Справа № 948/548/22
Провадження № 2-з/948/17/22
про вжиття заходів забезпечення позову
22 липня 2022 року Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Шинкарчука Я.А.
секретар судового засідання - Сизоненко Н.М.,
розглянувши в приміщенні суду в селищі Машівка Полтавського району Полтавської області без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/548/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ?
встановив:
19 серпня 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області, як до суду якому розпорядженням Голови Верховного Суду №2/0/9-22 від 08.03.2022 змінено територіальну підсудність судових справ Великобурлуцького районного суду Харківської області, від ОСОБА_1 надійшов позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому позивач просить суд:
-визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №21506 від 12.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, яким звернено стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» з ОСОБА_1 ;
-стягнути понесені судові витрати з відповідача.
Одночасно з поданням позовної заяви, ОСОБА_1 подала суду заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення виконання виконавчого напису №21506, виданого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального окргуу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, на підставі якого відкрито виконавче провадження №66945818 від 27.09.2021, винесене приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко Іваном Андрійовичем, згідно належить стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», до розгляду справи по суті.
В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що 27.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко Іваном Андрійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66945818 з виконання виконавчого напису №21506 від 12.03.2021, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, яким звернено стягнення заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» з ОСОБА_1 . В рамках даного виконавчого провадження приватний виконавець здійснює виконавчі дії. Проте якщо за результатами розгляду даної справи буде визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, то у позивача виникнуть труднощі із повернення безпідставно отриманих коштів. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист поновлення порушених прав та інтересів позивача.
До заяви у відповідності до вимог частини шостої статті 151 ЦПК України подано оригінал квитанції про сплату судового збору за забезпечення позову.
Відповідно до положень частин першої та третьої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/548/22 та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 червня 2021 року у справі №308/8567/20 (провадження №61-3480сво21), у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки вже потім вирішувати питання про забезпечення позову. Першочерговим при надходження на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. Між тим, для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два дні та п'ять днів відповідно.
Відтак, вирішення по суті заяви про забезпечення позову, поданої одночасно із позовною заявою, не залежить від вирішення питання про відкриття провадження.
З огляду на положення частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з пунктів 2, 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії, а також зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29.04.2020 у справі №285/2445/18 (провадження № 61-45537св18), від 16.09.2020 у справі № 344/6384/18 (провадження № 61-2347св19) та від 17.11.2020 у справі № 766/25403/18 (провадження №61-5718св19), вирішуючи питання, пов'язані з подібними у даній справі правовідносинами.
Враховуючи викладене, з наведених у позовній заяві та заяві про забезпечення позову обставин та обґрунтувань вбачається, що приватним виконавцем було прийнято до виконання виконавчий документ, який позивач вважає таким, що виданий з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, та який позивач в межах даної справи просить визнати таким, що не підлягає виконанню.
Суд вважає, що застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її прав та інтересів. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до того, що відповідач виконає оспорюваний виконавчий напис у примусовому порядку, що призведе до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист її прав, так як у разі стягнення майна та коштів з позивача в порядку виконання виконавчого напису їй не можливо або важко буде відновити її порушене право.
При цьому, вжиття забезпечення у даній справі до вирішення спору, по суті, не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, заявлені позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими ним позовними вимогами.
Враховуючи предмет даного позову, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення виконання виконавчого напису №21506, виданого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, на підставі якого відкрито виконавче провадження №66945818 від 27.09.2021, винесене приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко Іваном Андрійовичем, згідно належить стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», до розгляду справи по суті.
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладена заборона може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених статтею 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/548/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Подолянко Іван Андрійовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №21506 виданого 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, на підставі якого відкрито виконавче провадження №66945818 від 27.09.2021, винесене приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Подолянко Іваном Андрійовичем, згідно належить стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.
У відповідності до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржника:
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 42254696, місцезнаходження за адресою: 02094, бульвар Верховної Ради, 34, офіс 511 м.Київ.
Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.
Ухвалу підписано 22 серпня 2022 року
Суддя - Я.А. Шинкарчук