Справа №760/389/20
2/760/6230/22
(заочне)
14 червня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Кушнір С.І,
при секретарі Федоренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_2 28.12.2019 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача Київської міської ради, в якому просить:
встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 29.02.1996 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3;
визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 23.09.1988 він уклав шлюб з ОСОБА_4 , зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №505.
Станом на день реєстрації шлюбу у ОСОБА_5 була малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після укладання шлюбу, він разом з дружиною та її малолітньою дитиною почали проживати однією сім'єю.. Будучи законним чоловіком, позивач почав виховувати дитину дружини та дбати про неї, як про власну.
В подальшому, позивач та його сім'я набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі договору міни від 22.12.1995, зареєстрованого на Українській біржі Десятинній 22.12.1995 №1/9535-6174. Набуття права власності на квартиру підтверджується реєстраційною довідкою, виданою Київським міськи бюро технічної інвентаризації, у якій зазначено, що квартира зареєстрована за ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних долях.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла дружина позивача ОСОБА_5 , про що надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис 17630.
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 26.06.2015 державним нотаріусом Девятої київської держнотконтори Фроловою А.О., за реєстровим №4-426, та зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 667409280000, номер запису про право власності 10191438, спадкоємцями майна ОСОБА_5 є ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 . Проте, свідоцтво про право на спадщину на 1/6 частину квартири видано лише позивачу.
Таким чином, після оформлення спадщини позивач став володіти 1/2 частиною квартири, частка якого складається з 1/3 частини квартири, яка належала йому на підставі договору міни від 22.12.1995, а 1/6 частина квартири стала належати на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
ОСОБА_3 , який на день смерті матері ОСОБА_5 , володів 1/3 частиною квартири, свідоцтва про право на спадщину на належну йому 1/2 частку спадкового майна видано не було.
Після смерті ОСОБА_5 , позивач разом з ОСОБА_3 продовжували проживати разом у квартирі АДРЕСА_1 .
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, про що надано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис 8248.
З метою оформлення спадкових справ на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , позивачем була надана довіреність на ім'я ОСОБА_1 , якою останню уповноважено займатися оформленням спадкових справ.
ОСОБА_1 звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлого ОСОБА_3 , однак постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори від 06.12.2019 року у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено в зв'язку з неможливістю підтвердження позивачем своїх родинних відносин з померлим та факт проживання однією родиною з померлим.
Таким чином, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, однак не має можливості оформити її в установленому законом порядку та отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки у нього відсутні документи, що підтверджують факт спільного проживання однією родиною з померлим, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.01.2020 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 13.03.2020 відкритого загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права права власності в порядку спадкування за законом, та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 04.09.2020 р., постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.08.2021 року замінено позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
06.01.2022 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява в новій редакції, відповідно до якої позивач просить:
встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 29.02.1996 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3;
визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених в заяві та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній, та надані докази.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечував позивач.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків, врахувавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14.05.2019 року виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №8248.
Згідно даних свідоцтва про народження померлого ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 20.01.1987, виданого Відділом РАГС Жовтневого району м. Києва, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м. Києві, в графі батьки зазначено: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_7 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 23.09.1988 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , повторно виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві 16.07.2013, , актовий запис №505. ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_8 .
Квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору міни від 22.12.1995, зареєстрованого на Українській біржі Десятинній 22.12.1995 №1/9535-6174, зареєстрованого в КМБТІ 29.12.1995 року до реєстраційної книги за №39274, належала на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних долях.
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.07.2013 року повторно виданого Відділом реєстрації смерті у місті Києві, серії НОМЕР_1 , актовий запис №17630.
Згідно даних свідоцтво про право на спадщину за законом від 26.06.2015 року, реєстр №4-426, спадкоємцями майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її чоловік ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 . Спадкове майно складається з 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , що належало померлій на підставі договору міни, зареєстрованого Українською біржею «Десятинна» м. Києва 22.12.1995 року №1/9535-6174, зареєстрованого в КМБТІ 29.12.1995 року до реєстраційної книги за №39274.
Відповідно довідки форми №6902 від 04.11.2015 року, виданої ЖЕД №905, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , який є співвласником особового рахунку (зареєстрований з 29.02.1996) та ОСОБА_3 , який є сином співвласника (зареєстрований з 29.02.1996).
Витягом з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в квартирі з 29.02.1996, ОСОБА_3 знято з реєстрації - 17.05.2019.
Постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. від 06 грудня 2019 року ОСОБА_1 , які діє від імені ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв'язку з неможливістю підтвердження ОСОБА_2 своїх родинних відносин з померлим та факт проживання однією родиною з померлим.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (стаття 1223 ЦК України).
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
За змістом пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з ч.ч.1,3 ст.1268 ЦК України спадкоємець для вступу у права на спадкування має прийняти спадщину.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з частиною другою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Аналіз наведеної норми права вказує, що для визначення статусу сім'ї необхідно встановити три складові компоненти: особи спільно проживали; ці особи пов'язані спільним побутом; ці особи мають взаємні права та обов'язки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року у справі № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки».
Постійне проживання ОСОБА_2 однією сім'єю з ОСОБА_3 з 1996 року підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка пояснила, що ОСОБА_2 називав ОСОБА_3 сином, вони вели спільне господарство, у них був спільний побут.
Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 відносився до ОСОБА_10 як до сина, виховував його з дитинства, спільно проживали в квартирі, вели спільний побут.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається із наданої до суду копії матеріалів спадкової справи № 951/2019, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_10 , який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_2 , 01.11.2019 року до нотаріальної контори звернувся гр. ОСОБА_11 з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до постанови державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. від 06.12.2019 р., у зв'язку з неможливістю встановити родинні зв'язки між ОСОБА_2 , та померлим ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , видати свідоцтва про право на спадщину за законом не вбачається можливим.
Належним чином оцінивши надані докази та встановивши обставини, що мають істотне значення для вирішення справи, зокрема, що з 1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по день смерті останнього мешкали разом, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, їм були притаманні взаємовідносини членів сім'ї, суд дійшов висновку про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_3 , з 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Солом'янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ (м. Київ) 10.09.2020 р. Після його смерті було відкрито спадкову справу №753/2020.
Спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , є його сестра - ОСОБА_1 , яка звернулась із заявою про прийняття спадщини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що дана вимога є передчасною та не підлягає до задоволення, оскільки позивач ОСОБА_1 після набрання законної сили даного рішення суду має право звернутись до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в порядку визначеному ЦК України та Закону України «Про нотаріат», а тому в цій частині, позов задоволенню не підлягає.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.1216, 1218, 1222, 1223, 1261, 1264, 1268, 1270, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 223, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 280, 284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини у період з 29 лютого 1996 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кушнір С.І.