Іменем України
23 серпня 2022 року Справа № 360/8239/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо виплати ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є отримувачем пенсії за вислугу років та перебуває на обліку у відповідача.
12 квітня 2021 року Луганським окружним адміністративним судом у справі № 360/1124/21 винесено рішення, яким:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови листом від 26 лютого 2021 року № 632-774/К-01/8-1200/21 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та поверненні довідки від 22 лютого 2021 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 на підставі довідки від 22 лютого 2021 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про надання роз'яснення коли йому буде виплачена заборгованість з пенсії. Відповідач зазначив, що доплату по проведеному перерахунку за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в розмірі 161868,43 грн обліковано в Головному управлінні та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Позивач зазначає, що відповідач фактично самоусунувся від виконання рішення суду, посилаючись на надумані підстави та на свої внутрішні акти, які не мають жодного відношення до позивача та суперечать чинному законодавству.
З урахуванням викладеного, позивач вважає незаконною бездіяльність відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії на виконання рішення суду за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в розмірі 161868,43 грн, оскільки саме відповідач зобов'язаний виконувати рішення суду, розподіляючи для таких цілей свій кошторис.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області позов не визнало, про що 27 січня 2022 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 3450/2022 подало відзив на позовну заяву від 26 січня 2022 року № 1200-0903-7/5358, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 360/1124/21, яке набрало законної сили 20 травня 2021 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 22 лютого 2021 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області. На виконання цього рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 22 лютого 2022 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області. На чисельні звернення позивача щодо виконання рішення суду відповідачем надавались відповіді на адресу позивача.
Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу заборгованості з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн відповідач зазначив таке.
Статтею 1-1 Закону № 2262 передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно з статтею 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за № 897/16913, нормативно-правове регулювання бюджетного процесу Пенсійного фонду здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Положення про Пенсійний фонд України та інших нормативно-правових актів і цього Порядку.
Згідно з частиною першою статті 58 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону № 1058-ІV Пенсійний фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної у частині першій цієї статті, і використовувати кошти загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов'язані із зазначеною діяльністю.
Частиною другою статті 72 Закону № 1058-ІV передбачено, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Згідно з частиною другою статті 73 Закону № 1058-ІV забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 126 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік» окремим рядком закладено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі окремої бюджетної програми. Головним розпорядником коштів Державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України - відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.
Відповідно до статті 58 Закону № 1058-ІV до повноважень Пенсійного фонду України належить здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Заборгованість за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн обліковано в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до черговості.
Погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень територіальними органами Пенсійного фонду України. Отже, з об'єктивних причин, враховуючи ті обставини, що відповідач не може вплинути на надходження відповідних коштів до органів Пенсійного фонду України з Державного бюджету України, виплата заборгованості позивачу буде здійснена в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно з черговістю.
Щодо зобов'язання виконати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення відповідач зазначив, що предметом цього спору є невиплата перерахованої пенсії позивачу за минулий період, а саме з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року по справі № 360/1124/21, що набрало законної сили.
Оскаржувана позивачем бездіяльність відповідача безпосередньо пов'язана з виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі від 12 квітня 2021 року по справі № 360/1124/21, яким позов позивача задоволено. Отже, вимоги позивача спрямовані не на вирішення спору, а мають на меті спонукати відповідача до виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідач звернув увагу суду на те, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, не можуть бути предметом розгляду в окремому (новому) позовному провадженні.
З урахуванням викладених обставин, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за необґрунтованістю.
Ухвалою від 21 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 10 січня 2022 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, про що свідчать матеріали пенсійної справи № 1204005967 (МНС).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 360/1124/21, яке набрало законної сили 20 травня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови листом від 26 лютого 2021 року № 632-774/К-01/8-1200/21 в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та поверненні довідки від 22 лютого 2021 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 22 лютого 2021 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Згідно з протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24 травня 2021 року за пенсійною справою № 1204005967 - МНС ОСОБА_1 на виконання рішення суду перераховано пенсію за вислугу років; розмір пенсії позивача з 01 червня 2021 року склав 13279,32 грн.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1204005967 за дорученням № Д 1204005967/5 від 24 травня 2021 року ОСОБА_1 розраховано доплату за період з квітня 2019 року по травень 2021 року в сумі 161868,43 грн.
17 травня 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 17 травня 2021 року, зареєстрованою за № 1939/К-1200-21, якою просив притягнути винних за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 360/1124/21 до відповідальності.
Листом від 31 травня 2021 року № 1895-1940/К-02/8-1200/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило позивача про здійснений перерахунок пенсії та порядок виплати заборгованості з пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн.
Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 31 травня 2021 року ВП № 65619574 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 28 травня 2021 року у справі № 360/1124/21, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 22 лютого 2021 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області.
16 липня 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою від 16 липня 2021 року, зареєстрованою за № 3087/К-1200-21, з вимогою виплатити заборгованість з пенсії, на яку Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало відповідь від 13 серпня 2021 року № 3151-3087/К-02/8-1200/21.
На заяву позивача від 17 серпня 2021 року, зареєстровану за № 3636/К-1200-21, відповідач листом від 18 серпня 2021 року № 3260-3636/К-02/8-1200/21 направив попередні відповіді на звернення позивачу.
На заяву позивача від 27 серпня 2021 року, зареєстровану за № 3782/К-1200-21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надано відповідь від 13 вересня 2021 року № 3654-3782/К-02/8-1200/21.
Листом від 02 грудня 2021 року № 11576 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомив позивача серед іншого про те, що станом на 02 грудня 2021 року рішення суду в частині виплати заборгованості Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не виконано.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до преамбули Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної у частині першій цієї статті, і використовувати кошти загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на цілі, не пов'язані із зазначеною діяльністю (частина третя статті 58 Закону № 1058).
За приписами частини другої статті 72 Закону № 1058 кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.
Статтею 73 Закону № 1058 передбачено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами) (підпункт 4); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (підпункт 5).
Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення) (абзац двадцять п'ятий пункту 4 Положення).
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України в областях.
Разом з цим, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року прийнято постанову № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги” (далі - Постанова № 1279).
Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, від 23 липня 2014 року № 280 та від 11 травня 2017 року № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами, внесеними Постановою № 1279), Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) (далі - Порядок № 1596 зі змінами, внесеними Постановою № 1279), органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики (абзац четвертий пункту 13 Порядку № 1596).
Згідно з абзацом першим пункту 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з 01 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 360/1124/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки від 22 лютого 2022 року № 8/02-21/244 про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, в межах наявних у нього повноважень.
Щодо позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн суд зазначає таке.
По-перше, позивачем вже реалізовано можливість судового захисту його права на отримання перерахованої з 01 квітня 2019 року пенсії від порушень з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області шляхом звернення з адміністративним позовом до Луганського окружного адміністративного суду з позовними вимогами зобов'язального характеру.
В свою чергу постановлення судового рішення в цій адміністративній справі у спосіб стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з виплати пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн, тобто вирішення спору між тими самими сторонами щодо того самого предмету, але з обранням іншого способу захисту порушених прав позивача, призведе до покладення на відповідача подвійного обов'язку щодо виплати позивачу заборгованості за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2021 року в сумі 161868,43 грн, що чинним законодавством не передбачено, тому є неприпустимим.
По-друге, відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та 2) визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382 або 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого нового позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття до відповідача (боржника) спеціальних заходів впливу, передбачених законодавством. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, не можуть бути предметом розгляду в окремому (новому) позовному провадженні.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська