22 серпня 2022 р. № 400/2614/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
про:визнання протиправним та скасування рішення від 19.07.2021 року та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області від 19.07.2021 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в малому приватному підприємстві фірма «Звягель» з 01.01.2004р. по 28.04.2007р. та з 02.10.2007р. по 25.02.2009р., в ТОВ «ЕКО» з 01.09.2010 по 01.10.2007р.
Ухвалою суду від 28.03.2022р. справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.07.2021р. звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV зі змінами. Листом від 17.08.2021р., що надійшов від відповідача, відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з незарахуванням до страхового стажу періодів роботи позивача в малому приватному підприємстві фірма «Звягель» з 01.01.2004р. по 28.04.2007р. та з 02.10.2007р. по 25.02.2009р., в ТОВ «ЕКО» з 01.09.2010 по 01.10.2007р. , оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про наявність трудових відносин та сплату страхових внесків. Позивач вважає, що згідно Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник. Така позиція підтримана Верховним Судом та викладена в постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17), від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), від 12 вересня 2019 року у справі №489/2283/1ба (провадження № К/9901/18617/18), тому рішення відповідача протирічить чинному законодавству України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач станом на час розгляду справи відзиву на позов не надав. Позовну заяву з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача. Частиною 6 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд встановив наступне.
23.07.2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV зі змінами.
Листом від 17.08.2021р. відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю відповідного стажу роботи, та направив позивачу відповідне рішення від 29.07.2021р. №141350009575.
В такому рішенні відповідач зазначив, що страховий стаж позивача обчислений за період протягом липня 1978р. - грудня 2020р. та становить 25 років 8 місяців 12 днів.
При цьому, як вказав позивач, які саме періоди його праці були враховані до страхало стажу, а які ні, зазначено не було, у зв'язку з чим до відповідача було направлено адвокатський запит з проханням надати відповідний розрахунок мого страхового стажу.
Листом від 30.11.2021р. відповідач направив позивачу роздруківку страхового стажу з підсистеми «Призначення та виплати пенсій». Додатково відповідачем було повідомлено, що до страхового стажу не враховано періоди роботи в малому приватному підприємстві фірма «Звягель» з 01.01.2004р. по 28.04.2007р. та з 02.10.2007р. по 25.02.2009р., в ТОВ «ЕКО» з 01.09.2010 по 01.10.2007р. , оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про наявність трудових відносин та сплату страхових внесків.
Позивач вважає рішення відповідача від 29.07.2021 року № 143150009575, яким було відмовлено в призначенні останньому пенсії за віком, протиправним, звернувся до суду з відповідним позовом.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 8 Закону № 1058 передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону №1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 1 ст. 24 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 3 ст. 20 Закону №1058 визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Невнесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.
Згідно записів трудової книжки позивача ОСОБА_1 працював в період з 01.01.2004р. по 28.04.2007р. та з 02.10.2007р. по 25.02.2009р. на малому приватному підприємстві фірма «Звягель» та з 01.09.2010 по 01.10.2007 року працював в ТОВ «ЕКО» .
За таких обставин, суд дійшов висновку, що несплата роботодавцями за позивача страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Внаслідок невиконання малим приватним підприємством фірмою «Звягель» та ТОВ «ЕКО» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 27.03.2018 року по справі № 208/6680/16-(2/208/245/16), від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17), від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), від 12 вересня 2019 року у справі №489/2283/1ба (провадження № К/9901/18617/18).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а, отже, наявність відповідної заборгованості підприємства не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи на періоди роботи в малому приватному підприємстві фірма «Звягель» з 01.01.2004р. по 28.04.2007р. та з 02.10.2007р. по 25.02.2009р., в ТОВ «ЕКО» з 01.09.2010 по 01.10.2007р.
Оскільки матеріалами справи підтверджується зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду, то наявні підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи в малому приватному підприємстві фірма «Звягель» з 01.01.2004р. по 28.04.2007р. та з 02.10.2007р. по 25.02.2009р., й в ТОВ «ЕКО» з 01.09.2010 по 01.10.2007р.
У відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідачем станом на час розгляду справи не надано жодного належного доказу, що підтверджував би підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду, що діяв правомірно, тому позов належить задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області від 19.07.2021 року № 143150009575.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи в малому приватному підприємстві фірма «Звягель» з 01.01.2004р. по 28.04.2007р. та з 02.10.2007р. по 25.02.2009р., в ТОВ «ЕКО» з 01.09.2010 по 01.10.2007р.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений квитанцією від 18.02.2022р. №0.0.2464372144.1.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов