Справа № 149/3658/21
Провадження № 22-ц/801/1227/2022
Категорія: 96
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В.О.
Доповідач:Міхасішин І. В.
23 серпня 2022 рокуСправа № 149/3658/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.
з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 149/3658/21 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
за апеляційною скаргою представника Вінницької міської ради на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Вергелеса В.О.,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини у АДРЕСА_1 .
В заяві зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 з яким вона перебувала в шлюбі з 02 грудня 1976 року. Спадкоємцями за законом першої черги є вона та їх син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті чоловіка вона прийняла у порядку частини третьої статті 1268 ЦК України.
Встановлення вказаного факту їй необхідно для оформлення спадщини.
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від12 травня 2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено (а.с.82-83).
В апеляційній скарзі заінтересована особа Вінницька міська рада просить рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від12 травня 2022 року скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на те, що за наявності відмітки про реєстрацію місця проживання за однією адресою із спадкодавцем відсутні підстави для встановлення такого факту. Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки , викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи. При ухвалені рішення порушив норми матеріального і процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник Вінницької міської ради Савчук Т.М. апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити на підставі доводів зазначених в апеляційній скарзі.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції без змін.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов до висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанцій не відповідає.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що заявницею доведено ті обставини на які вона посилалася як на підставу своїх вимог (а.с. 82 - 83).
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З аналізу даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року у цивільній справі окремого провадження № 127/28032/20 (провадження № 2-о/127/438/20) за заявою сина померлого - ОСОБА_3 за участі заінтересованої особи : Вінницького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Хмельницький), встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївка Донецької області громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Стадниця Тетіївського району Київської області.
Згідно із частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 23 грудня 2020 року складено відповідний актовий запис за № 4158 та видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївка Донецької області (а.с. 8).
Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частин 1 - 3 статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 .
Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу виданим відділом РАГС Московського району міста Києва 02 грудня 1976 року ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (після укладення шлюбу ОСОБА_5 ) уклали шлюб 02 грудня 1976 року, актовий запис № 2199 (а.с. 7).
Подружжя ОСОБА_5 згідно відмітки про реєстрацію місця проживання, зареєстровано за однією адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6; 9; 19).
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до пунктів 3.21. - 3.22. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
За наявності відмітки про реєстрацію місця проживання за однією адресою із спадкодавцем ОСОБА_2 , для оформлення спадщини, заявниця ОСОБА_1 слід було б звернутися до нотаріуса, оскільки такий факт є доведеним, ніким не оспорюється, а тому не потребує його встановлення у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Останній день для прийняття спадщини припадав на 12 травня 2021 року.
Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини першої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
13 серпня 2021 року ОСОБА_3 подав заяву до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Прокопенко А.Л., в якій повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , який на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Також цією заявою підтвердив той факт, що протягом строку, встановленого статтею 1272 ЦК України , спадщину не приймав і не буде звертатись до суду з приводу продовження строку для прийняття ним спадщини (а.с. 19).
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 20).
З пояснень заінтересованої особи ОСОБА_3 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 убачається, що спадкодавець ОСОБА_2 з кінця літа 2020 року і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав із соєю онукою ОСОБА_6 у місті Макіївка Донецької області.
Відповідно до частини першої статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Проте, за твердженням апелянта Вінницької міської ради онука спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_6 теж прийняла спадщину після смерті діда.
Згідно із частиною третьою статті 18 ЦПК України обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
По справі також встановлено, що з 10 листопада 2014 року ОСОБА_2 у місті Вінниці був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа з районів проведення антитерористичної операції і знятий з обліку 12 листопада 2020 року в зв'язку зі смертю.
ОСОБА_2 проживав разом із дружиною ОСОБА_1 у селі Курилівка Хмільницького району Вінницької області, а 12 листопада 2020 року був похований на сільському кладовищі у цьому селі (а.с. 12; 10-11).
Судом встановлено, що з приводу оформлення спадщини ОСОБА_1 не зверталася до нотаріуса, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що звернення ОСОБА_1 до суду із зазначеною заявою є передчасним.
Відповідно до статті 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або та ухвалення нового рішення.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України 2017 року, судові витрати за подання позовної заяви та витрати на правову допомогу залишаються за позивачем, а за подання апеляційної скарги їх необхідно стягнути з позивача на користь апелянта.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 315 - 319; 367; 374; 376; 381; 382; 384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Вінницької міської ради задовольнити.
Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 12 травня 2022 року скасувати і ухвалити нове.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 618,00 грн. на користь Вінницької міської ради
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий: І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
І.М. Стадник