справа № 208/3885/22
№ провадження 1-кс/208/1012/22
Іменем України
16 серпня 2022 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД Кам'янського РУП ГУПН України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12022046160000249, від 09.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
встановив:
Дізнавач СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді із клопотанням погодженим з прокурором, в якому просить:
- накласти арешт на кошти, які обліковуються (знаходяться) на рахунку AT «АЛЬФА-БАНК» № НОМЕР_1 ;
- зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять па вказаний рахунок за № НОМЕР_1 в банківській установі AT «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), та зупинити видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунок та вже знаходяться на рахунку;
- зобов'язати службових осіб AT «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), надати дізнавачу сектору дізнання Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 довідку про залишок коштів на вказаному рахунку при накладенні арешту та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на рахунках на запит дізнавача.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що провадженні Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування за № 12022046160000249, від 09.08.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2022 року до ЧЧ Кам'янського РУП надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка просила ужити заходів до невідомої особи, котра 22.07.2022 року шляхом зловживання довірою під приводом продажу квитка на автобус Стамбул-Кривий Ріг у соціальній мережі, заволоділа її грошовими коштами в сумі 3000 гривень, які заявниця перерахувала самостійно.
В ході проведення досудового розслідування допитано в якості потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що вона перебуваючи як вимушена переселенка з окупованої території Херсонської області разом з малолітніми дітьми у м. Стамбул Турецької Республіки, в неї виникла необхідність приїхати у м. Кривий Ріг. Для цього у соціальних мережі вона знайшла номер телефону особи, яка пропонувала поїздки автобусом маршрутом Стамбул-Кривий Ріг. 21.07.2022 року на просторах соціальної мережі «Фейсбук» через коментарі знайшла особу, котра проводить поїздки Стамбул-Кривий Ріг та перейшла через посилання, яке було зазначено у коментарях в мережі «Фейсбук». Надалі вона списалась з чоловіком, котрий підписаний як ОСОБА_6 у месенджері «Viber» за номером НОМЕР_2 по поводу бронювання поїздки, обговорила питання оплати та отримала підтвердження щодо запланованої поїздки Стамбул-Кривий Ріг на 23.07.2022.
22.07.2022 року ОСОБА_5 провела оплату за квиток у сумі 3000 гривень на надані банківські реквізити картки № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 . Оплату здійснювала через додаток «Монобанк». Після цього телефон за яким вона зв'язувалась з «перевізником» перестав відповідати на дзвінки, квитки вона не отримала та відповідно не змогла вчасно виїхати на лікування. Поспілкувавшись з іншими переселенцями та поділившись своєю проблемою, зрозуміла, що дії вищевказаної особи містять системний та неодноразовий характер. Враховуючи те, що в країні - Україні війна, її чоловік є діючим військовослужбовцем, вона вважає, що дії подібних шахраїв можуть розцінюватись як мародерство та просить притягнути їх до кримінальної відповідальності, а також відшкодувати завдані збитки.
В ході досудового розслідування, було встановлено, що вказані кошти були зараховані на банківську картку AT «АЛЬФА-БАНК» № НОМЕР_1 .
Оскільки є підстави вважати, що гроші, які знаходяться на вказаному відкритому рахунку набуті кримінально протиправним шляхом та отримані особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, є необхідним накладення арешту на кошти, які обліковуються (знаходяться) на рахунку AT «АЛЬФА-БАНК» № НОМЕР_1 .
У судове засідання дізнавач СД Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області не з'явився, надав слідчому судді заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив клопотання про арешт майна задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явилась, надала слідчому судді клопотання, згідно якого, вважає за можливе розглянути клопотання слідчого про арешт майна за її відсутності.
В судове засідання представник особи, у володінні якої знаходяться зазначені у клопотанні документи, не викликався.
На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
У відповідності до положень ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення на власний розсуд розпорядилася правом підтримати заявлене клопотання без своєї особистої участі, у письмовій формі та з документальним підтвердженням.
Вивчивши та дослідив матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 2 ст. 91 КПК України передбачено, що доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а також шляхом проведення інших процесуальних дій, передбаченим цим Кодексом.
Згідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт.
Відповідно до ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбаченим цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 05.08.2022 року до ЧЧ Кам'янського РУП надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка просила ужити заходів до невідомої особи, котра 22.07.2022 року шляхом зловживання довірою під приводом продажу квитка на автобус Стамбул-Кривий Ріг у соціальній мережі, заволоділа її грошовими коштами в сумі 3000 гривень, які заявниця перерахувала самостійно.
За даним фактом 09.08.2022 року внесені відомості в ЄРДР за № 12022046160000249 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на кошти, які обліковуються (знаходяться) на рахунку AT «АЛЬФА-БАНК» № НОМЕР_1 , зупинення видаткових операцій з грошовими коштами, що надходять па вказаний рахунок за № НОМЕР_1 в банківській установі AT «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714) та зупинення видаткових операцій з коштами, які надійшли на рахунок клієнта AT «УКРСИББАНК» та вже знаходяться на рахунку, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Дослідив матеріали клопотання, з'ясував обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна, перевірив відповідність вимогам ст. ст. 170, 173 КПК України, вважаю, що клопотання підлягає частковому задоволенню, в межах суми, яку 22.07.2022 року ОСОБА_5 провела в рахунок оплати за квиток у сумі 3000 гривень.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частинами першою, другою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Крім того, дізнавачем у клопотання про накладання арешту однією з вимог є зобов'язання службових осіб AT «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714), надати дізнавачу сектору дізнання Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 довідку про залишок коштів на вказаному рахунку при накладенні арешту та в подальшому надавати дану інформацію про залишок коштів на рахунках на запит дізнавача, що не відповідає вимогам ст. ст. 170, 173 КПК України, за якими розглядається вказане клопотання, та є підставою для звернення до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів.
Тому враховуючи вимоги ст. 170 КПК України, обставини встановлені під час розгляду клопотання у їх сукупності, позиції слідчого відділу, який довів обґрунтованість заявленого клопотання, а тому оскільки підставою клопотання є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а тому з метою швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, з можливою в подальшому спеціальною конфіскацією та збереження речових доказів, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 36, 131-132, 170-171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 відкритому в AT «АЛЬФА-БАНК» (Ідентифікаційний код юридичної особи 23494714), зупинив, в межах суми, на яку накладено арешт,видаткові операції по вищевказаному рахунку за винятком видаткових операцій, пов'язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та суми залишку, пов'язаних з виплатою заробітної плати, тимчасово, на час накладення арешту.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Виконання ухвали про арешт майна покласти на дізнавача СД Кам'янського РУП ГУПН України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 .
Скасування арешту майна проводиться в порядку передбаченому ст. 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1