П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3338/22
Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Танасогло Т.М.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ПФУ в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2022р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за №77 від 27.01.2022р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеської області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років з 22.12.2021р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.01.2022р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Однак, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області за №774 від 27.01.2022р. йому відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову в призначенні пенсії №774 від 27.01.2022р., яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 22.12.2021р..
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Одеській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вислуга років позивача з урахуванням часу служби, що підлягає зарахуванню на пільгових умовах становить більше 25 календарних років, а тому позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту а ст.12 Закону №2262-ХІІ.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що починаючи з 1.08.1994р. по 17.05.2004р. ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 (а.с.15).
У період з 30.07.2004р. по 15.04.2013р. позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України (а.с.16).
У період з 18.03.2014р. по 20.03.2017р. проходив службу в Збройних силах України.
4.01.2018р. позивач прийнятий на службу в ДКВС та 5.11.2018р. звільнений зі служби (а.с.18-19).
В подальшому, 27.01.2022р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Одеській області за №774 від 27.01.2022р. позивачу відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Підставою для відмови стало те, що у позивача відсутня необхідна кількість календарної вислуги років, а не загальної чи пільгової вислуги років.
Позивач не погодився із такими діями пенсійного органу, а тому звернувся до суду із відповідним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій УПФ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «б» ч.1 ст.12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №№2262-ХІІ), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Згідно п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. «б»-«д», «ж» ст.12 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1.10.2018р. по 30.09.2019р. і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Згідно з ч.4 ст.17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до ст.171 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.1992р. №393).
У відповідності до абз.2 п. «г» ч.3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсії особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.
Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 3.03.2021р. дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
Таке правове регулювання та наведена вище позиція Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Крім того, право на пільговий залік вислуги років для осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби передбачене також і ЗУ «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 цього Закону пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.
За правилами ст.1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Отже, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч.4 ст.17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Так, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені ст.171 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Як вбачається із матеріалів справи, що згідно з поданням Департаменту з питань виконання кримінальних покарань за №8/1-26927/Гр від 31.12.2021р. про призначення пенсії ОСОБА_1 на день звільнення зі служби, тобто на 5.11.2018р. позивач має календарну вислугу 22 роки 05 місяців 14 днів та з урахуванням пільгового обчислення 25 років 07 місяців 12 днів.
Крім того, наказом ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за №261/ос-21 від 29.10.2021р. внесено зміни до наказу ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за №181/ос-18 від 5.11.2018р. «Про звільнення підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 » в частині вислуги років на день звільнення, яким встановлено вислуга років на день звільнення у календарному обчисленні 22 роки 05 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 04 місяці 16 днів(а.с.22).
Отже, з урахуванням вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що вислуга років ОСОБА_1 , яка підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 24 календарних років, а тому він набув права на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст.12 Закону №2262-ХІІ.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Т.М. Танасогло
Л.П. Шеметенко