Справа № 145/131/21
Провадження № 22-ц/801/1290/2022
Категорія: 62
Головуючий у суді 1-ї інстанції Ратушняк І. О.
Доповідач:Міхасішин І. В.
23 серпня 2022 рокуСправа № 145/131/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.
з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 145/131/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Тиврівської територіальної громади про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Ратушняка І. О.,
У січні 2021 року ОСОБА_1 як законний представник звернулась до суду в інтересах неповнолітніх доньок ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Тиврівської територіальної громади про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
В заяві зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько її доньок - ОСОБА_4 внаслідок смерті якого відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) у розмірі 3,54 умовних кадастрових гектарах у селі Красне Тиврівського району згідно із сертифікатом серії ВН № 0113854. У зв'язку з втратою цього сертифіката, її доньки позбавлені можливості оформити спадщину.
Рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 травня 2022 року в задоволені позову відмовлено (а.с. 64 - 65).
В апеляційній скарзі законний представник позивачів ОСОБА_1 просить рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 травня 2022 року в задоволені позову скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні законний представник ОСОБА_1 та позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити з мотивів викладених у апеляційній скарзі.
Представник відповідача Тиврівська селищна рада в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
10 серпня 2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду від Тиврівської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника. Також в заяві зазначено, що проти задоволення позову відповідач не заперечує.
Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість проведення судового розгляду у відсутність представника Тиврівської селищної ради, який не з'явився.
Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов до висновку про її задоволення.
Так, згідно із частино п'ятою статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції належним чином не виконав.
Відповідно до частин другої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Апеляційний суд прийняв новий доказ долучений до апеляційної скарги, а саме Державний Акт на право постійного користування землею серії II-ВН № 001234 виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Мир» села Красне Новоміською сільською Радою народних депутатів Тиврівського району Вінницької області, яким передано КСП «Мир» у постійне користування
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не доведено факту існування (видачі) Державного Акту на право постійного користування землею КСП «Мир» села Красне Тиврівського району, а також волевиявлення ОСОБА_4 щодо прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідають.
По справі апеляційним судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно із свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим 23 грудня 1977 року Новоміською сільською радою Тиврівського району Вінницької області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у селі Красне Тиврівського району Вінницької області, про що в книзі реєстрації актів про народження 23 грудня 1977 року зроблено запис за № 25.
Батьками ОСОБА_4 записані: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_3 (а.с. 8).
ОСОБА_5 був внесений до Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Мир» за номером 295, який є додатком 1 до Державного Акту на право постійного користування землею серії II - ВН № 001234 виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Мир» села Красне Новоміською сільською Радою народних депутатів Тиврівського району Вінницької області, яким передано КСП «Мир» у постійне користування 505.2 га землі в межах з планом землекористування. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 4 (а.с. 73-74).
Згідно із записом за номером 65 у Книзі сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Тиврівською державною адміністрацією Вінницької області по колективному сільськогосподарському (кооперативу, товариству) Новоміської сільської Ради народних депутатів села Красне, 24 липня 1997 року ОСОБА_5 , що проживав у селі Красне видано сертифікат серії ВН № 0113854 на право на земельну частку (пай) у розмірі 3,54 умовних кадастрових гектарах. Підстава для реєстрації рішення № 181-р від 27 червня 1997 року (а.с. 7).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 помер, про що виконавчим комітетом Новоміської сільської ради Тиврівського району зроблено відповідний запис за № 9 від 22 лютого 2008 року (а.с. 5).
Згідно довідки виданої старостою Старостинського Новоміського округу Тиврівської селищної ради Тиврівського району Вінницької області № 8 від 11 січня 2021 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (нова адреса АДРЕСА_2 ).
На день смерті ОСОБА_5 із ним проживав та був зареєстрований його син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також за цією ж адресою постійно проживали без реєстрації співмешканка сина ОСОБА_4 - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 та їх діти: дочка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) інформація щодо ОСОБА_5 відсутня (а.с. 42).
Згідно із свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 виданим 13 квітня 2004 року виконавчим комітетом Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 у селі Красне Тиврівського району Вінницької області, про що в книзі реєстрації актів про народження 13 квітня 2004 року зроблено запис за № 6.
Батьками ОСОБА_2 записані: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно із свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 виданим 12 жовтня 2006 року виконавчим комітетом Новоміської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_10 у селі Красне Тиврівського району Вінницької області, про що в книзі реєстрації актів про народження 12 жовтня 2006 року зроблено запис за № 17.
Батьками ОСОБА_2 записані: батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_1 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, про що виконавчим комітетом Новоміської сільської ради Тиврівського району зроблено відповідний запис за № 14 від 20 травня 2014 року (а.с. 4).
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
В газеті «Маяк» № 10153 від 23 лютого 2018 року було розміщено оголошення про втрату оригіналу сертифікату серії ВН № 0113854 (земельна ділянка розташована на території Новоміської сільської ради) виданого на ім'я ОСОБА_5 Тиврівською РДА 24 липня 1997 року (а.с. 16-17).
Постановою державного нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори Зданевич С.А. від 14 січня 2021 року № 12/02-31 відмовлено неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 3.54 в умовних кадастрових гектарах на території села Красне Тиврівського району Вінницької області після (смерті їх батька) ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та успадкував це право після свого батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Красне Тиврівського району, з тих підстав, що оригінал сертифікату серія ВН № 0113854 втрачений, а тому видати свідоцтво про право на спадщину немає можливості (а.с. 15).
В зазначеній постанові державний нотаріус Зданевич С.А. зазначила, що в нотаріальній конторі спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилася.
Згідно Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація про спадкодавця ОСОБА_4 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 , у спадковому реєстрі відсутня (а.с. 37-38).
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання права.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. При цьому необхідно встановити чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Встановивши, що втрата сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ВН № 0113854 та відмова державного нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 3.54 в умовних кадастрових гектарах на території села Красне Тиврівського району Вінницької області відповідно до постанови від 14 січня 2021 року № 12/02-31, фактично позбавляє можливості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реалізувати своє право на спадкування земельної частки (паю) за законом, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм матеріального процесуального права призвели до неправильного вирішення справи.
Наведені обставини, відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення про задоволення позову повністю.
Оскільки у справі, що розглядається, позов задоволено повністю, тому в порядку частини першої статті 141, підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України з Тиврівської селищної ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1036,80 грн, за подання апеляційної скарги - 1555,14 грн, а всього - 2591,94 грн судових витрат.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 367; 376; 381; 382; 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу законного представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 задовільнити.
Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 24 травня 2022 року скасувати і ухвалити нове.
Позов задовільнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну частку (пай) у розмірі 3,54 умовних кадастрових гектарах, який був виділений ОСОБА_5 24 липня 1997 року на підставі сертифікату серії ВН № 0113854 із земель наданих колективному сільськогосподарському підприємству «Мир» села Красне згідно із Державним Актом на право постійного користування землею серії II - ВН № 001234 виданим Новоміською сільською радою Тиврівського району Вінницької області 26 грудня 1996 року реєстраційний № 14, у рівних частках в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Красне, Тиврівського району Вінницької області та який успадкував це право після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селі Красне, Тиврівського району Вінницької області.
Стягнути з Тиврівської територіальної громади на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 591,94 грн, з яких 1036,80 грн - судовий збір за подання позовної заяви та 1555,14 грн - за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
І.М. Стадник