Номер провадження: 11-сс/813/1070/22
Справа № 946/4757/22, 1-кс/946/1873/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2022 якою відмовлено у застосовані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022162150000643, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2022 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосільське, Ренійського району, Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утриманні 4 малолітніх дітей, офіційно не працюючого (працює за наймом), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2022 було відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого відділення №2 СВ Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022162150000643 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 11.09.2022, в межах строку досудового розслідування.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що стороною обвинувачення доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, проте не доведено неможливості застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, та вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Доводи обґрунтовує тим, що було встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону цілком виконав, врахував їх при постановленні ухвали та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Наявність на даній стадії у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_9 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, долученими до клопотання слідчого та ніким з учасників не оспорюється, а тому не перевіряється апеляційним судом.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, однак не доведено існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_9 є громадянином України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні 4 малолітніх дітей, позитивну характеристику, має постійне місце проживання, де мешкає з родиною, що свідчить про наявність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків.
Встановлені вище дані про особу підозрюваного, а також те, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, можуть свідчити про ступінь існування ризиків можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Водночас, надаючи оцінку заявленим в апеляційні скарзі прокурора доводам, апеляційний суд приймає до уваги ту обставину під час апеляційного розгляду скарги прокурор не надав жодних доказів, які б підтверджували факт порушення підозрюваним ОСОБА_9 застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на нього слідчим суддею обов'язків та підтвердив, що йому не відомі факти порушення підозрюваним застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При цьому, судова колегія враховує, що підозрюваний ОСОБА_9 з'явився до суду апеляційної інстанції для розгляду клопотання прокурора, в якому ставиться питання про погіршення його становища, що в свою чергу характеризує його як особу, яка навпаки не намагається переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу (тримання під вартою) апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на беззаперечних доказах та не доведені прокурором під час апеляційного розгляду скарги.
Зважаючи на вище викладене, слідчий суддя, взявши до уваги обставини кримінального правопорушення, дослідивши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, в повній мірі врахував особу підозрюваного та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням на останнього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку апеляційного суду, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не можуть бути єдиними підставами для застосування відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, а оцінюватись в сукупності також повинні обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, матеріали, які характеризують особу підозрюваного та його поведінка після вчиненого кримінального правопорушення.
Беручи до уваги вище зазначене, колегія суддів вважає доводи прокурора такими, що не знайшли свого підтвердження, а вказані обставини, які знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду скарги свідчать про те, що застосований запобіжний захід в повній мірі забезпечує виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 181, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.07.2022, якою відмовлено у застосовані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022162150000643, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.07.2022 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 18.08.2022 року о 09:00 годині в залі судових засідань Одеського апеляційного суду №10.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4