Справа № 308/10678/22
18 серпня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Куруц Андрій Андрійович, про визнання особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: Виконавчий комітет Сюртівської сільської ради Ужгородського району (як орган опіки та піклування),-
Заявник, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Куруц Андрій Андрійович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Сюртівської сільської ради Ужгородського району (як орган опіки та піклування).
Дослідивши матеріали заяви суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно п.1 ч.2 до ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.п. 4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.3 ст. 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 , вказує на те, що він, проживає за адресою АДРЕСА_1 (копія паспорта додається). ОСОБА_2 , 1989 року проживає в сім'ї Заявника та являється йому родичкою. При цьому як на підтвердження вказаних обставин посилається на Довідку № 274 від 27.07.2022 року виданої Великогеєвецьким старостинським округом Сюртівської сільської ради, гр. ОСОБА_2 , 1989 року народження, проживаюча в АДРЕСА_1 , згідно якої дійсно має наступний склад сім'ї: ОСОБА_1 , 1978 р.н. та ОСОБА_3 , 1981 р.н.
Дійсно до позовної заяви про визнання особи недієзтатною, та встановлення опіки над ОСОБА_2 , додано окрім іншого копію паспорту заявника, де його місцем реєстрації вказано: АДРЕСА_1 .
Зі змісту довідки № 274 від 27.07.2022 року виданої Великогеєвецьким старостинським округом Сюртівської сільської ради, виданої гр. ОСОБА_2 , 1989 року народження, проживаюча в АДРЕСА_1 , згідно якої дійсно має наступний склад сім'ї: 1. ОСОБА_4 , 1978 р.н. та 2. ОСОБА_5 , 1981 р.н.
Разом із тим, у довідці не вказано в яких саме родинних зв'язках перебувають зазначені в ній особи, в тому числі ким саме по відношенню до заявника є особа відносно якої подано заяву.
Сам заявник вказує на те, що гідно з п.1 ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Та на ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, - члени сім'ї: б) будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
Разом із тим, згідно ч.ч.2, 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки . Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно . Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.
Зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї», також вбачається наведення переліку осіб, що є «близькими родичами» (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), та тих, кого слід вважать «іншими родичами чи особами, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках» (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Проте, у поданій заяві, яка надійшла на адресу суду, відсутні відомості, які б підтверджували, що заявник являється особою, яка в силу вимог ч. 3 ст. 296 ЦПК України, може звертатися до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною.
Саме лише твердження заявника ОСОБА_1 про те, що він має право подати заяву про визнання фізичної особи ОСОБА_2 , недієздатною, з посиланням на Довідку про склад її сім'ї, та з посиланням на їх спільне проживання, не є належним обґрунтуванням, наявності у нього такого права. Доказів на підтвердження існування будь-якої спорідненості між заявником та ОСОБА_2 , матеріали заяви не містять.
Оскільки заявником до суду належних і допустимих доказів того, що вони з особою щодо якої подано заяву, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання, не вказує чи є членом сім'ї, близьким родичем, або іншим родичем чи особою, яка не перебуває з особою у безпосередніх родинних зв'язках.
Окрім того, у заяві про визнання особи недієздатною, заявник просить суд призначити по справі судово-психіатричну експертизу. проведення якої доручити експертам Комунального некомерційного підприємства «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради (90202. м. Берегово, вул. Мужайська. 411. на вирішення якої поставити наступні запитання: 1) чи хворіє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на психічну хворобу; 2) чи розуміє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значення своїх дій та чи може керувати ними.
У відповідності до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, віднести на рахунок держави, а також визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (документ № НОМЕР_1 , виданий органом 2123 від 12.04.2022 року; РНОКПП: НОМЕР_2 ) та встановити опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити опікуном над недієздатною фізичною особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_1 ,( паспорт сери НОМЕР_3 , виданий Ужгородським РВ ГУДМС України в Закарпатській обл., 21.05.2015 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 297 ЦПК України, у заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи мають бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Як убачається із поданої заяви, заявником в якості заінтересованої особи залучено орган опіки та піклування, однак заявником не надано доказів звернення до даної установи із заявою щодо доцільності визнання ОСОБА_2 , недієздатною, не надано висновку органу опіки та піклування щодо доцільності встановлення такого факту, а також щодо доцільності призначення заявника опікуном ОСОБА_1 .
Статтею 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Разом із тим відповідного подання або висновку заявником до суду не надано. Про причини неможливості звернення за таким в заяві не обґрунтовує. Просить суд призначити її опікуном, але при цьому не надає суду даних про стан свого здоров'я, місце проживання, місце роботи, відповідних характеристик.
Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Окрім того, слід зазначити, що згідно прохальної частини заяви, вказано особу відносно якої вирішується питання як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із тим, згідно наявних у матеріалах заяви Довідки до акту огляду МСЕК № 535718 , Виписки з медичної картки №368/2019 вказано прізвище хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя вважає, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне заяву ОСОБА_1 , про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для їх усунення.
Керуючись ст.ст.185, 260, 293 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Куруц Андрій Андрійович, про визнання особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: Виконавчий комітет Сюртівської сільської ради Ужгородського району (як орган опіки та піклування), - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки протягом семи днів з дня отримання копії даної ухвали. Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош