15 серпня 2022 року Справа № 280/3041/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач 1 ), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач 2), в якому просить:
визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1 №084650008704 від 20.12.2021 про відмову в проведенні в перерахунку пенсії зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004;
зобов'язати відповідача 2 здійснити перерахунок пенсії позивача, враховуючи пільговий стаж роботи з 02.01.1982 по 04.03.1986 на шахті «Анненська» з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 27.10.2021.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.12.2021 подав до Мелітопольського об'єднаного управління ПФУ в Запорізькій області заяву/прохання про перерахунок пенсії, однак відділ обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) листом повідомив, що відділ перерахунків пенсій № 4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області відмовило у перерахунку пенсії та надсилає рішення про відмову щодо наданої заяви та документів до неї від 15.12.2021 № 8704, оскільки враховуючи Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян про правовий режим на тимчасово окупованій території України», для зарахування пільгового стажу та заробітної плати за період роботи з 02.01.1982 по 04.03.1986 ОСОБА_1 згідно з архівними довідками № № 27, 28, 29, 30, 31 від 11.01.2021, виданими Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація» підстав немає. Наголошує, що судова практика, вказаних правовідносин показує застосуванню підлягають так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Отже, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. На підставі вищевикладеного наполягає на задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 13 травня 2022 року позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою судді від 16.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач 1 позов не визнав, надіслав до суду відзив на позовну заяву від 18.07.2022 №2000-0902-8/43563, у якому із посиланням на приписи ст. 40, ч. 1, 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 1, ч. 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п. 1.5, п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, вказує, що в даному випадку позивач у період з 02.01.1982 по 04.03.1986 працював на шахті «Анненська», яка розташована в м. Брянка Луганської області, у зв'язку з чим Головного управління не має правових підстав для здійснення перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 із обчисленням заробітної плати (доходу) за період з 01.01.1995 по 31.12.1999. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
04 липня 2022 року від представника відповідача 2 надійшли пояснення (вх. №25096), із посиланням на приписи ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, наголошує, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами з територій, які не підконтрольні українській владі, не підлягають виконанню, а тому в Управління відсутні підстави враховувати довідки, які були надані позивачем для обчислення пенсії. Ураховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 24.08.1979, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема:
- 04.01.1982 прийнятий на шахту «Анненська» учнем електрослюсаря по І розряду по підземним з повним робочим днем під землею (наказ № 1/к від 04.01.1982, запис №4);
- 22.02.1982 по 02.07.1982 навчався на курсах при с ТУ № 18 м. Брянка Ворошиловградської області по підготовці електрослюсарів підземних з відривом від виробництва (диплом НОМЕР_2 від 02.07.1982, запис №5);
- 02.07.1982 переведений підземним електрослюсарем ІІІ розряду на шахту «Анненська» з повним робочим днем під землею (наказ № 104/к від 08.07.1982, запис №6);
- 24.11.1983 переведений підземним електрослюсарем ІV розряду з повним робочим днем під землею на шахті (наказ № 107 від 31.01.1983, запис №7);
- 04.03.1986 звільнений за переведенням за угодою двох керівних осіб (наказ № 65/к від 03.03.1986, запис №8).
Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 28.10.2021 отримує пенсію за віком згідно зі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
15 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії враховуючи стаж роботи відповідно до архівних довідок від 11.01.2021, виданих Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», зокрема № 27 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки бо відповідних записів у ній, №28 про виходи в шахту з повним робочим днем за 1982 рік, №29 про заробітну плат/дохід/суми грошового забезпечення, №30, №31.
Однак, відділ обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 26.01.2022 №13 повідомив про прийняття відділом перерахунків пенсій №4 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області рішення № 084650008704 від 20.12.2021 про відмову у перерахунку пенсії, враховуючи Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян про правовий режим на тимчасово окупованій території України», для зарахування пільгового стажу та заробітної плати за період роботи з 02.01.1982 по 04.03.1986 ОСОБА_1 згідно з архівними довідками № № 27, 28, 29, 30, 31 від 11.01.2021, виданими Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація» підстав немає.
Вважаючи рішення відповідача 1 №084650008704 від 20.12.2021 про відмову в проведенні в перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (надалі по тексту - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (надалі по тексту - Закон №1058-ІV).
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Положеннями статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивача розрахована виходячи з наявності 34 років 09 місяців 00 днів, про що свідчать копії виписок з підсистеми призначення та виплати пенсії, у зв'язку з чим суд не погоджується з твердженням позивача, що його трудовий стаж для розрахунку розміру пенсії та для виплати починають розрахувати з 2000 року, а не з 1979 року.
Так, у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача 1 здійснити перерахунок пенсії враховуючи відомості з архівних довідок № № 27, 28, 29, 30, 31 від 11.01.2021, виданих Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», для вирішення питання зарахування стажу роботи на підземних роботах, передбаченої Списком 1, за період роботи з 02.01.1982 по 04.03.1986 та зарахування заробітку за цей період.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити про таке.
На період роботи позивача з 24.09.1983 по 01.06.1988 діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956.
Згідно з розділом 1 підрозділу 1 Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, правом на пільгову пенсію користуються всі працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, робітники підземного телефонного зв'язку и т. д.).
Відповідно до статті 62 Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Уточнююча довідка з підприємства надається лише у випадку відсутності записів у трудовій книжці.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має відповідні записи в трудовій книжці, які підтверджують факт роботи його з 04.01.1982 по 22.02.1982, з 02.07.1982 по 04.03.1986 на посаді електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті «Анненська», що дає право на пільгове пенсійне забезпечення як така, що зазначена у Списку № 1, чинному у відповідні періоди часу.
З урахуванням наведеного, суд не приймає доводи позивача, що він працював на шахті «Анненська» саме з 02.01.1982, оскільки це не підтверджено записом у трудовій книжці, що є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 22.02.1982 по 02.07.1982, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як вбачається з трудової книжки позивача, з 04.01.1982 позивач працював учнем електрослюсаря з повним робочим днем під землею, з 02.07.1982 одразу після навчання переведений на посаду підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею на шахті, яка передбачена Списком №1, що не перевищує трьох місяців, а тому враховуючи положення статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», позивач має право на зарахування вищезазначеного періоду навчання до його пільгового стажу за Списком №1.
Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплат раніше призначеної пенсії, також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Постановою Кабінету Міністрів від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» передбачено, що призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (далі - внутрішньо переміщені особи), здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом встановлено, що відповідачем при обчисленні пенсії позивача не було враховано довідки від 11.01.2021, видані Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», зокрема № 27 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки бо відповідних записів у ній, №28 про виходи в шахту з повним робочим днем за 1982 рік, №29 про заробітну плат/дохід/суми грошового забезпечення, №30, №31 за період роботи з 02.01.1982 по 04.03.1986.
Суд зауважує, що вказані довідки містять суму заробітної плати з розшифруванням за період роботи позивача на шахту «Анненська», м. Брянка Луганської області з січня 1982 року по березень 1986 року, видана на підставі за 1982-1986 роки.
Жодних недоліків щодо наявності обов'язкових реквізитів вказані довідки не містять.
Період роботи позивача на шахті «Анненська», м. Брянка Луганської області, за який було нараховано заробітну плату, підтверджується даними трудової книжки, та врахований відповідачем для призначення та нарахування пенсії, тобто факт наявності страхового стажу не заперечується.
Єдиною підставою для відмови у врахуванні архівних довідок № № 27, 28, 29, 30, 31 від 11.01.2021, виданих Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», є неможливість здійснення відповідачем перевірки первинних документів про заробітну плату у зв'язку з місцезнаходженням підприємства на окупованій території.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України..
Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Частинами 1-3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Верховним Судом, зокрема у своїй постанові від 31.01.2019 у справі №233/1181/17 (79558094), висловлено правову позицію згідно якої у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Те, що архівні документи залишились на окупованій території в даному випадку, та неможливість пенсійного органу здійснити їх перевірку, не може бути підставою для позбавлення права позивача на призначення пенсії.
Як зазначив у своїй постанові Верховний Суд, згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016), «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Судом встановлено, що спірні архівні довідки, видані Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», тобто підприємством, що знаходиться та здійснює свою діяльність на окупованій території.
Втім, на думку суду, визнання таких довідок відповідачем необхідне для захисту гарантованого пенсійним законодавством права позивача на перерахунок пенсії, який на даний час позбавлений у будь-який інший спосіб можливості отримати такі довідки від належної установи.
На думку суду, довідки № № 27, 28, 29, 30, 31 від 11.01.2021, видані Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», мають бути враховані відповідачем при розгляді питання щодо перерахунку пенсії.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, а також те, що рішення відповідача 1 щодо спірних правовідносин є індивідуальним актом, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області №084650008704 від 20.12.2021 про відмову в проведенні в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з частиною 1 статті 45 Закону № 1058-ІV, яка визначає загальні умови щодо строків призначення (перерахунку) та виплати пенсії, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пунктів 4.3, 4.10 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало ГУ ПФУ в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку.
Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1 у період з 04.01.1982 по 04.03.1986 та доходів, отриманих на шахті «Анненская», вказаних у архівних довідок № № 27, 28, 29, 30, 31 від 11.01.2021, виданих Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», починаючи з 28 жовтня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з приписами частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області, яким прийняте протиправне рішення, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 77, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов, к. 58, код ЄДРПОУ 14099344), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №084650008704 від 20.12.2021 про відмову в проведенні в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 із врахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1 у період з 04.01.1982 по 04.03.1986 та доходів, отриманих на шахті «Анненская», вказаних у архівних довідок № № 27, 28, 29, 30, 31 від 11.01.2021, виданих Державним унітарним підприємством ЛНР «Углереструктуризація», починаючи з 28 жовтня 2021 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак