Справа №756/3687/21
2/760/4162/22
(заочне)
08 серпня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Кушнір С.І.
за участю секретаря - Федоренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач ПрАТ СК «УНІКА» 12.03.2021 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
стягнути з відповідача страхове відшкодування за заподіяні збитки в розмірі 7990 грн. 55 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 2770,00 грн.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом позивач посилається на наступне.
Так, між ПрАТ СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 370016/4610/0000071 від 17.10.2017 р., за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 .
09.03.2018 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований в ПрАТ СК «УНІКА» автомобіль марки «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2021 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
14.03.2018 р. потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до Страховика ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №00253200 про подію, що має ознаки страхового випадку.
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , ПрАТ «СК «УНІКА» 15.03.2018р. було проведено огляд застрахованого автомобіля, про що складено Акт №00253200 огляду транспортного засобу.
Згідно рахунку фактури № П-227170 від 26.04.2018 р. ТОВ «АВТ Баварія Київ», вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 становить 45705 грн. 60 коп.
ПрАТ «СК «УНІКА» на підставі страхового акту № 00253200 від 27.04.2018 р. сплатило на користь ТОВ «АВТ Баварія Київ» виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 80% від вартості відновлювального ремонту (як попередню оплату) в розмірі 36564,28 грн. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 020010 від 03.05.2018 р.
Позивач посилається на те, що відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
При цьому, позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК7459749.
ПрАТ СК «ПЗУ Україна» сплатило на користь ПрАТ СК «УНІКА» суму страхового відшкодування в розмірі 28418 грн. 17 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 16545 від 29.05.2018 р.
Таким чином, враховуючи, що різниця між фактичним розміром шкоди (36564 грн. 48 коп. (повернуто було 155,76 грн.)) і страховою виплатою (28418 грн. 17 коп.), яку здійснило ПрАТ СК «ПЗУ Україна», становить 7990 грн. 55 коп., то зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь ПрАТ СК «УНІКА», на підставі ч. 1 ст. 1194 ЦК України, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 01.04.2021 р., позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 30.04.2021 р. зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 02.08.2021 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ПрАТ «СК «УНІКА» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого представник ПрАТ «СК «УНІКА» підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує, а справу просить розглядати за відсутності представника ПрАТ «СК «УНІКА».
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вимоги даної норми закону, суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує представник позивача.
Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З матеріалів справи судом встановлено, що 17.10.2017 р. між ПрАТ СК «УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 370016/4610/0000071, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 .
09.03.2018 р. о 18 год. 50 хв., в м. Києві на вул. Драгомірова, 12, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
Так, вбачається, що 09.03.2018 р. о 18 год. 50 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Києві на вул. Драгомірова,12, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не скористався допомогою інших осіб, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 2.3 б, 10.9 ПДР України.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.01.2021 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та звільнено його від адміністративної відповідальності у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Внаслідок ДТП, що мала місце 09.03.2018 р. о 18 год. 50 хв., в м. Києві на вул. Драгомірова, 12, за участю транспортних засобів: автомобіля марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля марки «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахований ПрАТ «СК «УНІКА». Автомобіль «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав пошкодження.
Вбачається, що 14.03.2018 р. власник пошкодженого автомобіля - «BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ «СК «УНІКА» з заявою №00253200 про подію, що має ознаки страхового випадку.
Встановлено, що для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля марки BMW 520і», д.н.з. НОМЕР_1 , ПрАТ «СК «УНІКА» 15.03.2018р. було проведено огляд застрахованого автомобіля, про що складено Акт №00253200 огляду транспортного засобу
Відповідно до рахунку на оплату №П-227170 від 26.04.2018 р. та страхового акту № 00253200 від 27.04.2018 р., ПАТ «СК «УНІКА» сплатила на користь ТОВ «АВТ Баварія Київ» виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 80% від вартості відновлювального ремонту (як попередню оплату) в розмірі 36564,28 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 020010 від 03.05.2018 р.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу - «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ СК «ПЗУ Україна», згідно полісу № АК7459749.
ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в порядку досудового врегулювання сплатило на користь ПрАТ «СК «УНІКА» суму страхового відшкодування в розмірі 28418 грн. 17 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 16545 від 29.05.2018 р.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.
При цьому, метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15- ц; провадження № 14-176цс18 викладеної у п.п. 49 - 51, 53, 55 -57 визначено, що згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Положеннями статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно приписів ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц в аналогічних правовідносинах зроблено висновок про те, що за вимогами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Судом враховано правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц про те, що відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК7459749, з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди, сплаченої позивачем і страховою виплатою за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме: 7990 грн. 55 коп.= (36564,48 грн. (повернуто 155,76 грн.) (загальний розмір заподіяної шкоди) - 28418,17 грн. (виплата ПрАТ СК «ПЗУ Україна»).
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «СК «УНІКА» направляло ОСОБА_1 вимогу про відшкодування шкоди від 10.02.2021 р., яка залишалася поза увагою відповідача.
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.
Доказів того, що відповідачем на користь потерпілого (позивача) були відшкодовані збитки, завдані внаслідок вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, відповідачем не надано.
Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, яка в судове засідання не з'явилася, не скористалася процесуальним правом висловити свій відзив (заперечення) на позов та надати докази на спростування розміру завданої шкоди.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 7990 грн. 55 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 16, 22, 979, 980, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени,6, літ. В, код ЄДРПОУ: 20033533, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) страхове відшкодування за завдані збитки у розмірі 7990 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто) гривень 55 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (адреса: 04112, м. Київ, вул. Теліги Олени,6, літ. В, код ЄДРПОУ: 20033533, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Кушнір