справа № 380/7261/22
провадження № П/380/7313/22
22 серпня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійною фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового стажу (стажу на підземним роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1) періоду роботи у відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.10.2019 по 26.01.2021 та відмови у перерахунку пенсії відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 16.03.2021 (дата призначення пенсії по інвалідності);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком з 16.03.2021, зарахувавши до страхового стажу та до пільгового стажу (стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1) період роботи з 01.10.2019 по 26.01.2021 на відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» та з урахуванням раніше проведених виплат.
Позивач в обґрунтування позовних вимоги посилається на те, що з 16.03.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії по інвалідності за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що згідно з записами в трудовій книжці він в період з 01.10.2019 по 26.01.2021 працював на ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право і на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.1956 № 461. При цьому, зазначає, що при призначенні йому пенсії, відповідачем до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи позивача на ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з 01.10.2019 по 26.01.2021, оскільки за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, за вказаний період підприємством не сплачено страхові внески, а тому даний період не враховано для розрахунку пенсії, відтак 16.03.2021 йому призначена пенсія по інвалідності в розмірі 50% пенсії по віку.
Також зазначає, що 09.02.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. У відповідь на вказану заяву відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача по інвалідності з 01.02.2022 у розмірі 100% пенсії по віку, при цьому зарахувавши лише період його роботи з 01.10.2019 по 31.08.2020. Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача, вважаючи, що до його страхового та пільгового стажу необхідно зарахувати весь період роботи з 01.10.2019 по 26.01.2021, а також що його пенсія повинна бути перерахована з моменту призначення, просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою судді від 11.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 01.06.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із змінами, внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України № 33-1 від 25.11.2021 визначено, якщо відомості про нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за місяці», що передують місяцю подання особою заяви про призначення пенсії надійшли протягом чотирьох місяців з дня звернення особи за призначенням пенсії, орган, що призначає пенсію, протягом місяця з дня надходження цих відомостей, переглядає прийняте рішення. Оскільки, страхові внески ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» за січень 2021 року (26.01.2021 - дата звільнення з роботи) не надійшли протягом чотирьох місяців; дня, звернення за призначенням пенсії (дата звернення за призначенням пенсії 16.04.2021), тому відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії з дати її призначення.
Також вказує, що період роботи позивача з 01.09.2020 по 26.01.2021 не зараховано до страхового та пільгового стажу роботи, оскільки згідно з «Індивідуальними відомостями про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля». Відтак, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 16.04.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про призначення пенсії по інвалідності та пакетом документів.
За результатами розгляду заяви та поданих документів, ОСОБА_1 , призначено пенсію по III групі інвалідності внаслідок професійного захворювання з 16.03.2021 по 31.03.2023 відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При призначенні пенсії період роботи позивача з 01.10.2019 по 26.01.2021 не зараховано до страхового стажу, до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею, оскільки згідно з «Індивідуальними відомостями про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля».
Страховий стаж позивача при призначенні пенсії, обчислений по 30.09.2019, становив 18 років 11 місяців 20 днів, з них 15 років 04 місяці 27 днів пільгового (підземного) стажу за Списком № 1. Додатково, до страхового стажу зараховано 15 років на підставі положень абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону № 1058.
Оскільки, стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1 з повним робочим днем під землею, що дає право на обчислення пенсії згідно з положеннями ст. 8 Закону № 345 та абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону № 1058, становив більше 15 років, розрахунок пенсії позивача проведено за нормами ст. 8 Закону № 345, абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону № 1058, частини 1 ст. 33 Закону № 1058 та з 16.03.2021 становив 7307,90 грн. (17894,75 грн. - середньомісячний заробіток *80%*50% + 150,00 грн. - надбавка на 1-го утриманця).
В подальшому 09.02.2022 ОСОБА_1 звернувся з заявою про перерахунок пенсії.
З 01.02.2022 позивачу проведено перерахунок пенсії, зарахувавши до страхового стажу та до стажу роботи за Списком №1 з повним робочим днем під землею період з 01.10.2019 по 31.08.2020.
Період роботи з 01.09.2020 по 26.01.2021 не зараховано до страхового та пільгового стажу роботи, оскільки згідно з «Індивідуальними відомостями про застраховану особу» Форми ОК-5 ОСОБА_1 , за вказаний період були відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля».
Страховий стаж позивача, після перерахунку пенсії, обчислений по 31.08.2020, становить 19 років 10 місяців 20 днів, з них 16 років 03 місяці 27 днів пільгового (підземного) стажу за Списком № 1. Додатково, до страхового стажу зараховано 16 років на підставі положень абзацу 10 ч.3 ст. 24 Закону № 1058.
З 01.02.2022 розрахунок пенсії позивача проведено за нормами ст. 8 Закону № 345, абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону № 1058, частини 1 ст. 33 Закону № 1058, абзацу 8 частини 2 ст. 33 Закону № 1058 та розмір пенсії становив 14540,14 грн. (17987,67 грн. - середньомісячний заробіток *80% + 150,00 грн. - надбавка на 1-го утриманця).
З 01.03.2022 розмір пенсії позивача становить 14675,14 грн. (17987,67 грн. -середньомісячний заробіток *80% + 150,00 грн. - надбавка на 1-го утриманця + 135,00 грн. -щомісячна доплата до пенсії відповідно до постанови КМ України від 16.02.2022 №118).
Разом з тим, згідно з копією трудової книжки позивача від 10.04.2000 серії НОМЕР_2 , в межах спірного періоду, ОСОБА_1 з 01.09.2020 по 26.01.2021 працював на ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» підземним механіком з повним робочим днем під землею. 26.01.2021 звільнений з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі, внаслідок стану здоров'я.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального та пільгового страхового стажу за Списком №1 відповідного періоду роботи позивача у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» та перерахунку пенсії за відповідним розміром з моменту її призначення, протиправними та такими, що порушують його права, позивач за його захистом звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до пункту 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 14 Закону України №1788-XII визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до пункту 13 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1058-IV до приведення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону № 1058 пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до 01.10.2017 обчислювались за нормами Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
З 01.10.2017 Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 1 ст. 30 Закону № 1058 внесено зміни.
Відповідно до частини 1 ст. 30 Закону № 1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Згідно з абзацом 1 пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 1 ст. 33 Закону № 1058 пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю І групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно з абзацом 8 частини 2 ст. 33 Закону № 1058 непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.
Абзацом 1 частини ст. 28 Закону № 1058 передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Відповідно до абзацу 10 частини 3 ст. 24 Закону № 1058 за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з частиною 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію з віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з статтею 8 Закону України від 02.09.20018 року № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, не зарахувавши до загального та пільгового (спеціального) страхового стажу за Списком №1 періоду роботи позивача у ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» з 01.09.2020 по 26.01.2021, посилався на те, що за вказаний період відсутні відомості про сплату страхових внесків ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля».
Водночас, суд зауважує, що стаж роботи підтверджується трудовою книжкою. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону №1788-ХІІ).
На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону №1058-IV, сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Статтею 113 Закону №1058-IV передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
На підставі ч. 1 ст. 16 Закон №1058-IV застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону №1058-IV).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 №2464-IV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ст. 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ст. 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Вказане свідчить про те, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, яка викладена Верховним Судом раніше, зокрема у постанові від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а.
Як вже зазначалося вище, судом встановлено, що позивач з 01.09.2020 по 26.01.2021 працював на ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» підземним механіком з повним робочим днем під землею, що передбачено відповідним Списком №1. 26.01.2021 звільнений з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі, внаслідок стану здоров'я.
Оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, то відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 01.09.2020 по 26.01.2021 до страхового та пільгового стажу роботи за Списком №1.
Що ж до періоду роботи позивача з 01.10.2019 по 31.08.2020, суд зауважує, що такий вже зарахований позивачу до його страхового та пільгового стажу роботи за Списком №1, що не заперечується сторонами, а відтак вказаний період не є спірним.
Крім цього, щодо дати, з якої пенсія позивача підлягає перерахунку, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Позивач з заявою про перерахунок пенсії звернувся 09.02.2022, отже, виходячи з положень абз. 4 ч. 4 ст. 42 та ч.4 ст. 45 Закону №1058-IV, заявник набув право на перерахунок з 01.02.2022, відтак, відповідачем правильно визначена дата, з якої пенсія ОСОБА_1 підлягала перерахунку.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 періоду роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.09.2020 по 26.01.2021, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 період роботи з 01.09.2020 по 26.01.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» та здійснити перерахунок і виплату його пенсії з врахуванням раніше виплачених сум з 01.02.2022.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 періоду роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» з 01.09.2020 по 26.01.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №1 період роботи з 01.09.2020 по 26.01.2021 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоноградська» Державного підприємства «Львіввугілля» та здійснити перерахунок і виплату його пенсії з врахуванням раніше виплачених сум з 01.02.2022.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79061; код ЄДРПОУ: 13814885) сплачений судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна