Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 серпня 2022 р. №520/4716/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТРАНС" (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТРАНС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №302613 від 25 листопада 2021 р. щодо стягнення з WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№ адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000,00 гривень;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП-ТРАНС” (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№) (Ідентифікаційний код юридичної особи/реєстр народного господарства (REGON): 060292438, податковий номер/NIР: 9222922348, 22-400, Польща, воєводство Люблінське, повіт м. Замостя, гміна м. Замостя, л.х.с. Замостя-Боратичі, вул. Станція Колейова) в рахунок повернення судового збору 2481,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова №302613 від 25 листопада 2021 р. про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ВІП ТРАНС» (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№) у розмірі 34000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на те, що законодавець не ставить в залежність виникнення права виконання міжнародних перевезень вантажів нерезидентами України від правильності оформлення дозволу України, який дає право на виконання міжнародних перевезень вантажів нерезидентами України. Також позивач зауважує, що не був повідомлений про дату час та місце розгляду його справи про порушення, що не узгоджується з вимогами законодавства. Ураховуючи вищевикладене, просить адміністративний позов задовольнити повністю.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що водій під час рейдової перевірки не надав належним чином оформлений Дозвіл на в'їзд (ввезення) та рух територією України вантажного транспортного засобу у міжнародному автомобільному сполученні, оскільки в пунктах 4.2, 4.3 та 4.4 наданого водієм Дозволу АН 588081 невірно зазначені одиниці виміру вантажу та власної маси транспортного засобу. Як наслідок позивач порушив вимогу абзацу 1 частини 5 статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо наявності у перевізника Дозволу. Щодо тверджень позивача про неповідомлення його про дату, час та місце розгляду справи про порушення відповідач зазначає, що абзацом 2 пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567) встановлено специфічний порядок притягнення іноземних суб'єктів господарювання до відповідальності, який не передбачає запрошення представника іноземного суб'єкта господарювання на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав правову позицію, викладену в позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Оскільки в період з 08.08.2022 по 21.08.2022 суддя Волошин Д.А. перебував у щорічній відпустці, тому розгляд справи здійснюється в перші робочі дні після відпустки.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
25 листопада 2021 року о 12 год. 20 хв. посадовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місце перевірки автомобільна дорога М-03 «Київ-Харків-Довжанський») на підставі направлення на перевірку від 22 листопада 2021 року № 015056 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ВІП-ТРАНС» (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№), Польща.
За результатами перевірки складено акт № 302338, яким встановлено порушення: «Під час здійснення міжнародних перевезень вантажів за маршрутом Краківець-Львів-Харків згідно CMR допущено порушення ст. 53ЄУТР, а саме у дозволі на в'їзд та рух територією України вантажного транспортного засобу АН№588081, термін дії до 31.01.2022, у пунктах 4.2; 4.3; 4.4 невірно зазначені одиниці виміру вантажу та власна маса транспортного засобу, що є порушенням абзацу 6 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
25 листопада 2021 року начальник Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тимчук А.О., розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 302613, якою постановив стягнути з ТОВ «ВІП-ТРАНС» (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№) адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 гривень за порушення: резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Уважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, правонаступником якого є Відділ державного нагляду (контролю) у Харківській області відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 №1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті», протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності постанови Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №302613 від 25 листопада 2021 р.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У силу вимог підпункту 2 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, на автомобільному транспорті.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з пунктами 2, 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 11, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
Як визначено пунктом 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, серед іншого, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За змістом статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно з частиною 1 статті 53 Закону №2344-ІІІ організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення, ратифікованої Законом України від 21 вересня 2000 року № 1977-ІІІ, за винятком перевезень, зазначених у статті 7, перевезення вантажів, перерахованих у статті 5, можуть здійснюватися тільки на підставі дозволів, попередньо виданих компетентним органом країни, де зареєстрований транспортний засіб, від імені відповідного компетентного органу другої Договірної Сторони.
Пунктом 1 статті 13 цієї є Угоди визначено, що перевізники однієї з Договірних Сторін, як і екіпажі транспортних засобів, під час перебування на території другої Договірної Сторони повинні обов'язково дотримуватись законів та правил, що діють на цій території, особливо стосовно правил перевезень та дорожнього руху.
Наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2004 року № 757, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2004 року за № 1075/9674, затверджено Порядок оформлення і видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, їх обміну та обліку (далі Порядок).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом територією іноземних держав або транзитом через їхні території здійснюється автомобільними перевізниками згідно з вимогами міжнародних договорів України та на підставі належним чином оформлених відповідних дозволів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до частини 5 статті 53 вказаного Закону при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати: дозвіл України; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху та екологічної безпеки, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж.
Як встановлено судом, позивач є іноземним перевізником, зареєстрованим на території Республіки Польща.
Суд встановив, що 25 листопада 2021 року о 12 год. 20 хв. посадовими особами Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місце перевірки автомобільна дорога М-03 «Київ-Харків-Довжанський») проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортним засобом марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ТОВ «ВІП-ТРАНС» (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№), Польща, яким керував водій ОСОБА_1 .
Для проведення перевірки водій вказаного транспортного засобу, зокрема. надав Дозвіл на в'їзд та рух територією України вантажного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , термін дії до 31.01.2022.
Як зазначено в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №302338 від 25.11.2021, у вказаному вище Дозволі неправильно зазначено одиниці виміру вантажу, що є порушенням абз. 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Так, відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ дає підстави дійти висновку, що встановлена диспозицією цієї норми відповідальність застосовується до резидентів та/або нерезидентів за виконання ними міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.
Статтею 53 Закону № 2344-ІІІ визначено, що при виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати, зокрема, дозвіл України.
Як встановив суд, при проведенні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водій транспортного засобу, який належить позивачу, пред'явив посадовим особам Укртрансбезпеки Дозвіл НОМЕР_3 , що підтверджено актом перевірки. Вказана обставина сторонами не заперечується.
Цим же ж актом підтверджується, що уповноважені особи контролюючого органу встановили лише певну невідповідність даних, зазначених у дозволі, а саме - вагу вантажу було зазначено у кілограмах, відповідно до CMR B/NR, а не в тонах.
У пункті пропуску через державний кордон між Польщею та Україною дозвільні документи були перевірені посадовими особами митного органу, що здійснюють контроль за дотриманням перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень, та визнані такими, до яких немає зауважень, через що на зворотній стороні Дозволу АН №588081 проставлено відмітку в графі "В'їзд" із даними: “Львівська митниця ДФС. 23.11.2102, Україна. 104, Під митним контролем".
Таким чином, після перевірки Дозволу на в'їзд (ввезення) та рух територією України вантажного транспортного засобу у міжнародному автомобільному сполученні АН №588081 в контролюючого органу не було зауважень щодо заповнення перевізником даних Дозволу, в тому числі щодо даних, зазначених в пунктах 4.2: 4.3; 4.4 Дозволу.
Тому твердження відповідача, що в пунктах 4.2; 4.3; 4.4 Дозволу не вірно зазначені одиниці виміру вантажу та власна маса тр. засобу, що є порушенням абзацу 6 ст. 60 ЗУ “Про автомобільний транспорт", не може бути підставою визнання дозволу недійсним, оскільки до дозволу АН №588081 не було зауважень в контролюючого органу при перетині кордону України, а сам дозвіл не містить виправлень чи ознак механічного втручання.
Окрім того дані, зазначені у дозволі, відповідають даним ваги вантажу та транспорту, наведених у CMR B/NR та реєстраційних документах на транспорт, що дозволяло працівникам Укртрансбезпеки звірити дані, зазначені в дозволі, з документами на вантаж та транспортний засіб. При цьому, фактичних розбіжностей щодо ваги відповідачем в ході перевірки не встановлено.
Таким чином, під час виконання міжнародних перевезень вантажів позивач як нерезидент мав дозвіл України, тому відповідальність, передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, не може бути до нього застосована.
Посилання відповідача на неналежне оформлення дозволу як на підставу для притягнення позивача до відповідальності суд відхиляє, позаяк відповідальність, передбачена абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, застосовується до автомобільного перевізника саме за відсутність дозволу, а не за його неналежне оформлення. Неналежне ж оформлення дозволу не свідчить про його відсутність.
З огляду на викладене суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови та наявність підстав для її скасування.
Посилання представника відповідача у відзиві на позов на наявність виправлень у дозволі суд не приймає до уваги, оскільки перевіркою та судом таких обставин не встановлено. Невірне зазначення одиниці виміру вантажу та власної маси автомобільного транспорту взагалі не може свідчити про внесення виправлень в документ.
Щодо порядку застосування адміністративно господарського штрафу, суд зазначає наступне.
Згідно з п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови водія від підписання акту рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
За змістом п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
При цьому, як правильно зазначає відповідач, вказаним п. 25 порядку №1567 передбачено окрему процедуру застосування адміністративно-господарських штрафів до нерезидентів. Так, у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року в справі №813/5802/15, предметом розгляду якої були аналогічні спірні правовідносини за участю нерезидента, звернув увагу на те, що Порядком № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Відтак, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що й при застосуванні адміністративно-господарських штрафів до нерезидентів розгляд справи здійснюється в присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, належним чином повідомленої про розгляд справи для реалізації свого права належним чином захистити свої права та надати докази на спростування висновків акту перевірки.
Так, згідно матеріалів справи розгляд справи відповідачем та прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлене порушення.
Разом з тим, позивач категорично заперечує факт повідомлення про час і місце розгляду справи відповідачем.
Відповідачем доказів належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи суду не надано, а водій не являється належним представником ТОВ «ВІП-ТРАНС» (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№).
Отже, уповноважена особа суб'єкта господарювання не була повідомлена про час і місце розгляду справи про порушення, відтак не мала можливості захистити належним чином свої права та надати докази на спростування висновків акту перевірки.
Підсумовуючи проаналізовані правові норми, що регулюють спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого диспозицією абз. 6 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що вказує на відсутність правових підстав для застосування до останнього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34 000,00 грн.
Відтак, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена з помилковою кваліфікацією дій позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У позовній заяві позивач просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП-ТРАНС” судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки доказів понесених витрат на правничу допомогу позивачем станом на час ухвалення рішення до суду не подано, суд вирішує питання лише про розподіл витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТРАНС" (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№) (вул. Станція Колейова, л.х.с. Замостя-Боратичі, гміна м. Замостя, повіт м. Замостя, воєводство Люблінське, Польща, 22-400, ІКЮО (REGON) 060292438, податковий номер 9222922348) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 7 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №302613 від 25 листопада 2021 р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТРАНС" (пол. WIP-TRANS Spуіka z ograniczon№ odpowiedzialnoњci№) (Ідентифікаційний код юридичної особи/реєстр народного господарства (REGON): 060292438, податковий номер/NIР: 9222922348, 22-400, Польща, воєводство Люблінське, повіт м. Замостя, гміна м. Замостя, л.х.с. Замостя-Боратичі, вул. Станція Колейова) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Волошин