Справа № 128/1616/22
Іменем України
22 серпня 2022 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 822047 від 30.07.2022, 30.07.2022 о 10 год 00 хв в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинила сварку з колишнім чоловіком ОСОБА_2 , під час якої викидала речі останнього з спільно нажитого будинку, чим вчинила відносно ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру.
Судовий розгляд по справі відкладався з поважних причин.
19.08.2022 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 через канцелярію суду подала клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що 30.07.2022 на її колишнього чоловіка ОСОБА_2 було складено два протоколи про вчинення правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 завдав тілесних ушкоджень їй та їхній дочці ОСОБА_3 , 2006 року народження. Особливістю домашнього насильства є повна влада та контроль кривдника над жертвою насильства, таким чином у даному випадку ситуація, що мала місце між нею та її колишнім чоловіком, підпадає під визначення побутового конфлікту, який виник на побутовому рівні. За вищевказаних обставин ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні 22.08.2022 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину не визнала, зазначила, що будь-якого насильства відносно ОСОБА_2 не вчиняла, підтримала подане через канцелярію суду клопотання і просила закрити провадження у даній справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення з мотивів, викладених у поданому клопотанні.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши її клопотання, оцінивши зібрані по справі докази, доходжу такого висновку.
Згідно із статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу вищезазначеної норми законодавства убачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, то його невід'ємні складові повинні бути оформленні належним чином, містити всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», для цілей цього Закону термін «домашнє насильство» вживається у такому значенні - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь, а термін «психологічне насильство» - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З вищевикладеного слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Особливістю домашнього насильства є повна влада та контроль кривдника над жертвою насильства.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Таким чином, психологічне насильство - це умисні дії, коли особа прагне спричинити шкоду, порушити права і свободи людини, а конфлікт (сварка) - це взаємне з'ясування обставин без приниження честі і гідності.
Одного факту словесних образ та розкидання речей є недостатньо для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП.
Таким чином, дії ОСОБА_1 , зазначені в протоколі серії ВАБ № 822047 від 30.07.2022, не становлять об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.
В протоколі серії ВАБ № 822047 від 30.07.2022 не зазначені наслідки психологічного насильства, настання яких є обов'язковою умовою згідно з диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП. Доказів завдання чи можливості завдання такої шкоди потерпілому ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Згідно з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинно бути підтверджене належними та допустимими доказами
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Наведені факти у відповідності до статті 62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 , і вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останньої, як такі, що містять склад та подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Оскільки під час розгляду справи належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 своїми діями завдала або могла завдати шкоду психічному здоров'ю потерпілого ОСОБА_2 , що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 173-2, 245, 247, 251, 280, 283, 294 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА