Справа № 373/1021/22
Номер провадження 3/373/521/22
15 серпня 2022 року м. Переяслав
Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Хасанова В. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.173-2 КУпАП відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , непрацевлаштований, -
22.05.2022 поліцейським СРПП ВП №2 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Згідно протоколу, ОСОБА_1 22.05.2022 близько 12.20 год за адресою: АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою відносно своєї дружини ОСОБА_2 , вчинивши таким чином, психологічне насильство, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з'являвся. Поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 про виклик до суду на 25.07.2022 повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», поштове відправлення з викликом до суду на 15.08.2022, згідно даних сервісу відстеження поштових відправлень ДП АТ «Укрпошта», не вручено адресату під час доставки.
Дослідивши матеріали, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати, поміж іншим, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за домашнє насильство, тобто умисне вчинення особою будь-якого діяння (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до визначення, яке міститься в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII від 07.12.2017 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Слід зазначити, що Закон № 2229-VIII від 07.12.2017 року спрямований на реалізацію положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству (надалі - Стамбульська Конвенція).
Стамбульською Конвенцією домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. Однак це жодним чином не свідчить про те, що міжнародні договори мали намір розглядати як «домашнє насильство» будь-яке насильство, що трапляється між членами сім'ї, але яке зумовлене іншими причинами.
Суд не має підстав вважати, що законодавець, приймаючи Закон № 2227-VIII, під терміном «домашнє насильство» мав намір визначити більш широке коло діянь, ніж міжнародне законодавство, на імплементацію якого він спрямований.
Таким чином, стаття 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за вчинення домашнього насильства. Будь-яка суперечка чи конфлікт, які виникають у сім'ї, не можуть однозначно трактуватись як домашнє насильство.
В ході розгляду справи підстав стверджувати, що ОСОБА_1 вчинив щодо своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, - судом не встановлено, оскільки додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, вказують виключно на те, що між ними виникла сварка.
Про те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відбулась саме сімейна сварка йдеться і в письмових поясненнях потерпілої від 22.05.2022.
Будь-яких доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, ініціатором складення протоколу суду не надано.
Підстави вважати, що ОСОБА_2 відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації по відношенню до ОСОБА_1 , що у випадку конфлікту, могло призвести до її страждань, тобто мало б місце домашнє насильство, матеріалами справи не доведено
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Хасанова