Справа №377/320/22
Провадження №2-н/377/42/22
24 серпня 2022 року суддя Славутицького міського суду Київської області Теремецька Н.Ф., розглянувши заяву Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-
28 липня 2022 року до суду надійшла заява Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 22.02.2022 по 25.07.2022 в розмірі 47104,02 гривень та судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 248,10 гривень.
29 липня 2022 року суд відповідно до частини 5 статті 165 ЦПК України звернувся до Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання боржника.
Як вбачається з довідки Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, яка надійшла на адресу суду 23 серпня 2022 року, боржник зареєстрована за адресою, вказаною в заяві про видачу судового наказу.
Проте, у видачі судового наказу необхідно відмовити з наступних підстав.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок розгляду справ в порядку наказаного провадження регламентовано в Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У частині 1 статті 161 ЦПК України передбачені вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно з пунктом 3 частини 1 цієї статті судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Форма та зміст заяви про видачу судового наказу передбачена статтею 163 ЦПК України.
Як зазначено у пунктах 3, 4 частини 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші
документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З поданої заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявник просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за послуги з постачання теплової енергії за період з 22.02.2022 по 25.07.2022 в розмірі 47104,02 гривень.
На підтвердження безспірності заборгованості заявник долучив до заяви про видачу судового наказу додатки, а саме: копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.05.2019 року; копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 10.09.2019, бухгалтерську довідку про нарахування та оплату послуг за період з 22.02.22-25.07.22, копію рахунків-фактури: № тп-000000141 від 28 лютого 2022 року, № тп-000000224 від 31 березня 2022 року, № тп-000000305 від 30 квітня 2022 року; копія опису вкладення до цінного листа 0710101006996, дублікати актів про використану теплову енергію за лютий, березень, квітень 2022 року, копію листа про повторне направлення актів про використану теплову енергію № 01.07-16/685 від 22.06.2022, текст публічного договору приєднання від 01.11.2021.
Таким чином, заявник надав суду як письмовий доказ - текст публічного договору приєднання, а саме Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022), який розміщений на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ» https://www.ugkg-slavutich.org.ua, посилаючись на те, що вказаний договір укладений з боржником шляхом приєднання боржника до умов цього договору у зв'язку із фактичним споживанням теплової енергії.
Статтею 633 Цивільного кодексу України визначені такі правила щодо публічного договору: 1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). 2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. 3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. 4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. 5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. 6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За змістом частини другої вказаної статті договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій
споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Як вбачається з частини 7 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
При цьому в документах, доданих до заяви про видачу судового наказу, відсутні докази про те, що заявник уклав з боржником публічний договір, зокрема у формі приєднання, передбаченою у статті 634 ЦК України та пункті 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830. Згідно із статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Публікація на сайті є публічною офертою, що за відсутності письмового підтвердження боржника про прийняття такої пропозиції є недостатнім доказом про укладення письмового договору. До заяви про видачу судового наказу не додано підписаної споживачем заяви-приєднання до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії, доказів про сплату рахунку за надані послуги, доказів про факт отримання послуги. Надані дублікати актів про використану теплову енергію за лютий, березень, квітень 2022 року не підписані споживачем та відсутні докази про отримання їх споживачем.
Таким чином, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01 листопада 2021 року, розміщений на офіційному веб-сайті КП «УЖКГ», за відсутності підписаної споживачем заяви-приєднання до умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії, доказів про сплату рахунку за надані послуги, доказів про факт отримання послуги, не є договором, укладеним із споживачем в письмовій формі. Проте, відсутність договору, укладеного в письмовій формі, не перешкоджає заявнику заявити позовні вимоги до споживача і під час розгляду справи доводити факт укладення договору споживання теплової енергії, а обов'язковою умовою для видачі судового наказу є надання копії договору, укладеного у письмовій ( в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, що передбачено пунктом 3 частини 3 статті 163 ЦПК України. В даному випадку визначальним для правильного застосування норм процесуального права та можливості розгляду справи за правилами наказного провадження, яке законодавець відокремив від інших видів провадження у цивільних справах, і видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, є саме наявність укладеного між сторонами в письмовій (електронній) формі договору, а не фактичне існування договірних відносин.Наказне провадження, в порядку якого заявник звернувся за вирішенням своєї вимоги до боржника, є
документарною процедурою захисту майнових прав та інтересів кредитора, вимоги якого до боржника щодо стягнення грошових коштів ґрунтуються на безспірних документах, яке здійснюється за відсутності спору шляхом видачі судового наказу.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, що відповідає висновкам, викладених у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року в справі №02/1315/14-ц, від 20 червня 2018 року в справі №757/10888/14-ц, від 26 вересня 2018 року в справі №750/12850/16-ц, однак, дані правові висновки щодо застосування відповідних норм права слід враховувати у цивільних справах позовного, а не наказного провадження.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, тому у видачі судового наказу необхідно відмовити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України.
При цьому відповідно до частини 2 статті 161 ЦПК України заявник має право звернутися до суду з визначеними вимогами в спрощеному позовному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтею 165 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 24 серпня 2022 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька