про залишення позовної заяви без руху
22 серпня 2022 р. № 400/3877/22
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001,
провизнання протиправними та скасування наказів та поновлення на службі,
ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на службі.
За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
І. Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені у Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022 становить 2 481,00 грн.
Отже, за одну позовну вимогу немайнового характеру належить сплачувати 992,40 грн (2 481 х 0,4 = 992,40).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За позовні вимоги про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку сплачувати судовий збір не належить.
Разом з тим, за позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу Головного управлiння Нацiональної полiцiї в Миколаївськiй областi вiд 06.03.2022 року № 430 "Про притягнення до дисциплiнарної вiдповiдальностi окремих працiвникiв ГУНП областi" належить сплачувати судовий збір у сумі 992,40 грн.
Отже, позивачу належить подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 992,40 грн.
ІІ. Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Згідно з ч.5 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд встановив, що наказом від 06.03.2022 року № 196 о/с позивача звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. З тексту позовної заяви встановлено, що про оскаржувані накази позивач нібито дізнався 26.07.2022 року після ознайомлення з відповіддю на адвокатський запит, тому позивач вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду.
Ознайомившись з матеріалами справи суд зазначає наступне.
У перiод часу з грудня 2021 року по 06 березня 2022 року, ОСОБА_1 надавалась чергова вiдпустка за 2021 pік, у кiлькостi 38 дiб (з урахуванням 3 святкових днiв), з 27 грудня 2021 року по 02 лютого 2022 року. Наказ про звільнення позивача прийнятий 06.03.2022 року. З адвокатським запитом до відповідача представник звернувся 19.07.2022 року.
В обгрунтування пропущення строку звернення до суду позивач зазначає, що він був позбавлений можливостi самостiйно дiзнатися про причини його не допуску до виконання службових обов'язкiв. Жодних пояснень вiд вiдповiдача щодо свого не допуску до виконання службових обов'язкiв у зазначений перiод часу позивач не отимував.
Щодо вищезаначеного суд зазначає, що логічним та цілком послідовним є те, що позивач не міг не знати про порушення своїх прав з 06.03.2022 по 26.07.2022 рік (з моменту винесення наказу про звільнення до моменту ознайомлення з відповіддю на адвокатський запит), оскільки йому достеменно відомо було про факт не допущення його до виконання службових обов'язків, про що позивач сам зазначає в позовній заяві.
Позивач зазначає, що був позбавлений можливості дізнатись причини недопуску до виконання службових обов'язків, проте матеріали справи не містять підтвердження вчинення дій щодо цього протягом більше ніж 4 місяців, тобто не зрозумілим залишається питання чому позивач протягом всього цього часу з 06.03.2022 року - 26.07.2022 рік не цікавився підставами не допущення його до служби, жодних заяв, клопотань запитів до відповідача ним надано не було, матеріали справи не містять відповідних доказів як підтвердження вчинення позивачем відповідних дій. Позивач також не зазначає, чи прибував в цей період на роботу, чи звертався до керівництва щодо порушення питання його не допущення до виконання службових обов'язків.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду. Підстава пропущення строку звернення до суду вказані в позовній заяві суд не визнає поважними.
Частиною 1 ст. 121 КАС України передбачено можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду, якщо причини його пропуску є поважними. При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, позивачу необхідно надати пояснення про обґрунтовані та поважні підстави пропущення строку звернення до суду з позовною заявою.
До поважних причин пропуску процесуальних строків відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій. Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 9 листопада 2020 року у справі № 420/1813/19.
Підстави пропуску строку звернення до суду з позовною заявою можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.
Водночас, суд попереджає позивача про те, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого законодавством, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів, надати докази сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та керуючись ст.122 ст.160, ст.161, ч.1 ст.169, ст.243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду
- заяву про обґрунтовані та поважні підстави пропущення строку звернення до суду з позовною заявою;
- докази сплати судового збору.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Величко