"23" серпня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/981/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області (пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська обл., 56500) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (вул. Лінія 12, 6 cт. Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65114)
до відповідача: Комунального закладу «Міський будинок культури» (вул. Одеська, 22, м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська область, 56500)
про стягнення 34408,56 грн,
Керівник Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Комунального закладу “Міський будинок культури”, в якій просить суд стягнути на користь держави збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у загальній сумі 34408,56 грн.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову прокурор посилається на обставину завдання відповідачем шкоди державі, внаслідок порушення законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, шляхом наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
14.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить суд позов прокурора залишити без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявності у спірних правовідносин виключного випадку для представництва інтересів держави в особі позивача, а відсутність у позивача коштів на сплату судового збору не є цим виключним випадком, оскільки позивач не був позбавлений права заявити суду клопотання про розстрочення або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення. Крім цього відповідач наголосив на тому, що у спірних правовідносинах взагалі відсутня обставина порушення інтересів держави, оскільки, у разі задоволення позову судом, спірні кошти будуть стягнуті на користь територіальної громади м. Вознесенська, за рахунок якої фінансується відповідач.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 18.07.2022, прокурор відзначив, що заподіяні відповідачем внаслідок порушення навколишнього природнього середовища збитки сплачуються на один рахунок, проте зараховуються до різних бюджетів таким чином: 50% спрямовується до фонду місцевого бюджету Вознесенської ТГ Миколаївської області; 30% - до державного бюджету; 20% - до обласного бюджету. За цих обставин прокурор наголошує на безпідставності тверджень відповідача щодо відсутності необхідності здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах. Щодо заявленого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду прокурор відзначив, що після отримання листа від прокурора позивач не вжив жодних заходів ані щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, ані щодо ініціювання питання про виділення позивачу з державного бюджету коштів на справляння судового збору.
Крім цього, разом з відповіддю на відзив прокурором подано суду письмові пояснення щодо залучення територіальної громади міста Вознесенська до участі у цій справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, в яких прокурор наголосив на тому, що територіальна громада є повноважним представником та джерелом фінансування відповідача, а тому рішення у цій справі вплине на права та обов'язки останньої.
20.07.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наголосив на тому, що для звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави прокурору достатньо лише встановити обставину не вжиття відповідним органом заходів для захисту інтересів держави та дотриматись порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру». При цьому позивач наголосив, що у спірних правовідносинах відповідачем було допущене цивільне правопорушення, яке призвело до спричинення шкоди державі, яка має бути відшкодована за рахунок відповідача в порядку та у розмірах, встановлених законом.
Відповідач своїм правом на подання письмових заперечень відповідно до ст.167 ГПК України не скористався.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.06.2022 позовну заяву Керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області було прийнято до розгляду та відрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; роз'яснено сторонам про можливість подання відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Розглянувши заяву прокурора про залучення до участі у цій справі Територіальної громади міста Вознесенська як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, суд вважає, що прокурором не доведено обставини, що рішення суду з цього спору може вплинути на права та обов'язки територіальної громади щодо відповідача, оскільки згідно з статутом відповідача останній є юридичною особою та має право набувати майнові права та нести обов'язки, а джерелом формування його коштів не є виключно кошти місцевого бюджету. Крім цього суд зауважує, що прокурор просить суд залучити до участі у справі саме територіальну громаду міста Вознесенська, яка є об'єднанням жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, представництво інтересів яких здійснюється відповідною міською радою та її виконавчими органами. За цих підстав, у задоволенні вказаної заяви прокурора належить відмовити.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позову прокурора без розгляду, суд зазначає про таке. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суду слід виходити з того, що прокурору необхідно дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави чи не вжив інших достатніх заходів, то це є аргументом для підтвердження його бездіяльності та обґрунтування прокурором у суді порушення інтересів держави. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №920/266/19). Прокурором даний порядок дотриманий, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні запит прокурора від 21.02.2022 № 53-1262вих-22 (а.с. 74-76, т. 1), відповідь позивача від 23.02.2022 № 1245/1 (а.с. 77-79 т. 1) та повідомлення прокурора від 24.05.2022 № 53-2098вих-22 (а.с. 80-81, т. 1). Отже, сам факт не звернення до суду з позовом та невжиття позивачем дій, спрямованих на захист інтересів держави, свідчить про те, що позивач, як орган, наділений відповідними повноваженнями у спірних правовідносинах, такі повноваження належним чином не виконав, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави в суді, що цілком відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18). За цих підстав, у клопотанні відповідача про залишення позову прокурора без розгляду слід відмовити.
Обставини справи
12.12.2020 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області був виданий наказ №167 «Про проведення планових перевірок суб'єктів господарювання у січні 2020 року», яким, зокрема, передбачено проведення перевірки відповідача у період з 13-24.01.2020 (а.с.22-26, т.1). Для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на об'єкті відповідача 02.01.2020 екологічною інспекцією було видано направлення №03 (а.с.27, т.1).
При проведенні заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища було встановлено, зокрема, факти здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: на проммайданчику №1 (м. Вознесенськ, вул. Одеська, 22) виявлено стаціонарні об'єкти викидів - газові котли марки КГБ - 100 у кількості двох одиниць. За результатом проведеної перевірки був складений відповідний акт від 24.01.2020 №05-06/3 з додатками (а.с.28-50, т.1), який підписаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища та керівником КП «Міський будинок культури».
Згідно довідки відповідача від 13.01.2020 №10 (а.с.57, т.1), всього відповідачем протягом 2015 - 2019 років було використано 64899 куб.м. газу на опалення будинку культури котлами КГБ - 100, потужністю 100 кВт, в кількості двох одиниць.
З метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства по дотриманню вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, виявлених під час перевірки на об'єкті відповідача, керівнику останнього було видано припис щодо дотримання вимог законодавства від 24.01.2020 №05-06/3 (а.с.51-52, т.1).
Крім цього, у зв'язку з виявленими порушеннями, 16.01.2020 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області було складено протокол № 000109 про адміністративне правопорушення (а.с.53-54, т.1) та винесено відповідну постанову від 24.01.2020 № 09 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на інженера з охорони праці відповідача ОСОБА_1 (а.с.54, т.1), який згідно з квитанцією від 28.01.2020 (а.с.61, т.1) був сплачений. В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем вищевказаної постанови та результатів перевірки.
27.02.2020 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області був складений розрахунок розмірів відшкодування відповідачем збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 01.01.2015 по 31.12.2019 та визначено загальну суму збитків у розмірі 34408,56 грн (а.с. 55-56, т. 1).
04.03.2020 Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області було направлено на адресу відповідача претензію від 28.02.2020 №05/05-03/716 (а.с.58-60, т.1), в якій останньому було запропоновано в добровільному порядку відшкодувати ці збитки, розрахунок яких був долучений до претензії (а.с.55-56, т.1).
Проте відповідач нараховану екологічною інспекцією суму збитків в розмірі 34408,56 грн в добровільному порядку на користь бюджету не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, пояснення прокурора та позивача, а також не заперечується відповідачем.
Відповідно до наказу голови Державної екологічної інспекції України від 22.12.2020 №502, який розміщений у відкритому доступі (https://www.dei.gov.ua/posts/1288), припинено здійснення повноважень та функцій Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області та Державною екологічною інспекцією в Одеській області, визначених відповідними положеннями, а датою початку здійснення відповідних повноважень і функцій Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська обл.) встановлено 23.12.2020.
21.02.2022 Вознесенською окружною прокуратурою Миколаївської області було направлено позивачу запит про надання інформації щодо вжиття останнім заходів з метою стягнення з відповідача у примусовому порядку спірних коштів (а.с.74-76, т.1). У відповідь на запит позивач повідомив прокурора (а.с.77-79, т.1), що останнім не були вжиті заходи, з метою захисту інтересів держави шляхом ініціювання питання примусового стягнення з відповідача спірних коштів у судовому порядку, з підстав обмеженого фінансування державним бюджетом позивача коштами на сплату судового збору.
В подальшому, Вознесенською окружною прокуратурою Миколаївської області в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» було скеровано позивачу лист-повідомлення від 24.05.2022 №53-2098ВИХ-22 щодо встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді в особі позивача у спірних в цій справі правовідносинах (а.с.80-83, т.1).
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За змістом ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
За змістом ч.1 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» суб'єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За змістом ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 (із змінами та доповненнями) затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).
Відповідно до п.2.7. Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках, зокрема, викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п/п 2.7.1.).
Згідно з п.4.1. Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою: З = m(і) х 1,1П х A (і) х К(т) х К(зі), де: З - розмір збитків, грн; m (і) - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на дату виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; A(і) - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини; К(т) - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; К (зі) - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною. Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
За змістом статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону, утримання і використання зелених насаджень; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Відповідно до п. 1 Розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 (далі - Положення), державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани. Розподіл функцій на морському середовищі здійснюється на підставі наказу Держекоінспекції та положення щодо кожної окремої Інспекції.
Згідно з п.2 Розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.
За змістом п.п.9-11 Розділу ІІ Порядку Інспекція: складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За змістом ч.ч.1,3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Позиція суду
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовними вимогами до відповідача про стягнення з останнього шкоди в сумі 34408,56 грн, завданої державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без наявності відповідного дозволу.
Так, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У даних правовідносинах саме на прокурора/позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Як встановлено судом, за результатом проведеної позивачем перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, позивачем була встановлена обставина порушення відповідачем вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без отримання відповідного дозволу. Виявлені позивачем порушення зафіксовані у акті, складеному за результатом проведеної перевірки за участю відповідача та останнім не заперечуються.
На підставі отриманих від відповідача даних щодо спожитого обсягу газу на опалення будинку культури котлами КГБ - 100 та з урахуванням положень Методики, позивачем було здійснено розрахунок суми збитків, спричинених державі внаслідок вищевказаних протиправних дій відповідача. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми збитків судом встановлено його вірність та обґрунтованість, при цьому відповідачем визначений позивачем розмір збитків не заперечується.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що в межах цієї справи позивачем доведена наявність усіх елементів складу правопорушення у діях відповідача, а тому позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), заявлені до Комунального закладу «Міський будинок культури» про стягнення збитків у розмірі 34408,56 грн, слід задовольнити в повному обсязі.
Інші доводи, які викладені відповідачем у відзиві, не знайшли свого підтвердження під час вирішення спору судом, оскільки сама по собі обставина сплати спірних коштів до бюджету та фінансування відповідача з місцевого бюджету не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності у виді збитків.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог прокурора, судовий збір в сумі 2481,00 грн слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу «Міський будинок культури» (вул. Одеська, 22, м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 03041376) на користь держави шкоду в сумі 34408 /тридцять чотири тисячі чотириста вісім/грн 56 коп на рахунок UA898999980333159331000014446, МиколаївГУК/тг м. Вознесенськ Миколаївської області, код ЄДРПОУ 37992030, код бюджетної класифікації 24062100, банк одержувач - Казначейство України).
3. Стягнути з Комунального закладу «Міський будинок культури» (вул. Одеська, 22, м. Вознесенськ, Вознесенський р-н, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 03041376) на користь Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 02910048) судовий збір в сумі 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23 серпня 2022 р.
Суддя Д.О. Бездоля