Номер провадження: 22-ц/813/6325/22
Справа № 495/10514/21
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
19.08.2022 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлана Володимирівна,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандард Фінанс Груп»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Шевчук Ю.В.,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Стандард Фінанс Груп» про скасування рішень та записів державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із застосуванням наслідків скасування рішень.
Одночасно позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом:
- заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 );
- заборони ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам за дорученням ОСОБА_2 , крім власника ОСОБА_1 , вчиняти будь-які дії, у тому числі перешкоджання у користуванні у будь-якій формі (зміни замків, недопущення у приміщення, тощо), виселення будь-кого з осіб, заселення третіх осіб, укладення договорів щодо нерухомого майна від імені ОСОБА_2 , переоформлення на третіх осіб договорів, особових рахунків з обслуговуючими організаціями, проведення оцінки, продажу з публічних торгів, розміщення оголошень та інших дій щодо продажу третім особам стосовно нерухомого майна, належного позивачеві, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ).
Заява обґрунтована тим, що існує реальна загроза утруднення та неможливості виконання рішення суду, яким у разі задоволення позовних вимог буде скасована державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_2 , для недопущення відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб та ускладнення виконання рішення суду.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року заяву задоволено частково. Заборонено суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 . В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач подаючи заяву фактично просив вжити заходи забезпечення позову з метою перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили у іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення пазову, яка полягає у вжитті судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення у випадку задоволення заявлених позовних вимог саме у даній справі. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову та застосовуючи вид забезпечення позову, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України не врахував те, що в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області вже перебувала справа з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме: справа №522/10801/20, за результатом розгляду якої 01.11.2021 було постановлено рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення сторонами оскаржено не було та відповідно до ст. 273 ЦПК України набрало законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Також в провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа №495/10657/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи ТОВ «Стандарт Фінанс Групп», про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором іпотеки з застосуванням наслідків недійсності правочину. Крім цього, ОСОБА_1 з метою перешкоджання виконання судового рішення, 28.12.2021 звертався до Київського районного суду м. Одеси з трьома однаковими заявами про забезпечення позову до пред'явлення позову (справа №947/40090/21, №947/40091/21, 947/40092/21), відповідно до яких просив суд забезпечити позов до його подачі до суду, шляхом в тому числі заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому, числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, належного позивачеві, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку садового будинку під номером АДРЕСА_3 ; садового будинку під номером АДРЕСА_4 ). Заяви були розглянути та прийнято ухвали про повернення заявникові, які ним оскаржувались та набрали законної сили. Позовні заяви з предметом спору з яким звертався ОСОБА_1 у заявах про забезпечення позову, подані ним не були. Наведене лише підтверджує, що метою забезпечення позову, в тому числі в рамках даної справи є перешкоджання виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у іншій справі з приводу іншого спору, що виходить за межі мети забезпечення позову.
05.07.2022 ОСОБА_1 надав суду відзив на апеляційну скаргу та просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на те, що метою розгляду даних справ є порушення прав та інтересів ОСОБА_1 фізичною особою ОСОБА_2 щодо правомірності передачі права вимоги та спроби незаконного заволодіння майном ОСОБА_1 . Твердження відповідача про те, що в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області вже перебувала справа №522/10801/20 з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не заслуговує уваги. Так, у справі №522/10801/20 сторонами по справі були тільки дві особи, позивач ОСОБА_1 та відповідач приватний нотаріус Савченко С.В. У той час у даній справі №495/10514/21, сторонами по справі є три особи: позивач ОСОБА_1 та два відповідача приватний нотаріус Савченко С.В. та Побережець Н.В. Тому, задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції врахував всі законі підстави, включаючи і те, що позовні заяви у справі №495/10514/21 та у справі №522/10801/20 не є тотожними і спір відбувається не між тими самими сторонами.
02.08.2022 року від позивача надійшло клопотання про винесення окремої ухвали щодо приватного виконавця.
02.08.2022 року позивач також надав заяву про відкладення розгляду справи з метою підготовки для проведення судового засідання в режимі відеоконференції із залученням його та/або його представника.
Інші учасники судового процесу в судове засідання 02.08.2022 року не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Враховуючи, що справа тривалий час перебуває на розгляді у суді, матеріали містять необхідні докази для її вирішення, позивач свої доводи щодо апеляційної скарги виклав у своєму відзиві на неї, та не був позбавлений права завчасно звернутися з заявою про проведення засідання в режимі відеоконференції, проте цим не скористався, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснювати її розгляд без участі сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 19.08.2022.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, зазначеного в заяві, може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Проте, апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів апеляційного оскарження, предметом спору є скасування рішень державного реєстратора, якими внесено зміни щодо іпотекодержателя спірного нерухомого майна, а саме: земельної ділянки 74 площею 0,006 га; земельної ділянки 77 площею 0,009 га; земельної ділянки 78 площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 ) та застосування наслідків скасування рішень.
Водночас забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна не направлене на забезпечення виконання можливого рішення суду про скасування спірних рішень державного реєстратора про зміну іпотекодержателя спірного нерухомого майна, яким зазначено відповідача ОСОБА_2 та не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є попередження реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Виходячи з предмету, підстав позову, та обставин, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заходи, які просить застосувати заявник в порядку забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Тобто, забезпечення позову у визначений судом спосіб не направлене на реальне забезпечення виконання можливого рішення та не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову.
Будь-яких перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог не вбачається, оскільки виконання такого рішення полягатиме лише в тому, що реєстратор внесе відповідні записи до Реєстру на підставі рішення суду, незалежно від подальшої долі спірного майна.
Визначені судом першої інстанції заходи забезпечення позову не носять забезпечувального характеру до вимог про скасування рішень державного реєстратора.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом не прийнято до уваги ту обставину, що іпотечне майно щодо якого внесено записи на підставі рішень, які оскаржує позивач, передано на реалізацію на підставі заяви приватного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа про стягнення з позивача кредитної заборгованості.
11.01.2022 року на підставі заяви ОСОБА_2 приватним виконавцем винесено постанову про передачу іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акт про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу, відповідно до якого предмет іпотеки, що належить позивачу придбано ОСОБА_2 .
Отже, забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, зазначеного в заяві, суд не врахував, що забезпечення позову у такий спосіб перешкоджатиме виконанню рішення суду, яке набрало законної сили у іншому спорі, що є недопустимим.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала в частині задоволення заяви про забезпечення позову підлягає скасуванню, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення (частина десята статті 262 ЦПК України)
У частині п'ятій статті 262 ЦПК України передбачено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 в справі N 761/32388/13-ц (провадження N 61-3251св18) зазначено, що "посилання в касаційній скарзі на непостановлення окремої ухвали не свідчить про несправедливу процедуру. При вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком".
Аналіз матеріалів справи свідчить, що клопотання про постановлення окремої ухвали необґрунтоване, підстав для його задоволення не вбачається. У даному випадку предметом перегляду даної справи є законність ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, а не дії чи то бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні.
З огляду на викладене, підстави для постановлення окремої ухвали щодо приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В.А. відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ) скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки 74 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки 77 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки 78 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки 76,79 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку АДРЕСА_7 (реєстраційний номер майна 10564511) загальною площею 112,9 м2; садового будинку 78 (реєстраційний номер майна 13355113) загальною площею 101,8 м2; садового будинку 76,79 (реєстраційний номер майна 10609609) загальною площею 159,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_6 ) відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складений 19.08.2022.
Головуючий:
Судді: