18 серпня 2022 рокуСправа № 380/22495/21 пров. № А/857/9177/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большокової О.О., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання - Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Керівника Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 травня 2022 року (суддя Потабенко В.А., м.Львів, повний текст складено 19 травня 2022 року),
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівської обласної прокуратури (далі - Обласна прокуратура) та Офісу Генерального прокурора (далі - Офіс) в якому просив визнати протиправними та скасувати:
рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - 15 Кадрова комісія) «Про неуспішне проходження прокурором атестації» від 13.09.2021 №127 (далі - Рішення №127);
наказ Обласної прокуратури «Про звільнення ОСОБА_1 » від 23.10.2021 №2337 к (далі - Наказ №2337 к);
поновити його на посаді прокурора Перемишлянського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області (далі - Місцева прокуратура; Прокуратура, Посада відповідно) з 28.10.2021;
стягнути з Обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 29.10.2021 по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 травня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржили відповідачі, які із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В доводах апеляційних скарг вказують, що Четвертою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - 4 Кадрова комісія) щодо позивача приймалось процедурне, а не остаточне рішення про виключення з переліку прокурорів, які неуспішно склали іспит на загальні здібності і навички з використанням комп'ютерної техніки та про призначення нового часу (дати) складання іспиту без визначення конкретної дати. Крім того, наказом Генерального прокурора 4 Кадрова комісія була ліквідована. Водночас, 15 Кадровою комісією, який передано матеріали щодо прокурорів, які неуспішно пройшли ІІ етап атестації, прийнято Рішення № 127 в зв'язку з відсутністю підстав для повторного проходження ОСОБА_1 тестування. При цьому кадровою комісією було належним чином перевірено доводи позивача щодо наявності обставин, що об'єктивно завадили йому пройти ІІ етап атестації. Також, відповідач вважає помилковими доводи позивача щодо безпідставності зміни рішення однієї кадрової комісії іншою кадровою комісією, оскільки чинним законодавством не встановлено заборони проведення І та ІІ етапів атестації однією кадровою комісією, а прийняття рішення за результатами атестації іншою кадровою комісією. Зазначають, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення на підставі пункту 19 розділу II Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ), в даному випадку є неуспішне проходження позивачем атестації. Враховуючи викладене, Наказ № 2337к видано на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені законами України. Також вказують на неможливість поновлення позивача в органах Обласної прокуратури на рівнозначній посаді та невірність розрахунку днів вимушеного прогулу для визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що 15 Кадрова комісія при прийнятті спірного рішення діяла з перевищенням повноважень унаслідок чого позбавила позивача можливості скласти згаданий іспит та протиправно прийняла оскаржене у цій справі Рішення №127.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, однак вказане судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац шостий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9 (далі - Постанова) на суд покладено обов'язок охороняти конституційні права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, а відповідно до пункту 18 вказаної Постанови при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач з 20.06.2019 по 28.10.2021 працював на Посаді в органах Прокуратури, яка з 11.09.2020 перейменована в Обласну прокуратуру згідно наказу Генерального прокурора від 03.09.2020 №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців).
ОСОБА_1 10.10.2019 звернувся до Генерального прокурора із заявою про переведення його на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Як встановлено судом і не заперечується сторонами, позивачем успішно складено іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, у зв'язку з чим його допущено до наступного етапу атестації.
Зі змісту відомостей про результати тестування встановлено, що 03.11.2020 позивач проходив другий етап у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, ним було набрано середній арифметичний бал - 82 балів, що є менше прохідного балу (93 бали) для успішного складання іспиту, тому його не допущено до проходження співбесіди.
06.11.2020, 19.11.2020 та 24.11.2020 ОСОБА_1 звертався до 4 Кадрової комісії із заявами, в яких пояснював, що причиною неуспішної здачі іспиту є незадовільний стан здоров'я, а також некоректне формулювання ряду текстових запитань вербального блоку, та просив надати змогу повторно скласти іспит.
Рішенням, оформленим протоколом №11 засідання 4 Кадрової комісії від 24.11.2020, зокрема, заяву ОСОБА_1 задоволено, прийнято одноголосне рішення про виключення вказаного прокурора зі списку осіб, які не пройшли іспит, та про призначення нового часу і дати складання іспиту.
В подальшому 4 Кадрову комісію було ліквідовано.
Рішенням, оформленим протоколом № 8 15 Кадрової комісії від 28.08.2021 ОСОБА_1 відмовлено у виключенні до графіку складання іспиту у формі тестування на загальні здібності і навички з використанням комп'ютерної техніки.
Рішенням, оформленим протоколом № 11 15 Кадрової комісії від 13.09.2021 позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності і навички з використанням комп'ютерної техніки у зв'язку з набранням балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.
Рішенням № 127 ОСОБА_1 , Посада, визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.
На підставі Рішення №127 (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ) Наказом № 2337к ОСОБА_1 звільнено з Посади та органів прокуратури з 28.10.2021.
Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII).
Стаття 16 Закону №1697-VII визначає гарантії незалежності прокурора. До вказаних гарантій, зокрема, відносяться: особливий порядок його призначення на посаду, звільнення з посади та інші.
Частиною третьою статті 16 Закону №1697-VII визначено, що прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
25.09.2019 набрав чинності Закон №113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури (у редакції чинній, на час виникнення спірних відносин).
Згідно із пунктом 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII .
За приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Як встановлено у підпунктах 10-14 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису.
Згідно з пунктом 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ за результатами складення прокурором іспиту, відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не успішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Згідно з пунктом 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 затверджено «Порядок проходження прокурорами атестації» (далі - Порядок № 221, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до вказаного Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку № 221 атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками; прокурори виконують письмове практичне завдання.
Як передбачено пунктами 7-9 розділу І Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.
За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.
Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки унормовано розділом ІІІ Порядку. Зокрема, у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4 розділу ІІ цього Порядку.
Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.
Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.
Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Інші питання, пов'язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку.
Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку №221 уповноваженими суб'єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.
Пунктом 2 розділу V Порядку №221 визначено, що у разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №221 кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не успішно пройшли атестацію.
Пунктами 5-6 розділу V Порядку №221 визначено, що рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія.
Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, на виконання приписів Закону №113-ІХ наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 затверджено «Порядок роботи кадрових комісій» (далі - Порядок №233).
Так, абзацом 2 пункту 2 Порядку №233 визначено, що кадрові комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.
Відповідно до пункту 3 Порядку №233 для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.
Згідно із пунктами 8, 10, 11 Порядку №233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. Комісія може приймати процедурні рішення, пов'язані з її діяльністю. Перелік присутніх на засіданні членів комісії, інформація про істотні питання, пов'язані із діяльністю комісії, а також процедурні рішення комісії фіксуються у протоколі засідання.
Пунктом 12 Порядку №233 установлено, що рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.
Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Пунктами 13, 16 Порядку №233 передбачено, що рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.
Відповідно до приписів пункту 1 Порядку №233 порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, Закону №1697-VII, визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.
Таким чином, у зв'язку з реформуванням органів прокуратури та створення Офісу, обласних, окружних прокуратур Закон №113-ІХ визначив успішне проходження прокурорами атестації як необхідну і обов'язкову умову для переведення до них з раніше діючих Генеральної прокуратура України, регіональних, місцевих прокуратур.
При цьому визначення порядку проходження прокурорами атестації, порядків утворення, визначення складу, періоду та порядку роботи кадрових комісій, які безпосередньо проводять атестацію, віднесено до повноважень Генерального прокурора.
Сама процедура атестації складається з послідовних етапів, одним з яких є складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до наступного етапу атестації (іспиту або співбесіди) та припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №1697-VII.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.
Однак з цього правила є виняток, визначений в реченні другому пункту 7 розділу I Порядку №221, а саме, якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Як вже було встановлено вище, рішенням, оформленим протоколом №11 засідання 4 Кадрової комісії від 24.11.2020, зокрема, заяву ОСОБА_1 задоволено, прийнято одноголосне рішення про виключення вказаного прокурора зі списку осіб, які не пройшли іспит, та про призначення нового часу і дати складання іспиту.
Суд першої інстанції вірно вказав на те, що за наявності вказаної обставини 15 Кадрова комісія не вправі була приймати рішення про неуспішне проходження атестації і зобов'язана була призначити прокурору новий час (дату) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
На користь такого висновку свідчить сама конструкція речення другому пункт 7 розділу I Порядку №221, яка застосовує словосполучення «...комісія призначає новий час (дату) складання...», а отже не передбачає іншого варіанту дій (множинності варіантів дій) кадрової комісії, ніж призначити нову дату іспиту.
У цьому ж конкретному спірному випадку позивач успішно склав іспит з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, унаслідок чого був допущений до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Однак 03.11.2020 при складенні іспиту на загальні здібності та навички позивач набрав 82 бали, що є меншим за прохідний бал.
При цьому позивач звертався до 4 Кадрової комісії 06.11.2020, 19.11.2020 та 24.11.2020 із заявами, в яких пояснював, що причиною неуспішної здачі іспиту є незадовільний стан здоров'я, а також некоректне формулювання ряду текстових запитань вербального блоку, та просив надати змогу повторно скласти іспит.
Слід відзначити, що як Порядок №221, так і Порядок №233 унормовують, що при виникненні у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він має звертатись саме до голови або секретаря комісії, що позивачем і було зроблено.
Суд зазначає, що вказане рішення, оформлене протоколом №11 від 24.11.2020 є на час розгляду справи в суді чинним і ніким не скасоване.
Водночас, конкретної дати складання іспиту 4 Кадрова комісія не визначила, що не суперечить вимогам Порядку №221, який передбачає, що визначення дати іспиту відбувається шляхом складання графіків складання іспитів, які оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Також електронним листом від 25.11.2020 надісланим з офіційної електронної пошти 4 Кадрової комісії ОСОБА_1 повідомлено про задоволення його заяви щодо можливості повторної здачі іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички з використанням комп'ютерної техніки. Водночас, нова дата і час складання іспиту будуть оприлюднені на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Таким чином, не скасовуючи і не змінюючи чинного рішення про призначення позивачу нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички, 15 Кадрова комісія повторно вирішила питання, яке вже було вирішено 24.11.2020 4 Кадровою комісією.
Проте, Закон №113-ІХ, Порядок №221 та Порядок №233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, як і не передбачають вчинення кадровою комісією повторно дій щодо визначення підстав для призначення нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
Крім того, 4 Кадровою комісією було розглянуто заяву позивача та прийнято з цього приводу рішення, оформлене протоколом №11 від 24.11.2020, яким заяву ОСОБА_1 вирішено по суті, а отже це рішення вже реалізовано.
При цьому, рішення 4 Кадрової комісії, оформлене протоколом №11 від 24.11.2020, не можна вважати виключно процедурним, адже воно створило для позивача нові права та обов'язки.
З огляду на викладене, єдиним можливим правомірним варіантом дій 15 Кадрової комісії було визначити позивачу конкретну дату складання іспиту на загальні здібності та навички і скласти відповідний графік складання іспитів із включенням до нього позивача.
Втім, 15 Кадрова комісія, не зважаючи на чинне рішення 4 Кадрової комісії, оформлене протоколом №11 від 24.11.2020, безпідставно прийняла протилежне за змістом Рішення №127 про не включення позивача до графіку на складання іспиту на загальні здібності та навички та рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
Отже, наявність чинного рішення 4 Кадрової комісії, яким позивачу призначено нову дату іспиту (хоча і без визначення конкретної календарної дати) є вирішальним у даному спірному випадку.
За наслідком розгляду справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що 15 Кадрова комісія при прийнятті спірного Рішення №127 діяла з перевищенням повноважень та не на підставі Порядків №221 та №233, унаслідок чого позбавила позивача можливості скласти згаданий іспит.
Таким чином, враховуючи той факт що підставою звільнення позивача фактично слугувало Рішення №127, суд вірно вказав на те, що Наказ № 2337к пов'язаний виключно з висновками 15 Кадрової комісії, а тому такий наказ, теж є протиправним та підлягає
При цьому, згідно з пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ, положення щодо проходження атестації поширюються на прокурорів та слідчих органів прокуратури, які, зокрема, звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах.
Пунктом 7 розділу І, пунктом 3-2 розділу V Порядку №221 (із змінами) передбачено, що у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди. У разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України, допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на викладене, зважаючи на встановлення протиправності прийняття Обласною прокуратурою Наказу № 2337к, позивач підлягає поновленню на Посаді, яку він обіймав до звільнення.
Разом з тим, задоволення судом позовної вимоги про поновлення позивача на Посаді у спосіб, що зазначений у рішенні суду, шляхом поновлення на Посаді та в органах Обласної прокуратури не відповідає вимогам, що наведені у нормі частини першої статті 235 КЗпП, так як нею не передбачено альтернативного варіанту щодо вибору посади, адже особа, що звільнена із порушенням вимог вищенаведених норм повинна бути поновлена на попередній посаді (роботі).
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити резолютивну частину рішення суду у відповідній частині шляхом виключення із абзацу четвертого резолютивної частини цього рішення слова: «та в органах Львівської обласної прокуратури.».
Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апеляційних скарг про те, що судом першої інстанції неправильно розраховано кількість днів вимушеного прогулу за які необхідно стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Так, період вимушеного прогулу позивача з 29.10.2021 по 08.05.2022 становить 133 робочі дні, середньоденна заробітна плата позивача складає 323,79, а відтак, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 43067,07 грн (323,79 грн х 133 робочих дні).
Вказані обставини позивачем не заперечуються.
За таких обставин, рішення суду необхідно змінити в частині суми стягнення з Обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, за винятком обставин, що потягли за собою зміну резолютивної частини цього рішення, а тому апеляційні скарги слід задовольнити частково, з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 травня 2022 року змінити.
Виключити з абзацу четвертого резолютивної частини цього рішення суду слова «та в органах Львівської обласної прокуратури.».
Абзац п'ятий резолютивної частини цього рішення суду викласти у такій редакції: «Стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2021 по 08.05.2022 в сумі 43064 (сорок три тисячі шістдесят чотири) гривень 07 (сім) копійок.».
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 24 серпня 2022 року.