308/8116/22
17.08.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли із УПП в Закарпатській області ДПП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №264191 від 11.04.2022 вбачається, що 11.04.2022 о 20 год 00 хв., в м. Ужгород, по вул. Минайська керував т.з. з порушенням ПДР, а саме керував т.з. обладнаним засобами посиленої безпеки, при цьому був не пристебнутий, також керував тз з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови. Від проходження на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, час відмови: 20:08. Чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2022, повернуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП до УПП в Закарпатській області ДПП - для доопрацювання та належного оформлення.
Повторно справа для розгляду до суду надійшла 28.06.2022 року.
Так, згідно доданого до матеріалів справи листа за підписом начальника відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області, поліцейським Серенчко Х.В. було допущено описку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 264191 щодо пункту ПДР України, вимоги якого порушив гр. ОСОБА_1 та не вказано від проходження чого саме останній відмовився. По даним недолікам у працівника поліції в ході доопрацювання відібрано рапорт та додано до матеріалів справи (арк. 20). Просить вважати вірним наступне: 11.04.2022 о 20:08 в м. Ужгород, вул. Минайська гр. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106, з н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло; порушення мови), відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимог п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП
В судове засідання ОСОБА_1 , повторно не з'явився,про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу останнього надсилалися повістки про виклик до суду,інформація щодо розгляду справи, а також оголошення про виклик його до суду міститься на офіційному веб-порталі судової влади України, за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях гр. України ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, його дії кваліфіковані вірно.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За статтею 130 КУпАП особа несе відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Відповідно до п. 3 І Розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої спільним Наказом 09.11.2015 № 1452/735 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ та МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно п. 6, Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 12. Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно матеріалів справи, а саме відеозапису з бодікамери поліцейського, встановлено, що співробітником поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у лікаря нарколога , з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, однак останній від проходження огляду категорично відмовився. Факт відмови зафіксовано за допомогою спеціальних технічних засобів, бодікамеру поліцейського, відеозапис, на DVD диску, додано до матеріалів справи.
Разом із тим, відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому відповідно до ч.3 ст. 130 КУпАП, передбачено відповідальність дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно роз'яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Факт керування підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5354871 від 11.04.2022 відносно ОСОБА_1 , (згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №264191 від 11.04.2022; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №5354871 від 11.04.2022 відносно ОСОБА_1 , (згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП); відеозаписом з бодікамери поліцейського, DVD диск з яким міститься в матеріалах справи.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки старшого інспектора адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП старшого лейтенанта поліції Д. Норожнової:
згідно облікових баз даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 притягався до відповідальності:
за ч.1 ст.130 КУпАП: 06.03.2021 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 89080. Згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду № 308/3456/21 від 26.04.2021 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн та позбавлено права керування транспортними засобами терміном на один рік;
за ч.1 ст.130 КУпАП: 17.03.2021 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 292623. Згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду № 308/3777/21 від 09.07.2021 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн та позбавлено права керування транспортними засобами терміном на один рік.
Таким чином є всі правові підстави для визнання вищенаведених доказів належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП доведена повністю, дії останнього працівником поліції, який складав протокол, кваліфіковані вірно.
За вчинення особою правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення адміністративного стягнення, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки старшого інспектора адміністративної практики УПП в Закарпатській області ДПП старшого лейтенанта поліції Д. Норожнової, ОСОБА_1 , не є власником транспортного засобу.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності за скоєне правопорушення і застосовується не тільки з метою виховання особи, яка його вчинила, а й з метою загальної та спеціальної превенції.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ч.2 ст.33 КУпАП, та вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 3 статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. Так, приходжу до переконання про доцільність накладення на ОСОБА_1 , стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, та без конфіскації транспортного засобу, оскільки такий не є у приватній власності порушника.
Згідно ч.5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», суддя,-
Громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп.(чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.).
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош