пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
15 серпня 2022 року Справа № 903/325/22
Господарський суд Волинської області в складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Кошового В.А., розглянувши справу
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" , м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства "Луцькводоканал", м. Луцьк
про стягнення 5 290 401,65 грн.
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув
Встановив: Позивач - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернувся з позовом до Комунального підприємства «Луцькводоканал» в якому просить стягнути 5 290 401,65 грн. заборгованості в т.ч.: 15% річних - 3 745 383,79 грн., інфляційних втрат - 1545 017,86 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», в частині своєчасної оплати.
Ухвалою суду від 23.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.06.2022 .
Ухвалою суду від 06.06.2022 відкладено розгляд справи на 20.07.2022.
Ухвалою суду від 20.07.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.08.2022.
Представник позивача, в призначене судове засідання не прибув, про час та дату судового зсідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача також в призначене судове засідання не прибула, через відділ діловодства суду подала клопотання за вх.№01-57/4591/22 від 15.08.2022 у яких просить суд відмовити в позові в повному обсязі, судовий розгляд справи здійснювати без її участі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" та який діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 та Комунальним підприємством "Луцькводоканал" (далі Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, оператором системи розподілу є ПрАТ "Волиньобленерго".
За даними ПрАТ "Волиньобленерго" на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", КП "Луцькводоканал" віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії".
Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).
Зокрема, 27.12.2018 на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою (www.uie.kiev.ua) розміщено: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; додаток № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; додаток до комерційної пропозиції № №2 від 27.12.2018 "ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", додаток до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 "Зміни № 1 від 31.01.2019 року до комерційної пропозиції №2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".
Відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 "Комерційна пропозиція № 2" до договору, договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція)
Згідно із п.5.8 договору визначено, що розрахунковим періодом за даним договором є календарний місяць
Пунктом 3.5. договору передбачено, що постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу на тих же умовах, що і з попереднім електропостачальником, в частині здійснення розрахунків, способу оплати. Постачальник отримує від оператора системи всю необхідну інформацію щодо умов договору про постачання електричної енергії, які діяли між споживачем та попереднім електропостачальником. У разі ненадання зазначеної інформації оператором системи за 5 календарних днів до початку розрахункового періоду, постачання споживачу здійснюється на умовах, визначених Додатком 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Пунктом 5.8. договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 5.10. договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Згідно з комерційною пропозицією №2 від 27.12.2018 визначено, що для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі- продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до акту купівлі- продажу споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії.
Пункт 3 частина 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно п. 1 ч. 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної
енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну
енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 5.10 договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" та Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018, оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
На виконання зазначеного договору на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії КП "Луцькводоканал", отриманих від ПРАТ "Волиньобленерго", ДПЗД "Укрінтеренерго" складені у період з 01.01.2019 до 28.02.2019 а саме:
1)Рахунок № 000003339489/02/001/03084 від 09.02.2019 р. та акт №000162 купівлі-продажу електроенергії за січень 2019 р. від 31 січня 2019р., обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 1 648 781 кВт.год. на суму 5 483 416,92 грн., які були отримані останнім 14.02.2019 ;
2)Рахунок № 000003339489/02/002/05669 від 14.03.2019 р. та акт №002009 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2019р. від 28 лютого 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги -1 140 650 кВт.год. на суму 3 793 505,33 грн., які були отримані останнім 18.03.2019.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулось з позовом до Комунального підприємства "Луцькводоканал", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Волиньобленерго" про стягнення 9 276 922,25 грн. - основного боргу, у зв'язку порушення відповідачем умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині здійснення своєчасної оплати.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.01.2020 у справі №903/737/19, яке набрало законної сили позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Луцькводоканал» на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 9 276 922,25 грн. боргу та 139 153,83 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовної якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вказаною нормою встановлено, що факти, які містяться у прийнятих раніше судових рішеннях мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Отже, вищевикладені обставини не підлягають доказуванню, оскільки встановлені у зазначеному рішенні суду
У зв'язку із несвоєчасною оплатою даної заборгованості позивач нарахував відповідачу за період з 21.02.2019 по 23.02.2022 15% річних - 3 745 383,79 грн., інфляційних втрат - 1 545 017,86 грн. та звернувся до суду із позовом про примусове їх стягнення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив із такого:
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як слідує із матеріалів справи рішенням Луцької міської ради від 23.12.2020 року №2/44 було затверджено програму підтримки КП «Луцькводоканал» на 2021 рік (Програма), одним із заходів якої є погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за 2019р. На реалізацію вказаного заходу у бюджеті Луцької об'єднаної територіальної громади на 2021 передбачено бюджетні кошти для погашення заборгованості перед ДПЗД «Укрінтеренерго» протягом І-ІІІ кварталів 2021 року у розмірі 4500 000 гривень.
Згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», на підставі договору про організацію взаєморозрахунків №235/1340 від 25.12.2021 за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» КП «Луцькводоканал» шляхом надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах було зменшено заборгованість перед ДПЗД «Укрінтеренерго» на суму 5 488 429 грн.
Відповідно до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІІІ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (зі змінами, внесеними Законом України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу») та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93 «Про затвердження Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та користування зазначеним реєстром» Комунальне підприємство «Луцькводоканал» 22.02.2022 листом №321/1-02 звернулось до Міністерства розвитку громад та територій України стосовно включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
На виконання вимог вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93, до цього звернення було долучено акт звіряння взаєморозрахунків з кредитором ДПЗД «Укрінтеренерго» станом на 01.06.2021, з якого вбачається, що залишок на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» становить 7 720 365,47 грн., і будь - яких інших фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем не зафіксовано.
За результатами вказаного звернення, згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №304 від 24.11.2021 «Про внесення змін до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості», Комунальне підприємство «Луцькводоканал» було включене до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (зі змінами, внесеними Законом України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу») передбачено, що на заборгованість підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті для виробництва послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення електричну енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення станом на 1 червня 2021 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на зазначену в абзаці першому цієї частини заборгованість, підлягають списанню, за умови повного виконання підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Судом досліджено та встановлено, що наказ та реєстр розміщені у вільному доступі на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку громад та територій України за адресою в мережі Інтернет https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/reyestr-pidpriyemstv-shho-berut-uchast-u-protseduri-vregulyuvannya-zaborgovanosti/, а відтак в силу ч.3 ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню.
Крім того, як слідує із матеріалів справи, а саме на виконання умов договору про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію, складеного на основі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 221 (із змінами), з лютого 2022 КП «Луцькводоканал» виконує умови договору реструктуризації та здійснює щомісячні оплати в порядку, визначеному договором, та графіком проведення платежів, який є його невід'ємним додатком, із зазначенням в платіжному дорученні в графі «призначення платежу» - «погашення заборгованості за спожиту електричну енергію згідно постанови КМ №1097 від 20.01.2021 та договору реструктуризації», що підтверджується платіжними дорученнями №799630 від 23.02.2022. №799785 від 25.03.2022, №799998 від 22.04.2022 та №800168 від 16.05.2022, (а.с. 94-96), дані оплати позивачем приймаються, і заперечення про їх сплату у матеріалах справи відсутні.
Отже, з врахуванням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (зі змінами, внесеними Законом України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» з лютого 2022 КП «Луцькводоканал» здійснює оплату ДПЗД "Укрінтеренерго" за договором реструктуризації коштів в розмірі, встановленому графіком, який є його невід'ємною частиною, а відтак позивач немає права нараховувати штрафні санкції.
Враховуючи вище викладені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено
25.08.2022
Суддя В. М. Дем'як