ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 червня 2022 року м. Київ №640/30563/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз"
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
провизнання бездіяльності, дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність/дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та невключенні у реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг затвердити обсяг різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в розмірі 506704,4 тис. грн.;
- зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включити Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності ринку природного газу".
Заявлені вимоги мотивовано тим, що за твердженням позивача із набранням чинності Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", як оператор газорозподільчих систем, що здійснює розподіл природного газу споживачам на підставі ліцензії, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.06.2017 №845, - має право на врегулювання не сплаченої заборгованості перед НАК "Нафтогаз України", АТ "Укртрансгаз", ТОВ "Оператор ГТС України", яка зокрема станом на 31.12.2021 становила 506704,4 тис. грн.
Разом з цим, незважаючи на звернення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із заявою про затвердження розрахунку різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються позивачем та затвердженими відповідачем тарифами на розподіл природного газу, а також із проханням про включення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу із відповідним обґрунтуванням, мало місце ухилення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від виконання покладених на неї обов'язків, а саме шляхом допущення протиправної бездіяльності, зокрема у відношенні позивача, яка стала підставою для звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 24.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Зобов'язано відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позову заяву.
У відзиві на позовну заяву, отриманого судом 29.12.2021, відповідач зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та щодо затвердження розрахунку різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, позивача було повідомлено про те, що у разі надання додаткових документів на підтвердження обґрунтованості фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг розгляне надісланий позивачем розрахунок з метою його подальшого опрацювання та затвердження.
Тобто, відповідачем вказано на те, що фактично позивачем разом із відповідною заявою не було додано всіх необхідних документів, визначених частиною другою статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", дія якого поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Як наслідок, 03.12.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову №2459 "Про відмову у включенні АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу".
Таким чином, за доводами відповідача твердження позивача про бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка полягає у незатвердженні обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та невключенні у Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - не відповідають дійсним обставинами справи.
Також, відповідач наголосив на тому, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача затвердити заявлений позивачем обсяг різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та включити Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - є дискреційними повноваженнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а отже не можуть бути задоволені судом.
З урахуванням клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, суд ухвалою від 10.01.2022 дійшов висновку про необхідність виходу зі стадії спрощеного (письмового) провадження без виклику сторін та призначення справи до судового розгляду у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Натомість, у відповіді на відзив, отриманій судом 12.01.2022, позивач заперечує посилання відповідача на наявність дискреційних повноважень останнього щодо можливості вибору при вирішенні питання затвердження (незатвердження) обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надається операторами газорозподільчих систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, адже за нормами Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" таке затвердження вказаної різниці є імперативним обов'язком відповідача.
При цьому, позивач підкреслює, що приписами вищезгаданого Закону не ставиться у залежність обов'язок відповідача із затвердження обсягів різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надається операторами газорозподільчих мереж, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими відповідачем, в залежність від подання чи не подання суб'єктами ринку природного газу (у тому числі позивачем) жодних обґрунтувань чи додаткових матеріалів на підтвердження обґрунтованості фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, а відтак і документів на користь обґрунтованості різниці між фактичною вартістю таких послуг та затвердженими на них тарифами.
Крім цього, позивач звертає увагу, що ним відповідачеві щомісячно, щоквартально та щорічно протягом звітних періодів (2014-2020 років) подавалася звітність, яка згідно Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою відповідача від 14.06.2018 №428 - могла бути підставою перевірки діяльності позивача, зокрема у разі необхідності перевірки достовірності відповідної інформації.
Відповідно, позивач вважає, що систематичне подання ним звітності відповідачеві, за відсутності будь-яких доказів щодо недостовірності даних, які містяться в ній, свідчить на користь обґрунтованості заявленої ним різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надається позивачем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими відповідачем.
Щодо листа-відповіді, у якому відповідачем повідомлялося про відсутність необхідних документів та матеріалів на підтвердження обґрунтованості фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", позивачем зазначено, що станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом жодних вимог з приводу надання будь-яких документів, необхідних для затвердження обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надається позивачем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими відповідачем - зі сторони відповідача позивачеві не надходило.
У запереченнях відповідача, отриманих судом 18.01.2022, останній зокрема зазначає, що позивач на власний розсуд трактує норми Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", оскільки стверджує, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має затвердити обсяг різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими відповідачем, без надання зі сторони позивача жодних документів.
Відповідач зазначає, що затвердження таких обсягів без відповідного документального обґрунтування суперечило б принципам його діяльності, визначеними статтею 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".
Також, зазначаючи, що приписи постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.10.2012 №1258 ("Про затвердження форм звітності НКРЕ у нафтогазовому комплексі та інструкцій щодо їх заповнення") та від 07.07.2016 №1234 ("Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення") - не передбачають подання суб'єктами ринку природного газу до НКРЕКП разом із відповідною звітністю будь-яких документальних підтверджень показників звітності , відповідач звернув увагу, що Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не визначає звітність як підставу для затвердження НКРЕКП вищевказаних обсягів різниці.
Крім того, відповідач наголосив, що на підставі частини другої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП має відповідні повноваження на витребування обґрунтовуючих матеріалів до тієї суми, яка подається оператором газорозподільчої системи до затвердження.
В свою чергу, за доводами відповідача Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не містить імперативної норми щодо зобов'язання відповідача затвердити вищезазначений обсяг різниці, а лише містить норми, які визначають, що такий обсяг затверджується саме відповідачем. Також, відповідачем зазначено, що даним Законом не встановлено строку, протягом якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг може затверджувати такий обсяг різниці.
Окрім іншого, відповідач вказав і на невідповідності дійсним обставинам твердження позивача про те, що на його адресу не надходило жодних вимог відповідача про необхідність надання додаткових документів, необхідних для затвердження обсягу різниці, заявленого позивачем, адже посилання на відповідний лист міститься у відповіді позивача на відзив.
У письмових поясненнях, отриманих судом 18.01.2022, позивач щодо обраного ним способу захисту порушених прав звернув увагу, що заявлені ним вимоги сформульовані саме на момент звернення з даним позовом до суду, оскільки жодних дій з приводу спірного питання відповідачем до того часу вчинено не було.
Також, за твердженням позивача прийняття відповідачем рішення у формі постанови від 03.12.2021 №2459 "Про відмову у включенні АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу" є підтвердженням бездіяльності відповідача, яка полягає у не затвердженні обсягів різниці, з приводу якої звертався позивач.
Разом з тим, відповідач у запереченнях, отриманих судом 31.01.2022, наголошує, що позивач фактично не погоджується із актом індивідуальної дії - постановою від 03.12.2021 №2459, прийнятою відповідачем, але при цьому не оскаржує її.
Щодо суті заявлених вимог, відповідачем знову вказано на те, що подані позивачем документи за спірним питанням не містили необхідних матеріалів, які б підтверджували обґрунтованість фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, а відтак згідно вимог статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" у відповідача були наявні підстави для відмови у включенні позивача до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Ухвалою суду від 01.02.2022 задоволено клопотання сторін та відкладено розгляд справи з призначенням дати та часу чергового судового засідання.
У поясненнях, отриманих судом 21.02.2022, відповідач зокрема наголосив, що моніторинг чи проведення перевірок Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не визначені Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" як підстава для затвердження обсягу різниці або включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, що також стосується і відповідної звітності суб'єкта господарювання.
Відповідач звернув увагу, що перевірки проводяться шляхом вибіркового дослідження документів, у тому числі тих, які у певній кількості надаються самим позивачем.
Також, за змістом викладеного у поясненнях відповідача, позиція останнього ґрунтується на тому, що згідно принципів державного регулювання, яка здійснюється відповідачем, фактична вартість послуг з розподілу природного газу має бути підтверджена обґрунтовуючими матеріалами. При цьому, Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" не визначено, на підставі яких саме документів відповідач має визначати обсяг різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільчих систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими відповідачем, оскільки це є дискрецією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Крім того, зважаючи на відсутність строків, протягом якого відповідач може затверджувати вищезазначений обсяг різниці та щодо включення відповідного суб'єкта господарювання до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а також у зв'язку із відсутністю комплекту документів, передбачених статтею 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", відповідач вбачає правомірним прийняття ним постанови від 03.12.2021 №2459 "Про відмову у включенні АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу", та зазначає на можливості розгляду та вчинення відповідних дій, передбачених цим Законом, у разі звернення позивача з новою заявою і надання передбаченого пакету документів.
В письмових поясненнях від 09.02.2022 позивачем окрім іншого звернуто увагу на те, що акти перевірки дотримання Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, розміщені на офіційному веб-сайті відповідача, не містять фактів виявлення недостовірних даних у звітності та/або інших документах позивача, які подавалися відповідачеві.
Відповідно, на переконання позивача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як регулятор в сфері ринку природного газу та суб'єкт, який проводить численні перевірки діяльності операторів газорозподільчої мережі і отримує від них місячні, квартальні, річні звіти щодо провадження господарської діяльності, здійснює моніторинг ринку природного газу та формує статистичні дані - має всі необхідні дані та документи для затвердження обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільчих мереж, та тарифами на розподіл природного газу, без додаткових зволікань і безпідставних вимог до суб'єктів господарювання щодо надання додаткових документів, які не передбачені положеннями Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 №1540-VIII (Закон №1540-VIII) (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно положень частини першої статті 2 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики, у т.ч. діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах (частина друга статті 2 Закону №1540-VIII).
За приписами статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання, у тому числі шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
Основними завданнями Регулятора є, зокрема, реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Функції та повноваження Регулятора визначені статтею 17 Закону №1540-VIII.
Так, згідно частини першої вказаної статті Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор:
- приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції;
- вносить пропозиції до органів державної влади щодо вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;
- розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема: порядки (правила) організації обліку та звітності за видами ліцензованої діяльності; порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом; форми звітності суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та порядок їх подання;
- встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу;
- встановлює відповідно до затвердженої ним методики розміри нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу для кожного оператора газорозподільної системи, які враховуються при встановленні тарифів на послуги розподілу природного газу;
- виконує інші функції та повноваження, визначені законом.
Згідно частини другої статті 17 Закону №1540-VIII Регулятор має право:
- приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання;
- отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій: від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність; від органів державної влади - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених функцій; від суб'єктів управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії - копії документів, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідні для здійснення моніторингу відносин між суб'єктами управління об'єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії, оператором системи передачі електричної енергії, оператором газотранспортної системи та/або оператором газосховищ, а також вирішення спорів між ними відповідно до закону;
- вимагати від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаної з провадженням такими суб'єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій;
- інші права, визначені законом.
Згідно частини четвертої статті 17 Закону №1540-VIII Порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення державних регульованих цін і тарифів для суб'єктів природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, а також для інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджені Регулятором, мають бути недискримінаційними і прозорими та підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора та в офіційному друкованому виданні. При розробленні та затвердженні зазначених методик Регулятор має забезпечити, щоб суб'єкти природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг отримали належні стимули на коротко- та довгостроковий періоди щодо підвищення ефективності, ліквідації перехресного субсидіювання між видами діяльності та групами споживачів, сприяння ринковій інтеграції та безпеці постачання.
У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
У разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін з метою встановлення тарифу суб'єкти господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг подають на схвалення (затвердження) Регулятору розроблену інвестиційну програму (план) розвитку після громадського обговорення. Інвестиційні програми (плани) розвитку є публічною інформацією та повинні бути загальнодоступними.
29.08.2021 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 №1639-IX (Закон №1639-IX), проект якого, згідно пояснювальної записки, було розроблено з метою визначення комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.
Прийняття законопроекту обумовлювалося необхідністю врегулювання комплексу нагальних проблем, що унеможливлюють подальше реформування ринку природного газу, перехід до прозорих конкурентних відносин у всіх сегментах ринку та припинення державного втручання в його функціонування шляхом покладення на суб'єктів ринку спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів в процесі його функціонування, насамперед, шляхом урегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та супутніх ринків.
Зокрема, згідно цілей і завдань прийняття проекту Закону №1639-IV, метою останнього було:
- створення законодавчих підстав для подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу;
- регламентування механізмів урегулювання боргів на ринку природного газу з урахуванням чинників їх виникнення та з використанням виключно ринкових механізмів урегулювання;
- забезпечення умов, необхідних для остаточного відкриття ринку природного газу та припинення державного втручання в його функціонування, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі;
- створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов'язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи в цілях задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги його транспортування.
Згідно статті 2 Закону №1639-IX його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості за придбаний у НАК "Нафтогаз України" природний газ, послуги з його розподілу і транспортування та виключно на суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (далі - Реєстр).
Реєстр - відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (стаття 1 Закону №1639-IX).
За приписами статті 3 Закону №1639-IX для участі у процедурі врегулювання заборгованості суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Для включення до Реєстру суб'єкти ринку природного газу подають до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заяву, до якої додаються:
- копії установчих документів, завірені у встановленому порядку;
- копії чинних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності;
- довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період;
- копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу;
- розрахунок неоплаченої вартості обсягів природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- розрахунок заборгованості постачальника природного газу в межах обсягів приведення до стандартних умов, проведений за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, що виникла в період з 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2018 року через приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов на обсяги, відмінні від визначених лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- розрахунок дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу в розмірі вартості неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведений за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, а також у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати та не сплачена станом на розрахункову дату, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів, що включає, в тому числі, сумнівну та безнадійну заборгованість, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- розрахунок граничного обсягу втрат, які виникли в газорозподільних мережах внаслідок ненадання або неякісного надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, проведений за методикою, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 23 липня 2007 року № 346, підтверджений висновком суб'єкта аудиторської діяльності. Такий розрахунок затверджується на підставі зазначеного висновку Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- реєстр побутових споживачів природного газу (в розрізі особових рахунків) із зазначенням обсягів неоплаченої побутовими споживачами вартості природного газу, відображеної в обліку суб'єктів ринку природного газу у період з 1 жовтня 2018 року до розрахункової дати у зв'язку приведенням операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов, при здійсненні комерційних розрахунків;
- затверджений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
- копії договорів та документів, на підставі яких відбулася заміна боржника у зобов'язаннях державних підприємств публічного та приватного права та/або комунальних підприємств, які виникли до розрахункової дати перед НАК "Нафтогаз України", оператором газотранспортної системи, що здійснював свою діяльність до 31 грудня 2019 року включно, та особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року.
Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості, які подають відповідні документи.
Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті.
Включення до Реєстру здійснюється безоплатно.
Підставою для відмови у включенні до Реєстру є:
- неподання документів, передбачених цією частиною;
- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
- виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
У відповідності до частин першої та другої статті 4 Закону №1639-IX взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості, визначеної статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання:
- неоплаченої вартості обсягів природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 1 жовтня 2014 року до розрахункової дати у зв'язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників, - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з НАК "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року;
- заборгованості постачальника природного газу в межах обсягів приведення до стандартних умов за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 жовтня 2003 року № 595, що виникла в період з 1 грудня 2015 року до 1 жовтня 2018 року через приведення операторами газорозподільних систем об'ємів використаного побутовими споживачами природного газу до стандартних умов на обсяги, відмінні від визначених лічильниками, при здійсненні комерційних розрахунків - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з НАК "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року;
- неоплаченої суми сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для побутових споживачів;
- неоплаченої вартості природного газу, відображеної в обліку постачальників природного газу у період з 1 січня 2014 року до розрахункової дати, в межах граничного обсягу втрат, що виникають внаслідок неякісного надання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, розрахованого за методикою, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 23 липня 2007 року № 346, - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб'єктів ринку природного газу, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з НАК "Нафтогаз України";
- різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, станом на розрахункову дату - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями та/або реструктуризованої, не сплаченої станом на розрахункову дату: за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року, особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, а також за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних та власних потреб, укладеними з НАК "Нафтогаз України".
Обсяги заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до статті 4 цього Закону:
- підтверджуються висновком суб'єкта аудиторської діяльності;
- затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 3 цього Закону на підставі висновку суб'єкта аудиторської діяльності.
Обсяги різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних мереж, та тарифами на розподіл природного газу затверджуються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Отже, аналіз вищенаведених положень відповідних нормативно-правових актів свідчить про те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) наділена повноваженнями, у тому числі на встановлення цін і тарифів на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
При цьому, НКРЕКП затверджує порядки (методики) формування (розрахунку) тарифів на відповідні послуги суб'єктів господарювання, які повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості.
Разом з тим, задля урегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, зокрема шляхом врегулювання різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, законодавцем було прийнято Закон №1639-IX.
Частиною другою статті 3 Закону №1639-IX передбачено, що обсяги заборгованості, які підлягають врегулюванню, мають підтверджуватися висновком суб'єкта аудиторської діяльності, який затверджується НКРЕКП.
В свою чергу, даним Законом встановлено, що НКРЕКП також затверджуються обсяги різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних мереж, та тарифами на розподіл природного газу.
Для участі у процедурі врегулювання заборгованості відповідний суб'єкт ринку природного газу включається до Реєстру, який веде НКРЕКП, на підставі заяви, до якої мають бути долучені документи, визначені у частині другій статті 3 Закону №1639-IX. Підстави для відмови у включенні до такого Реєстру, наведені у цій же частині статті 3 Закону №1639-IX.
Так, як вбачається із матеріалів справи та що не заперечується сторонами, позивач - Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" (АТ "Криворіжгаз") звертався до НКРЕКП із заявою від 25.10.2021 за №50105.1-Сл-13407-1021, у якій просив відповідача:
- затвердити розрахунок різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз" та затвердженими НКРЕКП тарифами на розподіл природного газу;
- включити АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
У якості додатків до вказаної заяви позивачем було долучено:
- розрахунок різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу та тарифами на розподіл природного газу;
- розрахунок вартості газу на технологічні та власні потреби;
- розрахунок витрат на оплату праці та нарахувань на заробітну плату;
- розрахунок вартості інших матеріалів та інших витрат;
- розрахунок тарифної виручки.
Як наголошувалось відповідачем, до вищевказаної заяви позивача, останнім не було додано документи, визначені частиною другою статті 3 Закону №1639-IX, зокрема:
- копії установчих документів, завірених у встановленому порядку;
- копії чинної ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності;
- довідку, складену у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської і кредиторської заборгованості із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період;
- копії актів звіряння взаєморозрахунків між суб'єктами ринку природного газу;
- затвердженого НКРЕКП обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільчих систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП.
Як наслідок, 03.12.2021 відповідач прийняв постанову №2459, якою відмовив позивачеві у включенні АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Суд звертає увагу, що звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом мало місце 26.10.2021, а отже постанова відповідача від 03.12.2021 №2459 прийнята вже після зазначених обставин.
Крім цього, суд зазначає, що згідно первинних позовних вимог позивача, які зокрема знайшли своє відображення у заяві від 13.12.2021 про збільшення позовних вимог, позивач просив суд, у тому числі визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо незатвердження обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП та щодо невключення у Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Згідно письмових пояснень позивача, а також наданих у судовому засіданні, станом на час звернення до суду жодних дій за спірними правовідносинами відповідачем не вчинялося, а тому визнання протиправною бездіяльності відповідача - була єдиним можливим варіантом формулювання першої позовної вимоги.
При цьому, позивачем наголошувалось на тому, що постанова від 03.12.2021 №2459 прийнята відповідачем, в тому числі з метою уникнення бездіяльності, що стала підставою для звернення позивача до суду.
Згідно іншої частини заявлених позовних вимог, враховуючи зміст останніх у їх уточненій редакції, позивач просив суд:
- зобов'язати НКРЕКП затвердити обсяг різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП в розмірі 506704,4 тис. грн.;
- зобов'язати НКРЕКП включити АТ "Криворіжгаз" в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності ринку природного газу".
Однак, суд зазначає, що згідно цитованих вище положень профільного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, процедурі включення суб'єкта ринку природного газу до Реєстру, передує подання таким суб'єктом Регуляторові (НКРЕКП) відповідної заяви із пакетом необхідних документів, що розглядаються відповідачем і в результаті чого останнім приймається певне рішення.
Позивачем не оскаржується постанова відповідача від 03.12.2021 №2459 "Про відмову у включенні АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу", адже ця постанова була прийнята відповідачем вже під час розгляду даної адміністративної справи.
У той же час, суд зазначає, що позивачем не спростовуються ті обставини, що разом із поданою до НКРЕКП заявою від 25.10.2021 за №50105.1-Сл-13407-1021, окрім затвердженого НКРЕКП обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільчих систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, позивачем не було додано інші документи, які в силу прямих приписів Закону №1639-IX є необхідними для включення суб'єкта ринку природного газу до Реєстру.
Таким чином, суд із наявних матеріалів справи та встановлених обставин убачає, що позивачем під час звернення до відповідача з метою включення АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - не було дотримано всіх вимог, які встановлені Законом №1639-IX, а саме в частині подання необхідного та вичерпного переліку документів, визначених статтею 3 цього Закону.
Відтак, на думку суду заявлені позивачем вимоги у відповідній частині є необґрунтованими, а саме щодо зобов'язання НКРЕКП включити Акціонерне товариство "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності ринку природного газу".
У той же час, що стосується вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність/дії НКРЕКП, що полягає у незатвердженні обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП та невключенні у реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а також щодо зобов'язання НКРЕКП затвердити обсяг різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП в розмірі 506704,4 тис. грн., суд зазначає наступне.
Так, як вже неодноразово вказувалось вище, для участі у процедурі врегулювання заборгованості, суб'єкт ринку природного газу має бути включеним до Реєстру.
Для включення до Реєстру такий суб'єкт подає до НКРЕКП заяву, додатки якої повинні містити у тому числі затверджений НКРЕКП обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП.
У відзиві на позов відповідачем зазначалося, що за результатами розгляду такої заяви АТ "Криворіжгаз" (від 25.10.2021 №50105.1-Сл-13407-1021), НКРЕКП листом від 25.11.2021 за №13643/16.1.3/7-21 повідомив позивача, що у разі отримання від АТ "Криворіжгаз" документів та матеріалів, що підтверджують обґрунтованість фактичної вартості послуг з розподілу природного газу, зокрема договорів купівлі-продажу природного газу (торгових сповіщень на набуття природного газу на платформах Оператора ГТС/Оператора ПСГ)/постачання природного газу для ВТВ та власних потреб (додаткових угод), договору про надання послуг з транспортування природного газу, помісячних актів приймання-передачі природного газу у розрізі договорів, помісячних алокацій (з додатками) щодо відібраного з точки виходу АТ "Криворіжгаз" між замовниками послуг транспортування (постачальниками), договорів з постачальниками, інформацію про використання природного газу помісячно, що надавалась до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", актів про списання природного газу для ВТВ з розшифровкою по об'єктах, внутрішніх помісячних протоколів засідань інвентаризаційної комісії розподілу та використання природного газу, актів надання послуг балансування, облікової політики підприємства (що діяла в період відображення даних операцій), плану рахунків, затвердженого на підприємстві в період відображення даних операцій, помісячних оборотно-сальдових відомостей по рахунку 63 "Розрахунок з постачальниками і підрядниками", звітів з праці за формою №1-ПВ (місячна), звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою №Д4 (місячна) з відповідними додатками, виписки з банківської установи та/або платіжних доручень про перерахування окремо заробітної плати та податків, оборотно-сальдових відомостей по рахункам 65 "Розрахунки за страхуванням" та 66 "Розрахунки за виплатами працівникам", Положень про оплату праці та або інших розпорядчих документів регламентуючих порядок нарахування заробітної плати (що діяли в період відображення даних операцій), документи які є підставою для розподілу витрат на оплату праці по сегментах та напрямках діяльності, звітів про фінансові результати за формою №2, копій ухвал/судових рішень (за наявності) тощо - НКРЕКП розгляне надісланий АТ "Криворіжгаз" із заявою від 25.10.2021 №50105.1-Сл-13407-1021 розрахунок з метою подальшого його опрацювання та затвердження відповідно до вимог Закону №1639-IX.
Позивач стверджує, що зокрема станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом жодних повідомлень про необхідність подання додаткових документів за його заявою від 25.10.2021 за №50105.1-Сл-13407-1021 від НКРЕКП на адресу АТ "Криворіжгаз" не надходило.
Зазначені обставини не були спростовані відповідачем під час розгляду справи. Зокрема, останнім не надано суду доказів отримання позивачем вищевказаного листа станом на час його звернення до суду, та лише у судовому засіданні вказано, що такі листи надсилаються НКРЕКП простою поштовою кореспонденцією.
Суд погоджується із доводами відповідача, що Закон №1639-IX не містить встановленого строку, протягом якого НКРЕКП може затверджувати обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами ГРМ, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП.
Також, суд вбачає обґрунтованими заперечення відповідача, що НКРЕКП в силу приписів частини другої статті 17 Закону №1540-VIII має право, в тому числі: - отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій, зокрема від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - копії документів, статистичну та іншу інформацію про їхню діяльність; - вимагати від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, надання у визначені Регулятором строки, але не менш як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаної з провадженням такими суб'єктами ліцензованої діяльності, необхідних для виконання покладених функцій.
Разом з цим, суд зазначає, що затвердження обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, Законом №1639-IX віднесено до компетенції відповідача.
Суд звертає увагу, що прийняття Закону №1639-IX обумовлювалася зокрема необхідністю врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу та супутніх ринків. При цьому, чинниками, що істотно вплинули на утворення та накопичення вищезазначеної заборгованості, насамперед, було, у тому числі: - затвердження тарифів на розподіл природного газу для операторів газорозподільних мереж на економічно необґрунтованому рівні, який не дозволяв підприємствам покривати обґрунтовані витрати, що призвело до збитковості відповідної діяльності та штучного накопичення боргів перед кредиторами операторів газорозподільних мереж (розрахунки з НАК "Нафтогаз України" за природний газ для виробничо-технологічних витрат та з АТ "Укртрансгаз" за отримання послуги балансування).
Слід звернути увагу, що основними завданнями НКРЕКП, згідно приписів частини третьої статті 3 Закону №1540-VIII є, зокрема: - забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; - реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.
Діяльність НКРЕКП, згідно положень статті 4 Закону №1540-VIII, базується у тому числі на принципах: - самостійності і незалежності у межах, визначених законом; - компетентності; - ефективності; - прогнозованості та своєчасності прийняття рішень.
Відтак, зважаючи на мету діяльності НКРЕКП, визначену Законом №1540-VIII, а саме - досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України, на думку суду першочергово саме відповідач, як Регулятор, повинен скеровувати свою діяльність на якнайшвидше та ефективне подолання кризових явищ на ринку природного газу, адже саме на довготривалій кризі розрахунків та стрімке зростання заборгованості споживачів за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу і транспортування, як особливо небезпечний сигнал у контексті переходу до повноцінного ринку природного газу, що об'єктивно ускладнюватиме умови функціонування постачальників природного газу та операторів газорозподільних мереж та який потребує врегулювання на законодавчому рівні, вказувалось у пояснювальній записів до проекту Закону №1639-IX.
Позивачем зазначалося, що у зв'язку із бездіяльністю відповідача, пов'язану із не затвердженням різниці обсягу між фактичною обґрунтованою вартістю послуг розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, позивач несе невиправдані та безпідставні грошові витрати, які з урахуванням діючих положень Закону №1639-IX не повинні покладатися на АТ "Криворіжгаз", як оператора ГРМ.
Суд зазначає, що затверджений НКРЕКП обсяг різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, є одним із вичерпного переліку документів, необхідність подачі яких до НКРЕКП встановлена Законом №1639-IX для включення суб'єкта ринку природного газу до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Суд звертає увагу, що такий, затверджений НКРЕКП обсяг різниці згідно частини другої статті 3 Закону №1639-IX має бути поданий суб'єктом господарювання разом із заявою про включення до Реєстру. Однак при цьому, Законом №1639-IX не регламентовано процедуру затвердження Регулятором відповідного обсягу різниці.
Також, зважаючи на те, що Регулятор згідно частини другої статті 3 Закону №1540-VIII наділений в тому числі повноваженнями із нормативно-правового регулювання, відповідачем під час розгляду справи не було надано суду будь-яких доказів, що відповідна процедура є унормованою НКРЕКП.
Натомість, відповідачем наголошувалось зокрема на тому, що Закон №1639-IX не встановлює строку, протягом якого КНРЕКП може затверджувати вищевказані обсяги різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП.
Однак, на думку суду такі доводи на підтвердження правомірності своєї правової позиції є свідченням на користь пасивної поведінки відповідача, що фактично протирічить основним завданням Регулятора та власне меті прийняття Закону №1639-IX.
Відповідно, суд вважає обґрунтованими заявлені позивачем вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, що полягає у незатвердженні обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП.
Попри це, як вбачається із матеріалів справи, процедуру затвердження спірного обсягу різниці було ініційовано позивачем, шляхом подання відповідної заяви відповідачеві із заявленим розміром такої різниці, але питання щодо затвердження заявленого позивачем обсягу різниці відповідачем вирішено не було, адже останнім, за результатами розгляду заяви позивача, пропонувалося надати додаткові документи на підтвердження обґрунтованості вказаного обсягу різниці з метою його подальшого опрацювання та затвердження.
В свою чергу, як зазначалося вище, доказів належного отримання позивачем відповідного листа Регулятора щодо необхідності подання додаткових документів - відповідачем надано не було.
При цьому, прийняття відповідачем рішення про відмову у включенні позивача до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, мало місце вже на стадії розгляду судом даної справи.
Відповідно, суд також вважає обґрунтованими заявлені позивачем вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невключення у Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Як підсумок, суд вбачає наявність підстав для визнання заявлених позивачем вимог такими, що підлягають частковому задоволенню.
Слід зазначити, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, у прохальній частині позовної заяви позивачем заявлено вимоги зобов'язального характеру щодо затвердження НКРЕКП обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в розмірі 506704,4 тис. грн, а також щодо включення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" в Реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності ринку природного газу".
Однак, як зазначалося вище, для включення АТ "Криворіжгаз" Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного, необхідним є зокрема затвердження НКРЕКП обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються позивачем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими відповідачем.
Суд зазначає, що питання затвердження обсягів різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються операторами газорозподільних систем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, а також питання щодо включення суб'ктів ринку природного газу до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - віднесено до компетенції відповідача, а отже є дискреційними повноваженнями останнього.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа №461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі №569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Оскільки предметом спору у даній адміністративній справі є бездіяльність відповідача, пов'язана із не затвердженням обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, а також щодо не включення АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, зважаючи, що затвердження вищевказаного обсягу різниці є однією із передумов для включення позивача до зазначеного Реєстру, враховуючи, що наразі такий обсяг є незатверджений відповідачем та фактично відповідне питання буде ним розглянуте після затвердження обсягу різниці на підставі відповідних документів, в контексті заявлених позивачем вимог в межах даної адміністративної справи та встановлених обставин, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача вчинити дії щодо затвердження належного обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються АТ "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими НКРЕКП, а також вчинити дії щодо включення АТ "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.
Відповідно, суд не надає оцінки заявленому позивачем розміру обсягів різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються позивачем, та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими відповідачем, адже наразі вказані позивачем обсяги різниці фактично не розглянуті відповідачем і не надана оцінка поданій вартості на підставі наявних документів.
Згідно з нормами частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку і не навів суду достатні та переконливі заперечення на твердження позивача щодо допущеної відповідачем протиправної бездіяльності, а отже наявні підстави для визнання заявлених вимог позивача у відповідній частині такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно платіжного доручення від 03.11.2021 №394356665 сума сплаченого позивачем судового збору по даній адміністративній справі становила загалом 4540,00 грн., а отже при частковому задоволенні позову сума, що підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у пропорційному відношенні становить - 3026,67 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 77, 139, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що полягає у незатвердженні обсягу різниці між фактично обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та невключенні у реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
3. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчинити дії щодо затвердження обсягу різниці між фактичною обґрунтованою вартістю послуг з розподілу природного газу, що надаються Акціонерним товариством "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз", та тарифами на розподіл природного газу, затвердженими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
4. Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчинити дії щодо включення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, з урахуванням висновків суду, наведених у даному рішенні.
5. В задоволенні решти позову відмовити.
6. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Криворіжгаз" (код: 03341397, адреса: 50051, м. Кривий Ріг, просп. Металургів, 1) за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код: 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19) судовий збір в сумі 3026,67 грн. (три тисячі двадцять шість гривень 67 копійок).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко