ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 червня 2022 року м. Київ № 640/22670/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, буд. 7, код ЄДРПОУ 22886300)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в якому просив:
- визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020, 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень та недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме 7 354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні;
- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень та 7 354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виплачена відповідачем в 2020, 2021 році щорічна разова грошова допомога до 5 травня не відповідає розміру визначеному частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме - п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Обґрунтовуючи зазначене клопотання представник відповідача зазначає, що позивачу виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» та постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги» у сумі 1 390,00 грн. проводилась на підставі списку, наданого військовою частиною НОМЕР_2 , платіжним дорученням №396 від 16.06.2020 на загальну суму 37 530,00 грн. на спеціальний рахунок військової частини, тобто виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня проводилась за місцем служби, а саме військовою частиною НОМЕР_2 .
Також представник відповідача зазначив, що зазначена виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення свого права позивач дізнався саме з моменту отримання коштів та саме з 17.06.2020 почався перебіг строку позовної давності, однак з позовом позивач звернувся лише в 2021 році, тобто з пропуском строк звернення до суду.
Відтак, представник відповідача просив позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік залишити без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без розгляду в частині позовних вимог:
«- визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень;
- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень».
Відтак, розгляду підлягають позовні вимоги:
«- визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме 7 354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні;
- стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) 7 354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 03.04.2020.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач, як учасник бойових дій, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня.
Як встановлено судом, позивачу у 2021 році нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1491,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», що також підтверджується довідкою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 26.11.2021 №09/5328-044.
Не погоджуючись із розміром виплати, позивач листом від 23.07.2021 звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з проханням нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020, 2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум допомоги.
Листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 30.072021 №051-044-К-1622-14 позивачу повідомлено, що на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» перерахування коштів на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, в 2021 році в розмірі 1 491,00 грн. здійснювалось на підставі списків, наданих військовою частиною НОМЕР_2 , платіжним доручення на спеціальний рахунок військової частини, тобто виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня провадилась за місцем служби, а саме військовою частиною НОМЕР_2 , в розмірі відповідно до Постанови №325, а відтак підстав для здійснення перерахунку нема.
Позивач вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті грошової допомоги до 05 травня за 2021 р. у розмірі визначеному ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», звернувся до суду для захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них встановлені статтею 12 вказаного Закону.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції:
«Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону України № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України № 3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію статті 12 Закону України № 3551-XII (у відповідній частині) в редакції Закону України № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у розмірі - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Водночас, відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325 (надалі - Постанова № 325), встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною 5 статті 12 цього Закону.
Таким чином, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати особам з інвалідністю внаслідок війни у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон України № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому частиною п'ятою статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону № 367-ХІV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008).
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в рішенні від 29.09.2020 р. у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021р.
Так, з листа відповідача вбачається, що останній здійснив виплату щорічної разової грошової допомоги за 2021 р. позивачу як учаснику бойових дій в розмірі 1 491,00 грн., однак, як встановлено судом вище з 27.02.2020 р. позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як учасник бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Кабінет Міністрів України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2021 році своєю Постановою від 08 квітня 2021 року № 325, всупереч правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020, створив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови Кабінету Міністрів України, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Однак, суд зауважує, що така обставина, як необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2021 року № 325, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у здійснені перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику бойових дій, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити саме перерахунок та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, згідно із частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням виплаченої суми допомоги.
В той же час, не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення грошової допомоги у розмірі 7 354,00 грн., оскільки така сума ще не перерахована та не нарахована на особовий рахунок позивача, а тому повноваження щодо здійснення перерахунку та виплати допомоги до 05 травня відносяться до дискреційних повноважень Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Таким чином, позовні вимоги позивача до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 139, 143, 242, 243, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 22886300) нарахувати та виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме 7 354 (сім тисяч триста п'ятдесят чотири) гривні.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська