Справа № 308/4535/16-ц
19 серпня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судці Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бокотей А.М.,
представника відповідача - Бирковича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів та про призначення експертизи у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості.
19.08.2022 від представника відповідача надійшли клопотання про витребування додаткових доказів та про призначення експертизи. Клопотання обґрунтовані тим, що в матеріалах справи відсутній оригінал кредитного договору. Також представник відповідача вказує на те, що його клієнт жодних договорів з позивачем не укладав, а підпис, проставлений на анкеті-заяві, копія якої міститься в матеріалах справи, належить іншій особі.
У судове засідання позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
У судовому засіданні представник відповідача заявлені клопотання підтримав, просив суд їх задовольнити повністю.
Суд, надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленим клопотанням, виходив із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частиною 2 статті 84 ЦПК України в клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд встановив, що спір у справі, що розглядається, виник із кредитних правовідносин.
Підставою заперечень представника відповідача є нібито відсутність у матеріалах справи оригіналу кредитного договору.
На переконання суду, подане представником відповідача клопотання про витребування доказів не відповідає приписам цитованих норм процесуального закону, оскільки не містить (1) чіткого переліку документів, які, на переконання адвоката, необхідно витребувати від позивача; (2) відомостей про те, які саме фактичні обставини можуть бути підтвердження у зв'язку із дослідженням витребовуваних доказів; (3) будь-яких відомостей про те, які саме заходи вживалися адвокатом з метою самостійного одержання доказів, про витребування яких він просить суд.
Із урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність залишення клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів без задоволення.
Щодо клопотання про призначення почеркознавчої експертизи суд вказує на наступне.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 79 ЦПК України передбачено те, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи..
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Із клопотання представника відповідача слідує, що ним заперечується той факт, що підпис на анкеті-заяві, копія якої наявна в матеріалах справи, належить його клієнту. Між тим, жодних доказів на підтвердження вказаних тверджень адвокат не надав.
Відповідно до частини 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У цьому контексті суд вказує на те, що представник відповідача не навів вагомих аргументів на підтвердження того, що факт, на який він посилається, як на підставу для заперечення проти позову, може бути перевірений виключно шляхом проведення експертного дослідження, позаяк представник не надав жодних доказів на підтвердження існування розумних сумнівів про підписання анкети-заяви сторонньою особою. Поряд із цим, суд вказує на те, що саме по собі волевиявлення учасника процесу щодо ініціювання проведення експертизи не може вважатися достатньою підставою для призначення останньої.
У зв'язку з цим суд констатує про те, що клопотання представника відповідача про призначення почеркознавчої експертизи слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 84, 104, 258-260 ЦПК України, суд
ухвалив:
у задоволенні клопотань представника відповідача про витребування додаткових доказів та про призначення експертизи відмовити повністю.
Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала суду складена та підписана 22 серпня 2022 року.
Суддя В.Й. Данко