Справа № 607/344/22Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.
Провадження № 33/817/411/22 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
22 серпня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 496,20 грн. судового збору.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 03 січня 2022 року о 10 год. 48 хв., вулицею Шептицького, 5Б у м. Тернополі, керував транспортним засобом марки Сітроен Джемпі, номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог пункту 2.9(а) Правил дорожнього руху, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест 7510OIML(повірка дійсна до 12.04.2022) на табло якого висвітило результат 0,31‰ (проміллє).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі у зв”язку з відсутністю в його діях складу адмінправорушення, а також поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що не був присутнім під час винесення постанови суду, його не було повідомлено про дату та час судового розгляду, а копію оскаржуваної постанови ним отримано в суді першої інстанції 15 липня 2022 року та лише з цього часу він зміг ознайомитись з оскаржуваним рішенням і його мотивами.
Посилається на те, що всупереч вимогам ч.1 ст. 268 КУпАП справу було розглянуто без його участі, не взято до уваги клопотання його захисника щодо відкладення розгляду справи, оскільки адвокат з поважних причин перебувала за межами країни, а строк розгляду справи, визначений статтею 38 КУпАП, закінчувався аж 03 січня 2023 року.
Вважає недопустимими доказами відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, які здійснювали відеофіксацію з перериванням у часі, на яких дати та години не відповідають зафіксованим у протоколі, та які не є оригіналами, а також звертає увагу на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено вказані відеозаписи.
Вказує на порушення поліцейськими вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції №1376, оскільки водієві не було роз'яснено його права, зокрема, мати захисника, чим було порушено його право на захист.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску оскільки він не був присутнім під час винесення постанови, а копію оскаржуваної постанови ним отримано лише 15 липня 2022 року, та після ознайомлення з її змістом він зміг звернутись з апеляційною скаргою.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції обґрунтував даними, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 258450 від 03 січня 2022 року; результаті продування ОСОБА_1 газоаналізатора Alkotestr 7510 № ARLM-0285 - 0,31 промілле, який засвідчений підписом ОСОБА_1 ; акті його огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора Alkotestr 7510 № ARLM- 0285, результат огляду 0,31‰, із записом про те, що ОСОБА_1 згоден із результатом його огляду на стан сп'яніння; копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/2150, з якого вбачається, що повірка технічного приладу газоаналізатора Alkotestr 7510OIML№ ARLM-0285 чинна до 12 квітня 2022 року; направленні на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР від 03 січня 2022 року, 11 год. 04 хв.; постанові серії ЕАО № 5201935 від 03 січня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 122 КУпАП , згідно із якою ОСОБА_1 03 січня 2022 року о 10 год. 48 хв., керуючи транспортним засобом марки марки Сітроен Джемпі, номерний знак НОМЕР_1 ,вулицею Шептицького, 5Б у м. Тернополі, всупереч вимогам п. 8.4 ПДР, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 “Рух праворуч” та здійснив рух ліворуч; рапорті від 03 січня 2022 року поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Тернопільській області Крушевського А. С.; матеріалах відеофіксації із нагрудних камер поліцейських ВО-00026 та відеореєстратора з автомобіля патрульної поліції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, судом першої інстанції вказані вимоги закону не дотримані в повній мірі.
У відповідності до вимог ст.14 Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 р. №3353-ХІІ учасники дорожнього руху зобовязані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно з п.2.3 д Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. На вимогу поліцейського відповідно до п.2.4 цих Правил водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП України оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ЄСПЛ у своїх рішеннях прирівнює адміністративні правопорушення за своїм характором до кримінальних (справи Лучанінова проти України, Надточій проти України), тому на них розповсюджуються вимоги кримінального законодавства України.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального праворушення).
Як вбачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції, з поміж інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП зіслався на постанову серії ЕАО № 5201935 від 03 січня 2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно із якою ОСОБА_1 притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у зв”язку з тим, що 03 січня 2022 року о 10 год. 48 хв., він керуючи транспортним засобом марки Сітроен Джемпі, номерний знак НОМЕР_1 , вулицею Шептицького, 5Б у м. Тернополі, всупереч вимогам п. 8.4 ПДР, не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 “Рух праворуч” та здійснив рух ліворуч.
Однак, з відеозапису реєстратора, який знаходився у автомобілі поліцейських вбачається, що автомобіль марки Сітроен Джемпі, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався назустріч працівникам поліції, не здійснював повороту ліворуч, як зазначено у постанові, а здійснив рух праворуч, після чого за декілька секунд був зупиненим працівниками поліції.
Відтак інформація, зафіксована у постанові серії ЕАО № 5201935 від 03 січня 2022 року про накладення адміністративного стягнення, не відповідає фактичним обставинам справи, а тому даний доказ не є належним, з огляду на його недостовірність, тому не може братись судом до уваги.
Статтею 35 Закону України Про Національну поліцію передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. Даний перелік, зокрема, передбачає:1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
З огляду на вищезазначене, слід констатувати факт відсутності підстав з боку працівників поліції для зупинки транспортного засобу Сітроен Джемпі, номерний знак НОМЕР_1 , оскільки, як встановлено, водій не порушував вимоги п. 8.4 ПДР, які слугували підставою для зупинки даного автомобіля.
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева» будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів визнаних недопустимими.
В силу вищенаведеного протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 258450 від 03 січня 2022 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є недопустимим доказом.
Крім того, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР від 03 січня 2022 року.
Відповідно до ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп”яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд поводиться в закладах охорони здоров”я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп”яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ. Огляд проведений з порушенням цієї статті визнається недійсним.
Однак, після проведення огляду на стан алкогольного сп”яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 погодився з його результатами, що відображено на відеозаписах поліцейських та у акті огляду водія на визначення стану алкогольного сп”яніння, тому жодних підстав у поліцейського направляти його для проведення такого огляду у закладі охорони здоров”я не було. Так, з матеріалів справи вбачається що поліцейський після проведення огляду ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів роз”яснив йому його право пройти такий огляд у закладі охорони здоров”я у випадку якщо він не погоджується з результатами проведеного огляду, однак, ОСОБА_1 заявив що він погоджується з результатами проведеного огляду та не бажає щоб його направляли для проведення такого огляду до закладу охорони здоров”я.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп”яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та керування транспортним засобом у такому стані.
Наявність в матеріалах справи вказаного направлення дає підстави сумніватись у дотриманні поліцейськими встановленого законом порядку огляду водія на стан алкогольного сп”яніння, зокрема, і у тому який склад адмінправорушення допустив ОСОБА_1 (керував транспортним засобом в стані алкогольного сп”янннія чи відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп”яніння) оскільки поліцейський направив його для огляду на стан алкогольного сп”яніння в закладі охорони здоров”я за відсутності визначених ст.266 КУпАП підстав, а отже, і у конкретності висунутого проти нього обвинувачення, що є порушенням його права на захист.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Виявлені під час складання адмінматеріалів недоліки та сумніви повинні застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись п.1.ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, -
Поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя