Рішення від 25.08.2022 по справі 520/2073/22

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 р. №520/2073/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до загального трудового стажу, що дає право на пенсію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що їй неправомірно не зараховано до загального стажу період роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року на шахті «Комсомолець Донбасу» на посаді учня оператора ЕОМ. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв'язку з тим, що відповідач порушив право позивача на соціальний захист, встановлене Конституцією та Законами України.

Ухвалою суду від 01.02.2022 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили, клопотання про продовження строку на подання відзиву до суду також не надходило.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 28.09.2020 №6337-5000311045.

Як зазначила позивач в позовній заяві, період її роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року на шахті «Комсомолець Донбасу» не внесений до трудової книжки, проте підтверджується уточнюючою довідкою від 05.04.2021 №03-1587.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявами від 22.10.2021 та від 06.12.2021, в яких зазначила, що зареєструвала у електронній пенсійній справі додаткові документи про стаж за період роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року, та просила повідомити, чи зараховано до її загального стажу вказаний період роботи на шахті «Комсомолець Донбасу» на посаді учня оператора ЕОМ.

Листами від 10.11.2021 №15273-24395/О-02/8-2000/21 та від 21.12.2021 №17385-26893/О-02/8-2000/21 відповідач повідомив, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється па підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. За результатами розгляду заяви позивача від 28.09.2020 та доданих до неї документів рішенням від 02.10.2021 №4915 відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійною фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також повідомлено, що згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Не погодившись із діями відповідача щодо не зарахування до загального стажу оскаржуваного періоду, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058).

Згідно з ч.1 та ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд зазначає, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2005 року №21-1, затвердженого на виконання наведеного вище Закону, встановлено, що відповідно до пункту 4.3 вказаного вище Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Як встановлено з матеріалів справи позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявами від 22.10.2021 та від 06.12.2021, в яких просила повідомити, чи зараховано до її стажу період роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року на шахті «Комсомолець Донбасу» на посаді учня оператора ЕОМ після надання нею уточнюючих довідок від 08.04.2021 №05-906 та від 05.04.2021 №03-1587, наданих Державним унітарним підприємством «Шахта Комсомолець Донбасу» щодо періоду роботи позивача з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року.

Зауважень стосовно форми звернення пенсійним органом не висловлено.

Отже, відповідач відповідно до пункту 4.3 Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви повинен був розглянути подані документи та прийняти рішення за результатом розгляду заяви позивача.

Однак, як встановлено судом з матеріалів справи, листами від 10.11.2021 №15273-24395/О-02/8-2000/21 та від 21.12.2021 №17385-26893/О-02/8-2000/21 відповідач надав позивачу відповідь щодо не зарахування оскаржуваного періоду до загального стажу позивача. Суд зазначає, що дані листи відповідача не є актами індивідуальної дії, отже не є рішеннями суб'єкта владних повноважень та носять інформативний характер.

Отже, заява позивача від 22.10.2021 про зарахування до її стажу періоду роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року на шахті «Комсомолець Донбасу» на посаді учня оператора ЕОМ безпідставно не розглянута по суті, за її наслідками не прийнято відповідне рішення у відповідності до Порядку №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Щодо посилань відповідача на наявність рішення №4915 від 02.10.2020 Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням від 02.10.2021 №4915 відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійною фонду України в Харківській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Не погоджуючись із даним рішенням позивач звернулась до суду з позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №520/14556/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зокрема, визнано неправомірним та скасовано рішення №4915 від 02.10.2020 Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині неврахування наданих довідок №13/8/8.6-172 від 08.04.2016 року, №13/8/2.3-1060/1 від 09.09.2020 року, №13/8/2.3-1060/4 від 09.09.2020 року та не зарахування до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку №1 періоду роботи з 15.05.1997 по 14.09.1998 в Ремонтно-шахтобудівельному управлінні №1 Державної холдингової компанії «Шахторськвугілля» на посаді дільничний гірничий нормувальник. Зобов'язано Відділ з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 , до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку №1 періоду роботи з 15.05.1997 по 14.09.1998 в Ремонтно-шахтобудівельному управлінні №1 Державної холдингової компанії «Шахторськвугілля» на посаді дільничний гірничий нормувальник. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі №520/14556/2020 за позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 зупинено провадження у справі № 520/14556/2020 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № Пз/9901/22/19 (360/3611/20).

Проте, суд не може прийняти посилання представника відповідача у відповіді від 21.12.2021 №17385-26893/О-02/8-2000/21 на те, що вже прийнято рішення за зверненням позивача, оскільки рішенням №4915 від 02.10.2020 Відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, що не є предметом розгляду у даній справі та приймалось без врахування додатково поданих позивачем документів, які є предметом розгляду по даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Прийняття рішення про зарахування періодів роботи до стажу або відмову в зарахуванні належить до повноважень відповідача.

Відповідно до Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Pedersen and Baadsgaard проти Данії» від 17.12.2004, № 49017/99 зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, що їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Під дискреційним повноваженням варто розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення у межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язавши відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2021 про зарахування до її загального стажу періоду роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року на шахті «Комсомолець Донбасу», та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому законом порядку з урахуванням висновків суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову з підстав, викладених вище.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає у не винесенні рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.10.2021.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.10.2021 про зарахування до її загального стажу періоду роботи з 01 червня 1990 року по 29 червня 1990 року на шахті «Комсомолець Донбасу», та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому законом порядку з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин

Попередній документ
105894734
Наступний документ
105894736
Інформація про рішення:
№ рішення: 105894735
№ справи: 520/2073/22
Дата рішення: 25.08.2022
Дата публікації: 29.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби