Справа № 364/284/22
Провадження № 1-кп/364/47/22
19.08.2022 року смт Володарка Київської області
Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 Володарського районного суду Київської області обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження № 12022116160000039 від 27.04.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка Бахмацького району Чернігівської області, громадянина України, з неповною загально-середньою освітою, РНОКПП НОМЕР_1 , не одруженого, який на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працює електрогазозварювальником у ТОВ «МЖК-БУД БЦ», проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий в порядку ст. 89 КК України,
у вчинені кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України,
встановив:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
26.04.2022 приблизно о 16 годині громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився на земельній ділянці, що розташована за адресою його фактичного проживання: АДРЕСА_1 , яка межує з земельною ділянкою домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 сусідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також перебувала на ділянці. У цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , стався словесний конфлікт на грунті неприязних відносин, що склались раніше, в ході якого ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс лівою рукою один удар черевиком у праву щоку ОСОБА_6 , чим завдав останній легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я та згідно із висновком судово-медичної експертизи № 87 від 06.06.2022 є тілесними ушкодженнями у виді забійного вертикального садна правої щоки розміром 2,7х0,5 см.
Вказані дії ОСОБА_5 згідно з обвинувальним актом, кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
II. Позиція обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні від 19.08.2022 обвинувачений ОСОБА_5 пояснив суду, що він 26.04.2022 року, точного часу не пам'ятає, знаходився на городі за своїм місцем проживання: АДРЕСА_1 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_8 . У цей час на сусідній ділянці ОСОБА_6 трактор обробляв огород, під час чого ОСОБА_6 знайдено старий черевик, який вона перекинула на його земельну ділянку. Після цього ОСОБА_5 , підійшовши до потерпілої ОСОБА_6 , взявши лівою рукою її за потилицю, іншою рукою намастив даним черевиком у праву щоку її обличчя. Зазначив, що свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнає повністю, при цьому не оспорюючи жодної обставини викладеної у обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, перепросивши вибачення у потерпілої, свою поведінку засуджує та зобов'язується в подальшому не вчиняти протиправних дій. Цивільний позов потерпілої про відшкодування моральної шкоди визнає частково, щодо розміру грошових коштів, які підлягають з нього стягненню на відшкодування завданої моральної шкоди покладається на розсуд суду.
ІІІ. Позиція потерпілої та її представника.
У судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_6 пояснила суду, що 26.04.2022 року, точний час не пам'ятає, вона перебувала на земельній ділянці, яка знаходиться біля домоволодіння АДРЕСА_2 , яка межує з сусідньою земельною ділянкою гр. ОСОБА_9 цей час на її земельній ділянці працював трактор та був виявлений старий черевик, який вона викинула на земельну сусідню ділянку на якій знаходились ОСОБА_8 та ОСОБА_5 . Після цього до неї підійшов ОСОБА_5 та схопив її однією рукою за потилицю, а іншою товк підошвою чобота по її правій щоці обличчя, внаслідок чого викликала працівників поліції. Заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити з підстав зазначених у ньому, стягнувши з відповідача розмір моральної шкоди у сумі 10000 (десять) тисяч гривень, зокрема посилаючись на те, що була змушена звертатись неодноразово до лікарні у зв'язку з біллю голови.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію потерпілої, також просив задовольнити цивільний позов у повному обсязі за обставин наведених у ньому, вказавши, що докази у виді чеків на придбання ліків у потерпілої не зберіглись.
ІV. Досліджені в судовому засіданні докази.
У судовому засіданні допитана потерпіла ОСОБА_6 надала суду покази аналогічні, що зазначені вище, вказавши, що 26.04.2022 року ОСОБА_5 наніс їй удари по правій щоці обличчя чоботом, після чого зверталась до лікарні, постійно перебуває у нервовому напруженні.
Із витягу з ЄРДР від 27.04.2022 року вбачається, що заявник ОСОБА_6 звернулась до поліції у зв'язку з тим, що 26.04.2022 року отримала тілесні ушкодження (а.с.1), які підтверджують факт внесення до ЄРДР відомостей про інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення (кримінальний проступок).
З протоколу огляду місця події від 19.05.2022 з фототаблицею встановлено, що на земельній ділянці, яка знаходиться біля домоволодіння АДРЕСА_2 та межує з земельною ділянкою, де фактично мешкає обвинувачений, потерпіла ОСОБА_6 вказала конкретне місце, на якому сталась подія кримінального правопорушення (а.с.27-32).
Судом досліджено протокол проведення слідчого експерименту з фотознімками від 19.05.2022 року, за яким потерпіла ОСОБА_10 відтворила обставини події від 26.04.2022 року, зокрема показала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень чоботом по правій щоці обличчя (а.с. 33-38).
В судовому засіданні досліджено висновок судово-медичного експерта № 87 від 06.06.2022 року, згідно з яким у потерпілої ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забійного вертикального садна правої щоки розміром 2,7х0,5 см, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, кількість точок прикладання одна, по даних медичної документації тілесне ушкодження утворилось 26.04.2022 та могло утворитись від нанесення ударів підошвою взуття (а.с.42).
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 88 від 06.06.2022 року механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень не виключає можливості їх утворення за обставин, на які вказала сама потерпіла під час проведення слідчого експерименту за її участю (а.с.48).
V. Оцінка суду.
Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, суду надано такі докази: витяг з ЄРДР від 27.04.2022 року, заява ОСОБА_6 від 27.04.2022, протокол слідчого експерименту від 19.05.2022 року, протокол огляду місця події від 19.05.2022, висновки судово- медичних експертиз № 87 та № 88 від 06.06.2022.
Надані стороною обвинувачення докази узгоджуються між собою та показами потерпілої та обвинуваченого. Досліджені докази в їх сукупності із показаннями останніх не викликають у суду сумніву в їх достовірності.
Згідно вимог ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Згідно зі ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Частина 1 статті 125 КК України встановлює кримінальну відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження.
За нормативним визначенням умисне легке тілесне ушкодження з об'єктивної сторони характеризується діянням у вигляді умислу на заподіяння іншій людині тілесних ушкоджень, наслідком у вигляді завдання тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між вказаним діянням та наслідком, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
З висновків судово медичних експертиз від 06.06.2022 року встановлено, що завдані ОСОБА_5 тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Враховуючи викладене, заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали кримінального провадження, в тому числі й відомості, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю поза розумним сумнівом.
Отже суд, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 КПК, враховуючи, що ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 удар підошвою чоботу по правій щоці обличчя, що свідчить про цілеспрямованість умислу обвинуваченого направленого на завдання тілесних ушкоджень потерпілій, кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
VІ. Призначення покарання.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 в порядку ст. 66 КК України під час судового розгляду суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_5 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку, особу обвинуваченого, який працює електрогазозварювальником у ТОВ «МЖК-БУД БЦ», має щомісячний заробіток, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно побутової характеристики зарекомендував себе задовільно, відповідно до характеристики з місця роботи - позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, вважається таким, що раніше до кримінальної відповідальності не притягався згідно ст.89 КК України.
Санкція частини 1 статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 04.10.2003 року суди, призначаючи покарання у виді штрафу мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків.
За таких обставин, на підставі викладеного та з урахуванням того, що ОСОБА_5 , 1974 р.н., є працездатною особою, має стабільний дохід, вину свою у вчиненому визнав, суд відповідно до ст. 53 КК України приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах максимальної санкції статті, а саме у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_5 у сумі 10000 грн, який ухвалою суду від 10.08.2022 прийнятий судом у даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи даний цивільний позов про стягнення моральної шкоди, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно із п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами і доповненнями «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру і об'єму страждань (фізичних, душевних, психічних і тому подібне), яких отримав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення і тому подібне) і з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.
Так, потерпіла ОСОБА_6 отримала тілесне ушкодження у виді забійного вертикального садна правої щоки обличчя у розмірі 2,7х0,5 см, що підтверджується висновком судово - медичної експертизи № 87 від 06.06.2022 року.
Встановлено, що у зв'язку з отриманням легких тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_6 зазнала душевних страждань, оскільки обвинувачений завдав їй легкі тілесні ушкодження, вона не може спокійно жити, перебуває у страху та напрузі, позбавлена душевної рівноваги, оскільки обвинувачений не вибачився за свої дії, не цікавився її станом здоров'я.
Таким чином суд бере до уваги, що потерпілій ОСОБА_6 діями обвинуваченого завдана моральна шкода, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, які потерпіла отримала у зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням. Крім цього, суд приймає до уваги характер і об'єм фізичних, душевних і психічних страждань, заподіяних протиправними діями обвинуваченого, характер нанесення легкого тілесного ушкодження та наявність причинного зв'язку між неправомірними діями обвинуваченого у відношенні ОСОБА_6 та наслідками у виді отриманих ушкоджень останньою.
У судовому засіданні потерпіла також додала, що неодноразово зверталась до лікарні після події, яка відбулась 26.04.2022 у зв'язку з головним болем, проте до позовної заяви не додано жодного належного доказу на підтвердження цього доводу. Крім того, суд зауважує, що представник потерпілої у судовому засіданні пояснив, що чеки з придбання ліків потерпіла не зберегла.
Суд приймає до уваги, що в судовому засіданні від 19.08.2022 обвинувачений ОСОБА_5 вибачився за свої дії перед потерпілою, щиро розкаявся, осудив свою поведінку та дії, зобов'язався в подальшому не вчиняти подібних проступків.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_6 була заподіяна моральна шкода, беручи до уваги характер нанесення легкого тілесного ушкодження, ступеня вини ОСОБА_5 і його ставлення до своїх дій, суд доходить висновку, що розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_6 , з урахуванням вимог розумності, справедливості та співмірності становить 5000 гривень 00 копійок.
При цьому суд оцінює і матеріальне положення обвинуваченого ОСОБА_5 , який дітей на утриманні не має, працевлаштований та отримує щомісячний дохід, а тому в змозі реально виплати потерпілій вищевказану суму коштів.
Таким чином, для відновлення порушеного права цивільний позов підлягає частковому задоволенню, тому з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілої слід стягнути суму моральної шкоди у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження не ставилось.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
З цих підстав, керуючись ст. 50, 53, 65, ч.1 ст. 125 КК України, ст. 23 ЦК України та ст. 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 до набуття вироком законної сили, не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 ) моральну шкоду у сумі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору у порядку визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1