанції від адресата ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
За приписами п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила №270) Рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
З ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 20 травня 2022 року встановлено, що позивачу належним чином вручено зазначену ухвалу 18 квітня 2022 року відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 127 КАС України.
Також слід зазначити, що на веб-сторінці АТ «Укрпошта» у розділі «Трекінг відправлень» поштове відправлення за трек номером 8801709087195 зазначено причину повернення за зворотною адресою вказаного відправлення письмова відмова адресата.
Відповідно до абз. 4 п. 114 Правил № 270 у разі коли адресат відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку “Адресат відмовився” і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Відповідно до абз. 3 п. 116 Правил №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або “Адміністративна послуга” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Суд апеляційної інстанції дослідивши конверт з поштовим відправленням трек номером 8801709087195 встановив, що дане поштове відправлення повернуто за зворотною адресою відправнику, однак цей рекомендований лист з позначкою «Судова повістка» з бланком повідомлення про вручення повернуто не у відповідності з пунктами 99.1 або 114 Правил №270, тому з наданих матеріалів справи не можливо встановити відповідно до якого пункту Правил №270 повернуто поштове відправлення та чи належним чином було повідомлено адресата у даному випадку позивача про зазначений рекомендований лист з позначкою «Судова повістка».
Повернення позовної заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі, про що зазначено у правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц.
Виходячи з наведеного, з огляду на те, що поштове відправлення не було отримано позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви, оскільки матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху та не мав змоги та часу усунути зазначені в ній недоліки.
Як визначено у статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справа «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) у п. 52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».
У справі «Мушта проти України» (Заява №8863/06) від 18.11.2010 в п. 32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, вказане призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 травня 2022 року про повернення позовної заяви у справі № 260/1361/22 скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії направити до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич