1[1]
09 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020115390000117,
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 25.09.2020 року за №12020115390000117, щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що під час дізнання прокурором порушені процесуальні строки, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, направлено до суду поза строками досудового розслідування, що є підставою для закриття кримінального провадження у справі.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства України, призначити новий розгляд, мотивуючи тим, що 19.03.2021 прокурором виконанні вимоги ч. 2 ст. 301 КПК України та направив обвинувальний акт до суду, про що прокурором внесені відомості до ЄРДР, як це передбачено ч. 3 ст. 283 КПК України, що підтверджується відомостями про рух кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримував доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК України).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають умовами реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин, а суд в межах визначених повноважень здійснює відповідний контроль за дотриманням цих строків.
Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року частину першу статті 284 КПК України було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК України, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
В інтерпретації ж до чинного КПК України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК України починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до статті 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду. Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 991/6516/20).
Згідно частини 3 статті 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчено: протягом 72 годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу (п. 1); протягом 20 діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім (п.2); протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу (п.3).
У вказаному кримінальному провадженні судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні прокурором не продовжувався, з клопотаннями про призначення експертизи обвинувачений не звертався, ОСОБА_7 - повнолітній, отже, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 12020115390000117 у будь-якому випадку повинно було бути завершено до 21.03.2021 року.
При цьому, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020115390000117, складений та затверджений 19.03.2021 року, (а.с. 4) поданий до суду прокурором 25.03.2021 року (а.с.1), вказаний обвинувальний акт було зареєстровано в Києво-Святошинському районному суді Київської області 25.03.2021 року за № 13000.
Тобто, прокурор звернувся до суду з обвинувальним актом поза межами строку досудового розслідування, а відтак доводи прокурора про те, що органом досудового розслідування жодних порушень строків досудового розслідування, зазначених у ст. 219 КПК України, не допущено, - необґрунтовані, позаяк суд першої інстанції правомірно на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 зв'язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою і відсутні законні підстави для її скасування, а відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_7 , - без зміни.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ______________ ________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2
Справа № 11-кп/824/708/2022
Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1