Справа № 127/15268/22
Провадження 3/127/4975/22
19 серпня 2022 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_2 за вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
01.07.2022 інспектором СПДН Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Татуньком Є.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 427805. З даного протоколу вбачається, що «29.06.2022 об 11 год. 00 хв. ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство фізичного характеру, а саме: хапав за тулуб, штовхав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 01.07.2022 інспектором СПДН Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Татуньком Є.В. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 427804. З даного протоколу вбачається, що «29.06.2022 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав, кричав в бік дружини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.07.2022 справи про адміністративні правопорушення № 127/15268/22 і № 127/15271/22 було об'єднано в одне провадження і присвоєно об'єднаній справі № 127/15268/22.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в скоєнні адміністративних правопорушень не визнав. Пояснив, що останнім часом у них із дружиною дійсно виникають конфлікти на побутовому ґрунті через проживання із ними в одній квартирі сестри та бабусі дружини. Наразі подружжя прийняло рішення розлучитись. Однак, ніякого насильства, чи то фізичного, чи то психологічного характеру він не вчиняв ні відносно дружини - ОСОБА_4 , ні відносно її сестри - ОСОБА_3 .
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Байдак В.Г. зазначив, що ОСОБА_2 29.06.2022 ні близько 11 години, ні близько 18 години не перебував за адресою його спільного проживання із своєю дружиною: АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 повідомив, що того дня, вранці, перебуваючи на прогулянці із дитиною, зустрівся із своїм батьком - ОСОБА_5 . Близько 10 години - на початку 11 години, повернувшись з прогулянки, дитину залишив дома із бабусею своєї дружини і разом із батьком вийшов з будинку і до свого помешкання не повертався. Після чого поїхав в с. Зарванці за місцем проживання свого батька і до м. Вінниці того дня не повертався, залишившись на ночівлю у батька. Також ОСОБА_2 зазначив, що наступного дня - 30.06.2022 до нього зателефонували з відділку поліції і повідомили про необхідність з'явитись 01.07.2022.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Байдак В.Г. вказав, що обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення не відповідають дійсності, на спростування чого просив дослідити відеозапис з камер відеоспостережень, розміщених на території будинковолодіння АДРЕСА_1 , з яких чітко вбачається, що майже увесь день ОСОБА_2 перебував в будинку свого батька, а тому жодним чином не міг перебувати за адресою: АДРЕСА_2 , і тим паче вчиняти будь-які протиправні діяння. Захисник також зазначив, що особисто здійснював перегляд відео з камер відеоспостережень і зробив надані суду копії.
Також, захисник ОСОБА_2 - адвокат Байдак В.Г. просив суд допитати в якості свідка ОСОБА_5 , якому відомі обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. На електронну адресу суду від імені ОСОБА_6 було подане клопотання. Однак, суд не приймає дане клопотання до уваги, оскільки воно не скріпленеОСОБА_6 власним електронним цифровим підписом, що в свою чергу, унеможливлює встановлення чи є дане клопотання волевиявленням саме ОСОБА_6 , не дозволяє однозначно ідентифікувати особу, яка склала такий документ та не може свідчити про відповідальність такої особи за його зміст. Водночас, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 також надано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність через перебування в день проведення судового засідання за межами України.
Враховуючи, що неявка потерпілого в судове засідання не перешкоджає розгляду справи та наявність в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_6 і ОСОБА_4 , суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність потерпілих.
Заслухавши клопотання ОСОБА_2 та його захисника, суд постановив їх задовольнити, дослідити в судовому засіданні відеозапис з камер відеоспостережень, розміщених на території будинковолодіння АДРЕСА_1 , а також викликати й допитати в якості свідка ОСОБА_5 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - тягне настання адміністративної відповідальності.
З протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 427804 і серії ВАВ № 427805 від 01.07.2022 вбачається, що 29.06.2022 ОСОБА_2 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , було вчинено домашнє насильство фізичного та психологічного характеру: об 11 год. 00 хв. відносно ОСОБА_3 , яка є сестрою його дружини ОСОБА_4 , і о 18 год. 00 хв. відносно своєї дружини - ОСОБА_4 .
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповіднодо Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеженняволевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
При цьому, завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого є необов'язковим для кваліфікації.
З письмових пояснень ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 29.06.2022 близько 11 години за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого, за словами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 схватив її за горло та притиснув до шафи. Після чого ОСОБА_3 зателефонувала сестрі - ОСОБА_4 і вони спільно звернулись до поліції.
З письмових пояснень ОСОБА_4 вбачається, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із своїм чоловіком - ОСОБА_2 , сестрою - ОСОБА_3 та бабусею - ОСОБА_7 . Відносно неї чоловік вчиняє психологічне насильство, а саме: принижує її честь та гідність, ділить майно, яке знаходиться в квартирі, не надає гроші на сімейні потреби, постійно виражається нецензурною лайкою та підвищує голос в присутності дитини.
Інспектором СПДН ВП ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Татутьком Є. 29.06.2022 було проведено спілкування/бесіди із ОСОБА_3 . ОСОБА_4 для оцінки ризиків за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства.
При цьому, і ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 на усі запитання надали відповідь «ні».
Зокрема, на запитання: «Чи є постраждала особа та/або її діти економічно залежною(ними) від кривдника? Чи є щось додаткове, що змушує постраждалу особу турбуватися про її безпеку? (питання № 19, № 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства) ОСОБА_4 надала відповідь «ні».
ОСОБА_3 , зокрема на запитання: «Чи кривдник коли-небудь душив постраждалу особу, або передавлював їй горло, або намагався це зробити?» (питання № 4 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства) надала відповідь «ні». Водночас в письмових поясненняхвказала про вчинення ОСОБА_2 щодо неї саме таких дій.
Враховуючи вищевикладене, надані письмові пояснення ОСОБА_3 і ОСОБА_4 працівникам поліції не узгоджуються із їх відповідями, наданими в ході спілкування при оцінці ризиків за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства.
З форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не вбачається, щодії ОСОБА_2 викликали у ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб.
За наслідками проведених працівником поліції оцінювань ризиків для постраждалих від домашнього насильства, ОСОБА_2 не було винесено терміновий заборонний припис.
При цьому судом прийнято до уваги, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника відноситься до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству і виноситься лише у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Дослідивши відеозапис з камер спостережень, розміщених на території будинковолодіння АДРЕСА_1 , судом встановлено, що ОСОБА_2 зайшов на територію будинковолодіння 29.06.2022 о 12 год. 22 хв., після чого її не покидав того дня. При цьому судом взято до уваги й час, необхідний добратися з м. Вінниці до вищевказаної адреси.
В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_5 , який повідомив суду, що є батьком особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Свідок зазначив, що 29.06.2022 близько 09 години ранку зустрівся із сином у м. Вінниці біля лісопарку. Прогулявшись разом із сином і онукою, біля 10 години ранку вони разом пішли до місця проживання сина, залишили дитину із бабусею невістки і вийшли з будинку. Свідок повідомив, що його син - ОСОБА_2 поїхав до нього додому - за адресою: АДРЕСА_1 , а він пішов у власних справах. Свідок зазначив, що його син, приїхавши у с. Зарванці, цілий день, а також і ніч провів там. Також свідок повідомив, що про конфлікти в сім'ї сина нічого не знав, оскільки стосунки між подружжям зажди були нормальні, аж до цих подій. Свідок зазначив, що здивований таким вчинком своєї невістки.
Судом прийнято до уваги, що свідок надавав показання, посилаючись на інформацію, якою володіє особисто, не з чужих слів. Показання свідка узгоджуються з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не суперечать дослідженому в судовому засіданні відеозапису. Тому, судом прийнято до уваги показання свідка.
Досліджуючи матеріали справи, судом зокрема, звернуто увагу й на наступне:
1)З матеріалів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 427805 від 01.07.2022 вбачається, що:
-заява ОСОБА_3 (телеграма) щодо події до РУ надійшла 29.06.2022 о 22 год. 35 хв., про те, що 29.06.2022 о 22 год. 31 хв. відносно неї було скоєно правопорушення;
-реєстрація заяви ОСОБА_3 щодо події відбулась 29.06.2022 о 22 год. 36 хв.;
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) - від 29.06.2022 16 год. 05 хв.;
-виїзд працівників поліції - о 22 год. 32 хв.; прибуття - о 22 год. 33 хв.; закінчення - о 22 год. 34 хв.;
-зі змісту протоколу і пояснень ОСОБА_3 , правопорушення вчинено 29.06.2022 об 11 год. 00 хв.;
2)З матеріалів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 427804 від 01.07.2022 вбачається, що:
-заява ОСОБА_4 (телеграма) щодо події до РУ надійшла 29.06.2022 о 22 год. 45 хв., про те, що 29.06.2022 о 22 год. 42 хв. відносно неї було скоєно правопорушення;
-реєстрація заяви ОСОБА_4 щодо події відбулась 29.06.2022 о 22 год. 45 хв.;
-виїзд працівників поліції - о 22 год. 43 хв.; прибуття - о 22 год. 44 хв.; закінчення - о 22 год. 45 хв.;
-зі змісту протоколу, правопорушення вчинено 29.06.2022 о 18 год. 00 хв.
У розумінні ст.ст. 256, 283 КУпАП, розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи відносно якої складено протокол та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.
Варто зазначити, що суд позбавлений права самостійно змінювати кваліфікацію вчиненого чи змінювати фабулу викладеного правопорушення, що узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява № 36673/04). ЄСПЛ констатував, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.
Приймаючи до уваги вищевикладені розбіжності й неузгодженість, судом звернуто уваги ще й на те, що матеріали справи не містять жодних доказів,обов'язок щодо збирання яких у відповідності до ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, на підставі яких суд міг би встановити чи було вчинено ОСОБА_8 адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_2 , викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
В ході розгляду справи судом встановлено наявність конфліктної ситуації в сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з приводу користування квартирою, в якій проживає подружжя, родичами останньої. Водночас, факти вчинення ОСОБА_2 саме домашнього насильства не підтверджені належними і допустимими доказами та не встановлені в судовому засіданні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо - є неналежними доказами.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 , його захисника, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши відповідно до ст. 252 КУпАП докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, формулювання абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).
Таким чином, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Оскільки, до ОСОБА_2 адміністративне стягнення передбачене ч. 1 ст. 24 КУпАП не застосовується, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, підстави для справляння судового збору з ОСОБА_2 відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 38, ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 221, 245-249, 251-252, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: