Справа № 591/3294/20
Провадження № 1-кп/591/157/22
24 серпня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , з участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 представників потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 , обвинуваченого - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про призначення експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.272 КК України, -
В провадженні Зарічного районного суду м. Суми знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 .
Під час судового розгляду прокурором повторно заявлено клопотання про необхідність призначення експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці, яке мотивовано тим, що під час судового розгляду поставлено під сумнів висновок складений експертом ОСОБА_8 від 20.03.2020, що слугувало підставою для призначення експертизи судом. Але у новому висновку експерт не відповів на питання, оскільки у нього не було достатньо вихідних даних. Вважає, що запитувану експертом інформацію можливо було здобути у разі повторного допиту свідків та потерпілих. За таких обставин, на підставі ст.332 КПК України просив доручити проведення експертизи експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС.
Представник потерпілого ОСОБА_9 -адвокат ОСОБА_4 , просив відмовити у задоволенні такого клопотання, зазначаючи, що в матеріалах справи відсутні суперечливі висновки експертів, що фактично прокурор бажає під час судового розгляду назбирати відомості, які мають повідомити свідки та потерпілі. Проте, збір доказів на стадії судового розгляду не передбачений. Вважав, що безпідставне заявлення клопотання прокурором направлене на затягування судового розгляду справи.
Представник ТОВ «Гуала Кложерс Україна» ОСОБА_5 у вирішенні клопотання прокурора поклалась на розсуд суду.
Захисник вказував на те, що прокурором вже заявлялось аналогічне клопотання та ухвалою суду було відмовлено у його задоволенні, в у повторно поданому клопотанні прокурор не наводить нових обставин та підстав для призначення експертизи. Тому у задоволенні такого клопотання просив відмовити.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає, що клопотання прокурора щодо проведення експертизи не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Главою 20 КПК України проведення експертизи та залучення експерта віднесено до слідчих (розшукових) дій. Відповідно до частини другої ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора.
Частиною 1 ст.93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
І тільки визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми слідчий складає, а прокурор затверджує обвинувальний акт (ч.1 ст.290, ч.1 ст.291 КПК України).
Суд, в свою чергу, не збирає докази, а, відповідно до ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, вищенаведені норми КПК України та засади кримінального провадження вказують на те, що суд не має права збирати докази.
Статтею 332 КПК України передбачено право суду своєю ухвалою доручати проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам:
1)за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого - тільки за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу,
2)незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Отже експертиза за клопотанням прокурора може призначатися судом не в будь-якому випадку і тільки тому, що сторона обвинувачення вважає необхідним її проведення, а лише за наявності передбачених законом умов.
В даному випадку прокурор у клопотанні просить призначити експертизу, посилаючись на те, що проведена під час судового розгляду експертиза не надала відповіді на поставлені питання у тому числі через відсутність необхідних для експерта вихідних даних та пропонує зібрати такі дані шляхом допиту свідків і потерпілих .
Суд вважає, що в даному випадку прокурор знову намагається перекласти на суд дії щодо збору доказів, які не були зібрані на стадії досудового розслідування.
А даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, на стадії досудового розслідування була проведена інженерно-технічна експертиза в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, про що надано висновок складений експертом Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса ОСОБА_8 за №1821 від 20.03.2020 року.
Але, оскільки такий висновок було визнано необґрунтованим, і таким, що суперечить іншим матеріалам справи та викликає обґрунтовані сумніви в його правильності, то судом за клопотанням прокурора ухвалою від 17.02.2021 року була призначена у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_7 ще одна експертиза в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, яку було доручено провести експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
У висновку експерта від 26.04.2022 №СЕ-19-21/6330-БЖ за результатами її проведення вказано про те, що для визначення остаточної причини виникнення пожежі необхідно проведення пожежно-технічної експертизи.
Враховуючи, що на стадії досудового розслідування пожежно-технічна експертиза не проводилась, то прокурор у такий спосіб - шляхом призначення експертизи намагається залучити експертів та за їх клопотанням зібрати за допомогою суду докази, які не зібрав своєчасно, хоча очевидним є те, що вже на стадії досудового розслідування у нього було достатньо відомостей, які вказували на можливість отримання такого доказу, як пожежно-технічна експертиза.
Крім того, фактично, виходячи з питань, які зазначені у повторно поданому клопотанні, прокурор намагається встановити обставини щодо події кримінального правопорушення, а також перевірити на причетність до події цілого ряду осіб, які допитувались свідками під час досудового розслідування та судового розгляду. Тобто, у такий спосіб прокурор намагається зібрати докази на підтвердження тих обставин, які в силу положень ст.ст.91,92 КПК України зобов'язаний не збирати, а вже доводити у суді.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає, оскільки:
-по-перше, призначення такої експертизи буде суперечити засадам кримінального провадження, передбаченим ст.20 (право на захист) та ст.22 КПК України (змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості);
-по-друге, всупереч вимогам ст.332 КПК України суду не було наведено підстав для можливості призначити експертизу на стадії судового розгляду, а також - переконливих причин, з яких не було стороною обвинувачення ініційовано та проведено відповідної слідчої дії на стадії досудового розслідування.
Відтак, у задоволенні клопотання прокурора належить відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22,332,372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора про проведення експертизи з дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1