15 серпня 2022 року Справа № 280/3468/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія»
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» (далі - ТОВ «НВО «Укрпромекологія», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8007 від 29.12.2021;
зобов'язати відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві (уточненій) зазначає, що рішення №8007 від 29.12.2021 прийнято з огляду на відповідність ТОВ «НВО «Укрпромекологія» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, однак вказане рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення до ризикових платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій з посиланням на відповідні документи, не зазначено, по якій саме податковій накладній, яка була подана на дату прийняття рішення про віднесення Товариства до ризикових платників податку, відповідачем визначено ризиковість Товариства. Наголошує, що з метою підтвердження належності до платників податків з числа реально діючої економіки позивачем були надані усі документи, які у сукупності доводять постійний та реальний характер господарської діяльності.
Ухвалою суду від 06.06.2022 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 15.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 05 липня 2022 року на адресу суду надіслав відзив (вх. №25340), у якому вказує, що підставами для прийняття оскаржених рішень є податкова інформація, згідно з якою по ТОВ «НВО «Укрпромекологія» виявлені ризики, що відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та не надання платником документів в повному обсязі. Звертає увагу, що п. 6 Порядку №1165 визначено алгоритм дій платника у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації. Зазначає, що платник податків має право на подання на розгляд комісії пояснення та копії документів, якими спростовується податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості. На підставі розгляду такого пояснення з документами комісія виключає платника з переліку ризикових відповідними рішеннями, можливість повторного включення платника до переліку ризикових на підставі тієї самої податкової інформації не передбачена порядком №1165, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (код ЄДРПОУ 31329313) є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 05.02.2001. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до документів про державну реєстрацію: 69032, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3. Видами діяльності позивача є: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів (основний); 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
Згідно з наказом підприємства №41 від 31.10.2013 уповноваженою особою Товариства є директор Капустін С.Б.
Підприємство мас власне нерухоме майно, таке як будівля цеху складнолегованних сплавів та лігатур, адміністративно-побутовий корпус, насосна станція та контрольно-пропускний пункт а також обладнання та устаткування (власні печі для виплавки феросплавів- електродугова піч, кран мостовий електричний, грохот, ваги), які зазначені серед основних засобів підприємства у позивача. Дані об'єкти нерухомості розташовані на земельній ділянці загальною площею 1,39 га, що належить ТОВ «НВО «Укрпромекологія».
Щодо дозвільної документації яка є в наявності у позивача судом встановлено наступне:
1. .Декларація відповідності .матеріально - технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, зареєстрована 03.02.2021, відповідно до якої на підприємстві виконуються наступні роботи та обладнання: Технологічне устатковання хімічного, біохімічного, нафтохімічного, нафтогазопереробного, металургійного, коксохімічного, ливарного, хлор та аміаковикористовуючих виробництв. Устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій і мереж, технологічне електрообладнання). Вантажопідіймальні крани та машини, ліфти, ескалатори, пасажирські конвеєри, підйомники та колиски для підіймання Вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин Газополум'яні роботи. Роботи із збагачування корисних копалин.
2. Ліцензія ДПС на право Зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки №08250414202000323 від 24.02.2020).
3. Внесено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють заготівлю або операції з металобрухтом за посиланням - http://mspu.gov.ua/.
4. Акт обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих металургійних переробних підприємств від 21.12.2017 за №81-17, в якому зазначається, що спеціалізоване металургійне підприємство відповідає вимогам ЗУ «Про Металобвухт» та має необхідне обладнання та устаткування які необхідно мати спеціалізованому підприємству при здійсненні операцій з металобрухту.
5.Ліцензія Міністерства екології та природних ресурсів України №594662 із зазначеним видом господарської діяльності: Операції у сфері поводження з небезпечними відходами з переліком таких відходів.
6. Ліцензія ЛПС на право оптової торгівлі пальним 990614202000001 від 10.02.2021 (За відсутності місць оптової торгівлі ).
7.План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій .що погоджений з Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області 16.09.2019.
Транспортні послуги позивачу надаються ТОВ «МАКТРАСТ» на підставі договору перевезення вантажу №0109 від 01.09.2015., а також ТОВ «НВО «Укрпромекологія» під час своєї діяльності використовує Транспортний засіб марки Краз, модель 256, на підставі договору оренди транспортного засобу із фізичною особою ОСОБА_1 .
Під час господарської діяльності позивачем були укладені договори з такими контрагентами: Договір №А-2019/ 02 від 03.01.2019 з ТОВ «ПВП «УКРГРАФІТ»; Договір купівлі-продажу №47 від 01.06.2020 з ПрАТ «Новополтавський Кар'єр»; Договір купівлі-продажу електроенергії №2-АР/18 від 02.04.2018 з ТОВ «Енерджі 365»; Договір купівлі-продажу №41 від 03.06.2018 з Шахта Мельникова ПАТ «Лисичанськвугілля»; Договір поставки №050-2020 від 19.11.2020 з ТОВ «ТЕХНОДРАЙВ ПЛЮС»; Договір №0109 від 01.09.2015 з ТОВ «МАКТРАСТ»; Договір поставки №806 від 30.04.2020 з ФОП РЕШОТКА СП; Договір №2210/1 поставки нафтопродуктів від 22.10.2019 з ПП «МІКС»; Договір поставки №17917 від 07.09.2017 з ТОВ «АРАТ»; Договір №241220 поставки товарів від 24.12.2020 з ТОВ «НІКОІІРОМ ТРЕЙД»; Договір поставки №11140361 від 12.06.2014 з ПрАТ «Дніпроспецсталь»; Договір купівлі-продажу №01/10/18 від 01.10.2018 з ТОВ «ВЕКТОР ТРЕЙД-ІН»; Договір поставки №01.11-17 від 01.11.2017 з ТОВ «Запорожснецсплав»; Договір № 1/260-2020 від 07.12.2020 з ДП «Селідіввугілля»; Договір про надання послуг №10.03 17 від 10.03.2017 з ТОВ «Інкор ЛТД»; Договір поставки №12/05/20 від 17.05.2020 з ТОВ «Аріант Трейдінг»; Договір №16/21юр купівлі-продажу від 08.07.2020 з КП «НВК ІСКРА»; Договір поставки №42 НВО О/ЕГ від 05.05.2020 з ТОВ «ЕНЕРДЖІ ГАЗ»; Договір постачання скрапленого газу №310/Г від 11.02.2020 з ТОВ «Полтава Газтрейд»; Договір поставки №0501-17 від 05.01.2017 з ТОВ «3КБ»; Договір №692/2020 купівлі-продажу від 03.11.2020 з ДП «ІВЧЕНКО ПРОГРЕС»; Договір поставки №5758 від 23.04.2020 з ДП «НВКГ МАШПРОЕКТ»; Договір поставки №070920 від 07.09.2020 з ТОВ «Алекспро»; Договір поставки №100220 від 20.02.2020 з ТОВ «Фероекс»; Договір №154234 купівлі-продажу від 26.08.2020 з АТ «ДНІПРОАЗОТ»; Договір №161117 від 16.11.2017 з ТОВ «Інкор ЛТД»; Договір б/н від 17.04.2018 з ФОП КЛІВЦОВ; Договір поставки №15/03-2021 від 15.03.2021 з ТОВ «УКРЗАПСПЛАВ» тощо, у яких позивачем було здійснено придбання сировини для використання у господарській діяльності та продаж виготовленої продукції, про що свідчать первинні документи, долучені до матеріалів справи (специфікації, видаткові накладні, акти, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні тощо).
29.12.2021 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято Рішенням від №8007, яким встановлена відповідність ТОВ «НВО «Укрпромекологія» критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, податкова інформація наведена наступна: «Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних».
23 лютого 2022 року позивач звернувся на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області із повідомленням про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку з додатками на 413 аркушах, однак відповіді не було отримано.
Вважаючи рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування та зобов'язання відповідача виключити ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з переліку (реєстру) ризикових платників.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
В силу пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), а також Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 (далі - Порядок №569).
Зокрема, пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
За визначенням пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Рішення, що оскаржуються в цій справі, прийняте з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Додатком №1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає такий критерій як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Слід зазначити, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.
Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Також в тексті оскаржуваного рішення відсутні посилання на джерела інформації, відповідно до яких контролюючий орган встановив ризиковість суб'єкта господарської діяльності.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Суд звертає увагу на те, що зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваного рішення не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.
Натомість, оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних» з посиланнями на відповідні документи. В рядку «податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретну господарську операцію, яку контролюючий орган визначає як ризикову, та/або податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Верховний Суд постанові від 05.01.2021 по справі №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, зазначене не скасовує обов'язок доказування, покладений на суб'єкта владних повноважень частиною 2 статті 77 КАС України.
На підтвердження обставин, що зумовили прийняття рішення №8007 від 29.12.2021, відповідач надав до суду лист від 29.12.2021 №16865/08-01-18-07, складений Вознесенівським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та оприлюднення податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області на виконання вимог листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 30.01.2020 №134/08-01-06-03-18 «Про надання інформації», у якому зазначено, що за результатами проведеного аналізу даних ЄРПН що листопад 2021 року позивач здійснює придбання великої кількості Газу скрапленого, подальшої реалізації якого не встановлено та не встановлено використання його у власній господарській діяльності. У зв'язку з вищенаведеним по підприємству TOB «НВО «Укрпромекологія» вбачається використання/розповсюдження «схемного» податкового кредиту та як, наслідок, ухилення від сплати податків до бюджету.
Суд критично оцінює зазначену інформацію як таку, що може бути підставою для висновку про ризиковість платника податку, виходячи з такого.
За змістом податкової інформації контролюючим органом здійснено аналіз діяльності позивача за період листопад 2021 року, при цьому, жодним чином не виокремлено господарську операцію, яка послугувала підставою для винесення спірного рішення, як того вимагає пункт 8 Критеріїв ризиковості платника. Отже, з наданої до суду податкової інформації неможливо встановити підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
При цьому, суд зауважує, що відповідачем не зазначено, яких саме документів невистачило відповідачу для прийняття рішення про невідповідність підприємства. Крім того, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації ані під час виникнення даних правовідносин, ані під час розгляду судом даної справи, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, податковим органом надано не було.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до індивідуального акту як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, а суб'єкт владних повноважень контролюючий орган повинен навести у рішенні конкретні підстави (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття.
Відтак, наявність суперечливої інформації щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення дає суду підстави стверджувати про його необґрунтованість та безпідставність.
Намір контролюючого органу запобігти наперед (на майбутнє) можливим втратам бюджету від задіяння заявника у схемах незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість сам по собі не є підставою для прийняття рішення про визнання платника податків ризиковим.
Доводи відповідача про відсутність підстав вважати, що оскаржуване рішення не створює для позивача будь-яких правових наслідків, суд визнає неприйнятними.
Так, відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.
Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в редакції постанови Кабінетом Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 передбачено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з приписами пункту 6 Порядку, Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, чинним законодавством прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості.
Також не береться до уваги судом посилання відповідача на правову позицію, викладену Верховним Судом у справі № 480/4006/18, оскільки обставини у цій справі не є подібними до спірних правовідносин. Висновки Верховного ґрунтувалися на інших нормах права, а саме постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, яка на сьогодні втратила чинність.
Суд акцентує увагу на те, що абзацом 14 пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165 передбачено право на оскарження рішення контролюючого органу щодо включення платника податків до перелік ризикових платників податку.
До того ж, з положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, приймаючи рішення не за наслідками подання позивачем податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. З урахуванням чого рішення від 29.12.2021 № 8007 про відповідність ТОВ «НВО «Укрпромекологія» критеріям ризиковості платника не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про невідповідність позивача критеріям ризиковості платника податків суд виходить з такого.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити ТОВ «НВО «Укрпромекологія» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» (69032, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 3, код ЄДРПОУ 31329313) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8007 від 29.12.2021про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрпромекологія» суму судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак