83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.07.10 р. Справа № 39/155
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., при секретарі Бахрамовій А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005” (представник до судового засідання не з'явився) до товариства з обмеженою відповідальністю „Кондор” (представник до судового засідання не з'явився), за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Донецької міської ради (представник Снєгірьов О.М., довіреність 01/13-6427 від 06.11.08 року) про:
ь визнання права власності територіальної громади міста Донецька в особі Донецької міської ради на нежитлове приміщення з тамбуром літ.а53, загальною площею 141,7 м2, розташоване на першому поверсі будинку № 4 по вулиці Ляшенка в Кіровському районі міста Донецька, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005” (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Кондор” (далі - Фірма) про визнання права комунальної власності територіальної громади міста Донецька в особі Донецької міської ради (далі - Рада) на нежитлове приміщення з тамбуром літ.а53, загальною площею 141,7 м2, розташоване на першому поверсі будинку № 4 по вулиці Ляшенка в Кіровському районі міста Донецька (далі - Приміщення).
Позовні вимоги Товариства, як балансоутримувача Приміщення, ґрунтуються на невизнанні права комунальної власності з боку орендаря Фірми, з огляду на самовільність реконструкції Приміщення. З такою позицією орендодавець Товариство не погоджується, зазначаючи, що Приміщення було передано державою у власність територіальної громади міста Донецька, наразі реконструкція виконана з дотриманням будівельних норм та правил, а відмова Фірми від виконання зобов'язань за договором оренди № 24 від 09.06.09 року на підставі самовільності реконструкції орендованої площі є незаконною.
Представник відповідача письмово вказав на здійснення реконструкції нерухомості без отримання відповідних дозволів. Позивач та відповідач до судового засідання не з'явилися, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, втім це не є перешкодою для розгляду справи по суті з огляду на достатність матеріалів справи для належної правової кваліфікації спірних правовідносин сторін. Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Ради пояснив, як Приміщення, так і земельна ділянка, на якій ця нерухомість розташована, є власністю територіальної громади міста Донецька.
Вислухавши у судовому засіданні представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до приписів частини 5 статті 16, статей 26 та 29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, а також статей 31 та 35 Закону України „Про власність” (чинного на момент реконструкції Приміщення), Рада від імені та в інтересах територіальної громади міста Донецька здійснює права суб'єкта комунальної власності.
Згідно імперативних норм статей 2, 4 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності”, частини 2 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” та статті 35 Закону України „Про власність”, а також згідно матеріалів інвентаризаційної справи Бюро № 6/19876 з відміткою про видачу свідоцтва про право власності від 09.03.04 року, Рада отримала від держави на правах комунальної власності та стала володільцем нежитлового приміщення загальною площею 131,12 м2, що розташоване на першому поверсі будинку № 4 по вулиці Ляшенка в Кіровському районі міста Донецька.
В порядку статті 31 Закону України „Про власність в Україні” та статей 328 та 331 ЦК України територіальна громада міста Донецька в особі Ради є власником Приміщення, причому презумпція правомірності зазначеного речового права визначена законом - статтею 328 ЦК України.
З змістом договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Донецька № 24 від 09.06.09 року, балансоутримувач Приміщення Товариство передало в оплатне тимчасове користування Фірмі означене Приміщення, яке є об'єктом комунальної власності. Підставою для вчинення зазначеного правочину слугувало розпорядження Донецького міського голови від 09.06.09 року № 516. Балансоутримувач самочинно здійснив добудову Приміщення, утворивши в Приміщенні новий складовий об'єкт нерухомості - тамбур, внаслідок чого спірна нерухомість площею 141,7 м2 отримала нову літерацію - а53, про що свідчить технічний паспорт Бюро технічної інвентаризації № 6/19876.
З огляду на наведене, означене право власності територіальної громади міста Донецька на Приміщення виникло на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у Ради права комунальної власності на спірну нерухомість. Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Приміщенню, оскільки за матеріалами справи складові Приміщення розташовані на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Технічний паспорт на Приміщення № 6/19876, виданий органами державної реєстрації в порядку Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, означає, що БТІ здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна (Приміщення).
Земельна ділянка, на якій розташовано житловий будинок № 4 по вулиці Ляшенка в Кіровському районі міста Донецька, належить територіальній громаді міста Донецька в силу статей 9, 12, 42, 80 та частини 2 статті 83 ЗК України.
У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Балансоутримувач Приміщення Товариство, а також Рада можуть вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Оскільки згідно правової позиції, висловленої у поточному спорі, відповідач Фірма не визнає право власності територіальної громади на Приміщення, вважаючи відсутніми підстави для здійснення платежів за договором оренди № 24 від 09.04.09 року, тому суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, а твердження відповідача щодо відсутності факту виникнення у територіальної громади міста Донецька права власності на зазначену нерухомість є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Ігнорування відповідачем виконання зобов'язань за договором оренди № 24 від 09.06.09 року з огляду на відсутність права комунальної власності на Приміщення є неправомірним через порушення тим самим статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Жовнір проти України від 29.06.04 року) закріплює засади поваги до права власності і забороняє позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених принципами міжнародного права. В силу статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадане судове рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у непроведенні дій щодо отримання відповідних дозволів на реконструкцію нерухомості.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.115, 202, 204, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст.ст.9, 12, 42, 83 ЗК України, ст.ст.21-23, 31, 35 Закону України „Про власність”, ст.ст.16, 26, 29, 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 41-43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов у повному обсязі.
Визнати право власності територіальної громади міста Донецька в особі Донецької міської ради на нежитлове приміщення з тамбуром літ.а53, загальною площею 141,7 м2, розташоване на першому поверсі будинку № 4 по вулиці Ляшенка в Кіровському районі міста Донецька.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя