Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2187/22
(заочне)
18.08.2022 м.Виноградів
Виноградівський районний суду Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання - Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу СОЛОНЕЦЬ Тамара Миколаївна, державний виконавець Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Чонка Діана Василівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 , у інтересах якого діє адвокат Нечаєв В.В., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу СОЛОНЕЦЬ Т.М., державний виконавець Виноградівського відділу ДВС у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Чонка Д.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31467, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за Кредитним договором №75482557 від 06.06.2021 року, в розмірі 16 810,40 грн; судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом з порушенням вимог законодавства України про нотаріат. Укладений кредитний договір не був посвідчений нотаріально, а тому на підставі цього виносити виконавчий напис нотаріусом було незаконно, внаслідок чого такий не підлягає виконанню. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом з цим жодної письмової вимоги боржнику (позивачу) ні стягувачем, ні приватним нотаріусом про усунення порушень не надсилалось, що свідчить про відсутність у даній справі безспірності заборгованості.
Сторони (їх представники) та треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Представник позивача подав до суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи у відсутність сторони позивача.
Правом подати відзив на позов відповідач не скористався.
У відповідності до порядку, встановленого ст. ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи суд, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами ЦК України та Закону України «Про нотаріат».
Суд встановив, що 06.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (Mycredit) та позивачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №75482557, який не був нотаріально посвідчений.
19.11.2021 ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» на підставі договору факторингу № 1911 від 19.11.2021 відступило право вимоги за вкапзаним договором на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
22.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М.видано виконавчий напис №31467 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості, що виникла за Кредитним договором №75482557 від 06.06.2021 року. Вказано, що строк платежу за Кредитним договором настав, стягнення заборгованості проводиться за період з 18.11.2021 року по 22.12.2021 року, сума заборгованості - 16 810,40 грн.
Про вказаний виконавчий напис позивач дізнався в квітні 2022 року у веб-додотку «Дія», де зазначено про відкриття відносно нього виконавчого провадження.
29.04.2022 на адресу позивача надійшов лист державного виконаця Виноградівського відділу ДВС Чонки Д.В., де містилася постанова про стягнення заборгованості від 15.04.2022 № 68818038.
Відповідно до норм ст. ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Діючими нормативними актами встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень вказаного Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.
У даному випадку суд встановив, шо укладений Кредитний договір нотаріально не посвідчений та відсутні докази безспірності заборгованості.
Для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення забрргованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зокрема, захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання стягувачем письмової вимоги боржнику про усунення порушень.
Разом з цим суд встановив, що жодної письмової вимоги боржнику (позивачу) ні стягувачем, ні приватним нотаріусом про усунення порушень не надсилалось, що свідчить про відсутність у даній справі безспірності заборгованості.
Як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушення порядку повідомлення іпотекодавця про вимоги про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц з подібних правовідносин.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Однак, матеріали цивільної справи не містять доказів на підтвердження того, що при вчиненні оскаржуваного напису нотаріус отримав від банку або позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо).
Надані нотаріусу для вчинення виконавчого напису Кредитний договір, графік розрахунків не є достовірними доказами на підтвердження безспірності заборгованості.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18- ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про пепогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Оскаржений в цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.12.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому подання стягувачем не нотаріально засвідченого договору є незаконним.
За таких встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі, тому оскаржений виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову у загальному розмірі 1488,60 грн, а відтак, з урахуванням вищенаведеного понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13,18, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 31467, вчинений 22 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за Кредитним договором №75482557 від 06.06.2021 року, в розмірі 16 810,40 грн.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 1488,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко