Справа № 11-кп/824/1585/2022 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
16 серпня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року щодо ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12019100000000938, -
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повернуто прокурору для усунення недоліків.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що зазначення в обвинувальному акті прізвища ОСОБА_9 та твердження, що ним було допущено порушення правил безпеки дорожнього руху (п.п. 8.7.3, 8.10 виїзд на червоний сигнал світлофора) за відсутності визначеного його процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо цієї особи обвинувального вироку, є порушенням загальних засад кримінального провадження, принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, права на захист та доступу до правосуддя.
Не погоджуючись із даною ухвалою прокурор подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року, призначення нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання, посилаючись на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України; стверджує, що висновки суду про те, що зазначення в обвинувальному акті на прізвища ОСОБА_10 - особи, яка не має процесуального статусу в цьому провадженні, не свідчить про порушення загальних засад кримінального провадження, зокрема, презумпції невинуватості, є безпідставними та передчасними.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та обговоривши їх доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 4ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.
Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.
Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
При цьому посилання прокурора в апеляційній скарзі на недотримання процедури проведення підготовчого судового засідання є неспроможними, підстав вважати, що судом були порушені вимоги ст. 53 КПК України та права обвинуваченого на захист за результатами апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду, є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
Наведені норми права вказують на вичерпність переліку вимог, порушення яких тягне повернення обвинувального акта за результатами підготовчого судового засідання.
Ознайомившись зі змістом обвинувального акта та доданими до нього матеріалами, перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що вінвідповідає вказаним вище вимогам кримінального процесуального закону.
Висновки суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта щодо ОСОБА_8 вимогам ст. 291 КПК України не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Так, обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
При цьому зазначення в обвинувальному акті прізвища ОСОБА_10 та твердження, що ним було допущено порушення правил безпеки дорожнього руху (п.п. 8.7.3, 8.10 виїзд на червоний сигнал світлофора) за відсутності визначеного його процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо цієї особи обвинувального вироку, на переконання колегії суддів не є підставою для повернення прокурору обвинувального акта, а дотримання вимог ст. 17 КПК України в даному випадку може бути забезпечене судом як під час судового розгляду, так і під час ухвалення вироку, в якому при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення суд не буде зазначати прізвища осіб, які були указані в обвинувальному акті, але провадження щодо яких не розглядалось.
Крім того, під час судового розгляду кримінального провадження прокурор вправі скористатися своїми процесуальними можливостями, визначеними параграфом 2 глави 28 КПК України.
За таких обставин, посилання суду на наявність в обвинувальному акті прізвищ інших осіб, які не є обвинуваченими та щодо можливого порушення права на захист таких осіб, не може бути самостійною підставою для повернення прокурору обвинувального акта, який у цілому за своїм змістом відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Отже доводи апеляційної скарги про відсутність у суду першої інстанції достатніх підстав для повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_8 прокурору є обґрунтованими.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, ухвала підготовчого судового засідання скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст.405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 14 грудня 2021 року щодо ОСОБА_8 , скасувати та призначити новий судовий розгляд.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ______________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4