Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" серпня 2022 р. м. ХарківСправа № 922/1394/21
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши справу
за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55А) в інтересах держави, в особі 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ: 04059243) 2. Північно-Східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під., 10 пов.; код ЄДРПОУ: 40478572)
до 1. Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції,7; код ЄДРПОУ: 34861610) 2. Товариства з додатковою відповідальністю "Спецбуд - 3" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 30; код ЄДРПОУ: 01270405)
про визнання недійсними договорів
за участю представників:
прокуратури - Хряк О.О., посвідчення №059740 від 08.02.2021;
позивача 1 - Василенко І.Ю., посвідчення №201;
позивача 2 - не з'явився;
відповідача 1 - Буряковської О.Ю.;
відповідача 2 - не з'явився.
16.04.2021 керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та Товариства з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3", в якому просить суд:
- визнати недійсним договір будівельного підряду №193 від 13.03.2020 про закупівлю робіт "Капітальний ремонт дороги від житлового будинку № 160Г до житлового будинку № 162 Ж по вул. Академіка Павлова (внутрішньоквартальні дороги та тротуари)", код за ДК 021:2015-45233000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг, укладений між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та товариством з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3";
- визнати недійсним договір будівельного підряду № 245 від 19.03.2020 про закупівлю робіт "Капітальний ремонт дороги від житлового будинку №160Г до житлового будинку № 162 Ж по вул. Академіка Павлова (внутрішньоквартальні дороги та тротуари)", код за ДК 021:2015-45233000-9 - Будівництво, влаштування фундаменту та покриття шосе, доріг, укладений між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та товариством з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3";
- судовий збір стягнути з відповідачів.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 позов задоволено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2021 у справі №922/1394/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.05.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 06.07.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 у справі №922/1394/21 скасовано. Справу №922/1394/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2022 для нового розгляду справи №922/1394/21 визначено суддю Пономаренко Т. О.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 №133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 №2263-ІХ затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2022 прийнято на новий розгляд справу №922/1394/21. Призначено справу №922/1394/21 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 20 липня 2022 року. Відповідачам, згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням вказівок, які містяться у постанові Верховного Суду від 19.05.2022. Роз'яснено відповідачам, що відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачам, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання з урахуванням вказівок, які містяться у постанові Верховного Суду від 19.05.2022. Встановлено відповідачам строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою. Звернуто увагу учасників справи на можливість розгляду справи за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами у разі подання відповідного клопотання відповідно до ч.3 ст.196 ГПК України. Роз'яснено учасникам справи можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснено учасникам справи положення ст.202 ГПК України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку. Зазначено, що учасникам справи необхідно письмово повідомити суд про оптимальний для них спосіб отримання інформації щодо розгляду справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.07.2022 підготовче засідання відкладено на 03.08.2022.
28.07.2022 через канцелярію Господарського суду Харківської області від керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова надійшли пояснення (вх.№7367 від 28.07.2022).
Так, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова щодо наявності підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді та дотримання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» пояснив, що суди попередніх інстанцій встановили, що прокурор перед поданням позову звернувся з відповідними листами у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» на адреси позивачів: Харківської міської ради від 12.03.2021 за №42-2268вих-21 та Північно-східного офісу Держаудитслужби від 12.03.2021 за №42-2269вих-21 щодо виявлених правопорушень та проведення уповноваженими органами заходів цивільно-правового характеру шляхом подання позовної заяви щодо оскарження спірних закупівель. Протягом розумного строку (місячного терміну) жодної відповіді на вказані листи прокуратурою не було отримано. Позовна заява подана до господарського суду 16.04.2021, тобто після спливу місячного строку очікування. При цьому, навіть після отримання інформації від прокурора про можливі порушення законодавства про публічні закупівлі ані Північно-східний офіс Держаудитслужби не планував проводити перевірку та звертатись до суду, ані Харківська міська рада не збиралася подавати позов до суду, що може бути кваліфіковано як бездіяльність органу - невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави. З урахуванням того, що сам факт не звернення до суду органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, надає прокурору підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом.
Щодо аргументу відповідача про те, що міською радою отримано лист прокуратури 07.04.2021 керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова зазначив, що дані реєстрації вхідної кореспонденції Харківської міської ради не можуть підтверджувати чи спростовувати факт отримання листа, оскільки реєстрація кореспонденції є внутрішньою діяльністю і відповідний вхідний штамп проставляється самою Харківською міською радою. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №873/91/19. Тобто, Харківська міська рада аргументуючи нібито недотримання прокурором порядку ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», звертає увагу на те, що прокурором не надано доказів направлення листів. При цьому, Харківська міська рада сама зазначає, що такі листи отримала нібито 07.04.2021 та надала відповідь про те, що не збирається вживати будь-яких заходів цивільно-правового характеру щодо усунення порушень у сфері публічних закупівель ТОВ «Спецбуд-3».
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2022 підготовче засідання відкладено на 10.08.2022.
05.08.2022 через канцелярію Господарського суду Харківської області від Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7787 від 05.08.2022).
Також, 05.08.2022 через канцелярію Господарського суду Харківської області від представника Харківської міської ради надійшла заява (вх.№7786 від 05.08.2022) про відмову від позову.
В обґрунтування заяви представник Харківської міської ради зазначив, що Харківською міською радою та її виконавчими органами недопущено жодних порушень вимог законодавства в сфері державних закупівель, не завдана шкода інтересам територіальної громади м. Харкова. Підстави для звернення Харківської міської ради до суду для захисту порушених прав та інтересів територіальної громади м. Харкова відсутні, а відповідно не вбачається виключних підстав для представництва прокурором інтересів міської ради в суді. Прокурор, звертаючись з даним позовом, фактично втручається в діяльність органів місцевого самоврядування, у зв'язку із чим Харківська міська рада відмовляється від позову.
В той же день, через канцелярію Господарського суду Харківської області від Харківської міської ради надійшло клопотання (вх.№7788 від 05.08.2022) про залишення позов без розгляду.
В обґрунтування клопотання представник Харківської міської ради вказує на те, що прокурором при зверненні з позовом не було додержано вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та не було доведено наявності у нього підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.
08.08.2022 на електронну скриньку Господарського суду Харківської області від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання (вх.№7904 від 08.05.2022) про розгляд справи без їх участі.
Присутній в підготовчому засіданні 10.08.2022 прокурор проти задоволення заяви Харківської міської ради про відмову від позову та клопотання про залишити позов без розгляду заперечував.
Присутній в підготовчому засіданні 10.08.2022 представник Харківської міської ради заяву про відмову від позову та клопотання про залишення позову без розгляду підтримав та просив суд їх задовольнити.
Присутня в підготовчому засіданні 10.08.2022 представник 1-го відповідача заяву Харківської міської ради про відмову від позову та клопотання про залишення позову без розгляду підтримала.
Інші учасники справи в підготовче засідання 10.08.2022 не з'явились.
Розглянувши заяву Харківської міської ради (вх.№7788 від 05.08.2022) про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зроблено такі висновки щодо підтвердження прокурором підстав для представництва.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов'язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом пункту 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.
У постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 вказано, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації).
Під час касаційного перегляду цієї справи Верховний Суд у постанові від 19.05.2022 зазначив, що для висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та підтвердження бездіяльності компетентного органу, обов'язковим є встановлення обставин, що такий орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.
При цьому Верховний Суд неодноразово наголошував, що розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Відповідно саме на прокуророві лежить обов'язок надати докази на підтвердження дати фактичного направлення ним листів на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби та Харківської міської ради, їх отримання цими органами та що ними у розумний строк після отримання такого повідомлення не вживалися заходи для захисту інтересів держави, а також існування обставин, що обумовлювали необхідність невідкладного захисту інтересів держави.
Верховний Суд при перегляді цієї справи також зазначив, що натомість суд апеляційної інстанції, відхилив доводи позивача-1 про те, що лист Харківської місцевої прокуратури №1 від 12.03.2021 за №42-2268вих-21 ним отримано лише 07.04.2021, при цьому судами попередніх інстанцій не встановлювались обставини надання прокурором доказів направлення листів на адресу Харківської міської ради від 12.03.2021 за №42-2268вих-21 та Північно-східного офісу Держаудитслужби від 12.03.2021 за №42-2269вих-21 щодо виявлених правопорушень та їх фактичного отримання цими органами, незважаючи на те, що саме цим він обґрунтовує наявність підстав для звернення з даним позовом. Тобто фактично тягар доказування обставин наявності у прокурора правових підстав для звернення прокурора з цим позовом, покладено на позивача-1, який позовні вимоги прокурора не підтримав.
Отже, за висновками Верховного Суду, висновок судів попередніх інстанцій щодо дотримання прокурором при зверненні з цим позовом вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявності у нього підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді є передчасним.
Так, згідно частини 1 статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
В силу приписів статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог стаття 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як свідчать матеріали справи, прокурор перед поданням позову звернувся з відповідними листами у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» на адреси позивачів: Харківської міської ради від 12.03.2021 за №42-2268вих-21 та Північно-східного офісу Держаудитслужби від 12.03.2021 за №42-2269вих-21 щодо виявлених правопорушень та проведення уповноваженими органами заходів цивільно-правового характеру шляхом подання позовної заяви щодо оскарження спірних закупівель.
Як стверджує прокурор, протягом розумного строку (місячного терміну) жодної відповіді на вказані листи прокуратурою не було отримано. Позовна заява подана до господарського суду 16.04.2021, тобто після спливу місячного строку очікування відповіді.
При цьому, Північно-східним офісом Держаудитслужби було надано відповідь на лист прокурора від 12.03.2021 за №42-2269вих-21 - 20.04.2021, а Харківською міська радою - 05.05.2021.
Тобто обома позивачами відповіді на листи прокурора були надані уже після звернення прокурора з даним позовом до господарського суду (16.04.2021).
Натомість, як стверджує Харківська міська рада, останньою вказаного листа було отримано 07.04.2021, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Департаменту діловодства Харківської міської ради. Також відповідно відбитку поштового штампу на конверті, у якому зазначений лист надійшов до Харківської міської ради, дата відправлення вказаного листа - 01.04.2021.
Як вбачається із матеріалів справи, прокурор зазначаючи про місячний термін фактично відраховує такий термін від вихідної дати листів (12.03.2021) до дня звернення прокурора з даним позовом до суду (16.04.2021).
Суд зазначає, що твердження прокурора про те, що жодної відповіді на вказані листи прокуратурою не було отримано протягом саме місячного терміну, не підтверджується наявними матеріалами справи.
Вихідна дата листа "12.03.2021" не є належним доказом вручення означеного листа адресату в той же день.
При цьому, належними доказами отримання поштової кореспонденції є відповідна відмітка пошти про вручення адресату такої кореспонденції.
Проте, прокурором відповідних доказів не надано.
Суд також звертає увагу, що час, установлений для пересилання поштових відправлень, складає, зокрема:
- два дні для доставки пріоритетної простої письмової кореспонденції (поштові відправлення, що пересилається у межах населеного пункту);
- три дні для доставки простої письмової кореспонденції (поштові відправлення, що пересилається у межах населеного пункту).
Нормативні строки розроблено відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок», актів Всесвітнього поштового союзу, Правил надання послуг поштового зв'язку та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері надання послуг поштового зв'язку та затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007 р. №1149 зі змінами від 08.12.2009 р. за №1267.
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Суд приймає до уваги твердження Харківської міської ради про те, що лист від 12.03.2021 за №42-2268вих-21 нею було отримано лише 07.04.2021, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять.
Як уже зазначалося вище, саме на прокуророві лежить обов'язок надати докази на підтвердження дати фактичного направлення ним листів на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби та Харківської міської ради, їх отримання цими органами та що ними у розумний строк після отримання такого повідомлення не вживалися заходи для захисту інтересів держави, а також існування обставин, що обумовлювали необхідність невідкладного захисту інтересів держави.
За висновками суду прокурором не доведено належними та допустимими доказами факту того, що з моменту отримання як Харківською міською радою листа від 12.03.2021 за №42-2268вих-21, так і Північно-східним офісом Держаудитслужби від 12.03.2021 за №42-2269вих-21 до дня подання позову минув саме місячний термін, а також не доведено, що з моменту отримання Харківською міською радою та Північно-східним офісом Держаудитслужби вказаних листів у останніх було достатньо часу для належного реагування, тобто не доведено, що такий строк був розумним.
Згідно п.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18.
З огляду на зазначене, прокурором при зверненні з цим позовом до суду не додержано вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та не доведено наявності у нього підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, що є підставою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони про повернення суми судового збору.
Також суд зазначає, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст.226 ГПК України).
Так, у судовому засіданні 10.08.2022 судом було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Згідно п.2 ч.6 ст.233 ГПК України, складання повного тексту ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Австрії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
На підставі вищевикладеного, враховуючи складність цієї справи, у зв'язку із перебуванням судді Пономаренко Т.О. у відпустці та враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого п.2 ч.6 ст.233 ГПК України.
Керуючись статтями 119, 176, 226, 234, 235 ГПК України, суд
Заяву Харківської міської ради (вх.№7788 від 05.08.2022) про залишення позову без розгляду по справі - задовольнити.
Позовну заяву Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Північно-Східного офісу Держаудитслужби до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, Товариства з додатковою відповідальністю "Спецбуд - 3" - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.08.2022.
Суддя Т.О. Пономаренко