Справа № 420/10356/22
23 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії по інвалідності з 01.03.2022 року ОСОБА_1 максимальним розміром з урахуванням індексації;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з основним розміром 90% грошового забезпечення ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, та здійснити виплату і максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2022 по день проведення перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача за вислугу років з 01 березня 2022 року. Проте Відповідачем застосовано обмеження пенсії максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає, що під час проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області перерахунку пенсії останній безпідставно встановив обмеження її максимальним розміром у зв'язку із чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 01.08.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (ст.262 КАС України).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”..
Рiшенням Одеського окружного адмiнiстративного суду від 31.01.2022 року по справі №420/20685/21 було визнано протиправними дії Відповідача щодо застосування до Позивача обмеження максимальним розміром пенсії.
Згідно постанови КМУ від 16 лютого 2022 р. № 118 було проведено індексацію пенсій з 01.03.2022 згідно ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вiдповiдно до розрахунку пенсії по інвалідності від 01.05.2022 року, Позивачу було нараховано пенсію у сумі 28814,29 грн. Однак, виплачено лише 25248,65 грн.
Позивач вважає, що під час проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області перерахунку пенсії з 01.03.2022 останнiй безпідставно встановив обмеження її максимальним розміром.
Не погоджуючись із проведеним з 01.03.2022 року перерахунком, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Приписами частини п'ятої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (у редакції станом на 01 січня 2016 року) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (набув чинності 01 січня 2017 року) у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України, Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
За таких обставин, внесені Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774 від 06 грудня 2016 року до частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, станом на момент призначення позивачу пенсії, положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія повинна виплачуватись позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року №522/16882/17.
Відтак, суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській областi щодо обмеження розміру пенсії по вiдностi з 01.03.2022 року ОСОБА_1 максимальним розміром з урахуванням індексації.
Як наслідок, суд також вказує про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, та здійснити виплату і максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2022 по день проведення перерахунку.
Позовна вимога стосовно перерахунку пенсії виходячи з 90% грошового забезпечення є передчасною та заявленою на майбутнє, а тому задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач з такою вимогою до пенсійного органу не звертався.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул.Канатна,83, м.Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії по інвалідності з 01.03.2022 року ОСОБА_1 максимальним розміром з урахуванням індексації.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, та здійснити виплату і максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2022 по день проведення перерахунку.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко