Номер провадження: 22-ц/813/3515/22
Справа № 522/20160/20
Головуючий у першій інстанції Кузнецова В. В.
Доповідач Дришлюк А. І.
18.08.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кадор-отель», третя особа: директор ТОВ «Кадор-отель» - Понікар Олена Вікторівна про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу, -
13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «Кадор-отель», третя особа - ОСОБА_3 про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу. Просила суд поновити її на роботі на посаді менеджера управителя у готельному господарстві ТОВ «Кадор-отель», стягнути з ТОВ «Кадор-отель» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.09.2020 року до дня поновлення на роботі, стягнути з ТОВ «Кадор-отель» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 20000 грн (а.с.1-8).
27 травня 2021 року рішенням Приморського районного суду м. Одеси у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 - відмовлено (а.с.98-104).
22 червня 2021 року канцелярією Приморського районного суду м. Одеси зареєстровано апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року. Апелянт коротко виклав обставини справи та повідомляє, що під час судового розгляду ОСОБА_1 ,. були надані письмові докази, вичерпні пояснення, а сторона відповідача заперечуючи щодо задоволення позову, на думку апелянта, не подала допустимих доказів на підтвердження заперечень, крім загальних фраз. Також, апелянт вважає, що судом в повній мірі не було досліджено того, що на спростування наданих відповідачем актів, ОСОБА_1 надала до суду докази, які, як вважає апелянт, підтверджують, що особи, які ставили свій підпис на акті про відсутність інформації щодо місцезнаходження ОСОБА_1 , в той самий час спілкувались з нею в меседжері. Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не досліджено факту того, що ОСОБА_1 навіть на момент оголошення рішення, не видано трудову книжку. Тому, апелянт просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2021 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі (а.с.107-113).
19.05.2021 від ТОВ «Кадор-отель» надійшов відзив на апеляційну скаргу. В своєму відзиві відповідач зазначив, що відповідачу було невідомо про існування заяви ОСОБА_1 , про звільнення за згодою сторін, така заява не була отримана відповідачем. Заперечення апелянта щодо наказу № 1012/1-К та лист-повідомлення від 12.10.2020 не містить посилань на конкретні норми чинного законодавства, які на думку апелянта є порушеними. Також відсутні будь-які докази на підтвердження викладеного у запереченні. Пояснень щодо прогулів без поважних причин відповідачу не надано. Відповідач зауважує, що позивачу було декілька разів направлено поштою повідомлення з проханням з'явитися для отримання трудової книжки або надати згоду на її пересилання поштою з доставкою. З 11.09.2020 ТОВ «Кадор-отель» здійснювались усі необхідні дії для об'єктивного з'ясування реальних обставин щодо застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення. В підсумку відповідач зазначає, що позивач вчинила порушення трудової дисципліни, а саме прогул без поважних причин, через що у відповідача були законні підстави її звільнити на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Також відповідач зауважує, що відповідачем було дотримано всіх законодавчо встановлених вимог про направлення трудової книжки, належної ОСОБА_1 , а також було направлено відповідне повідомлення (двічі) після видання наказу про звільнення. Посилання позивача є безпідставними та не підтверджуються жодними доказами. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Учасники провадження про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за відсутності або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду не подавали.
Відповідно до п. 1.2.3 Правил організації ефективного цивільного судочинства (далі - Правила), затверджених рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020 (https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/1/) суд повідомляє сторони та їх представників шляхом надіслання судової повістки, смс-повідомлення, листом, телефоном, факсом чи електронною поштою. Крім того, суд має право визнати сторону повідомленою з використанням електронного Списку судових справ, призначених до розгляду на офіційному сайті суду у разі якщо за обставинами справи вказана сторона ініціювала відповідну стадію процесу (подавала позов, апеляційну скаргу), або була присутня в судовому засіданні, або не була присутня в судовому засіданні, проте достеменно знала про його призначення, зокрема, подавала клопотання про його відкладення. Коли суд приймає рішення щодо сповіщення учасників справи, за потреби він також встановлює, яка саме сторона повинна виконати ту чи іншу процесуальну дію, та визначає строк, у який вона повинна це зробити.
Зважаючи на вище наведене, оскільки апелянт є ініціатором процесу на даній стадії, що покладає на нього відповідний обсяг процесуальних обов'язків, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України (неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи) апеляційний суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності учасників провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 11.09.2020 року ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» здійснювались усі необхідні дії для об'єктивного з'ясування реальних обставин з приводу застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення. Факт відсутності позивача на роботі без поважних причин підтверджується наданими стороною відповідача доказами. Позивач не довів суду, тих обставин, що причини її звільнення є неправомірними або такими, що не відповідають чинному законодавству. У позовній заяві позивач посилається на те, що її не допускали до роботи, при цьому не зазначає, в чому саме проявлявся недопуск до роботи та ким саме її було недопущено до роботи, що свідчить про непідтвердження зазначених обставин. ОСОБА_1 не надано, в розумінні вимог ст. 76 ЦПК України, доказів, які б свідчили про недопуск її до роботи, таких обставин не було встановлено і під час розгляду справи. Тому суд вирішив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та звертає увагу на таке.
Фактичні обставини справи
17.05.2017 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду менеджера управителя у готельному господарстві на основне місце роботи з 18.05.2017 року, що підтверджується Наказом від 17 травня 2017 р. № 0517/1-К (а.с. 44). Вказане не заперечувалось сторонами в процесі розгляду справи.
11.09.2020 о 17:30 год. головним бухгалтером ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Вознесенською І.М. складено доповідну записку про те, що менеджер управитель у готельному господарстві ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_1 , з 11.09.2020 відсутня на робочому місці, свої посадові обов'язки, відповідно до Посадової інструкції не виконує, місцезнаходження її невідоме, на телефонні дзвінки не відповідає (а.с. 45).
14.09.2020 о 16:30 год. головним бухгалтером ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Вознесенською І.М. та адміністратором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Контаріз О.В. складено доповідну записку про те що менеджер управитель у готельному господарстві ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_1 з 11.09.2020 року свої посадові обов'язки не виконує, з 11.09.2020 року та по теперішній час не виходить на роботу, жодних пояснень не надає, фактичне місце перебування її невідоме, на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідає (а.с. 46).
14.09.2020 складено акт про те, що з 11.09.2020 року та по теперішній час, менеджер управитель у готельному господарстві ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_1 відсутня на роботі впродовж всього робочого часу. На телефонні дзвінки працівник не відповідає, місце перебування його невідоме. На момент складання акту , відомостей про поважні причини невиконання своїх обов'язків та причини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, не надходило. Акт підписано головним бухгалтером ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Вознесенською І.М., адміністратором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Григоришеною Н.І., менеджером у сфері надання інформації ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_4 , директором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Понікар О.В. (а.с. 47).
15.09.2020 засобами кур'єрської доставки директор ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_3 направив лист ОСОБА_1 щодо надання пояснень причин відсутності на роботі з 11 вересня по теперішній час, для чого їй запропоновано було з'явитися до адміністрації ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» та попереджено, що інакше її відсутність на робочому місці може бути кваліфіковано як прогул без поважних причин. Вказаний лист не було вручено ОСОБА_1 у зв'язку з її відсутністю за адресою (а.с. 48,49).
17.09.2020 складено акт про відвідування працівника за місцем проживання, який відсутній на роботі без поважних причин, відповідно до якого з 11.09.2020 року та по теперішній час, менеджер управитель у готельному господарстві ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_1 відсутня на роботі впродовж всього робочого часу. На телефонні дзвінки працівник не відповідає, місце перебування його невідоме. На момент складання акту, відомостей про поважні причини невиконання своїх обов'язків та причини відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, не надходило. На підставі доповідних записок, складеного акту про відсутність ОСОБА_1 на роботі, відсутності відповіді на направлені працівнику Повідомлення (прохання) надати письмові пояснення про причину відсутності на роботі, директором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ», ОСОБА_5 , було вирішено 17.09.2020 року відвідати ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , для отримання пояснень щодо відсутності на роботі впродовж тривалого періоду без поважних причин. Під час відвідування ОСОБА_1 за місцем її проживання, було виявлено відсутність працівника вдома та місце його знаходження встановити не вдалося.
Вказаний акт підписано головним бухгалтером ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Вознесенською І.М., адміністратором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Чернік Ю.В., менеджером у сфері надання інформації ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Ткаченко Н.Г., директором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Понікар О.В. (а.с. 50).
18.09.2020 був складений акт про відсутність працівника ОСОБА_1 на роботі та невиконання посадових обов'язків, в якому зазначено, що з 11.09.2020 року та по теперішній час, менеджер управитель у готельному господарстві ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_1 відсутня на роботі впродовж всього робочого часу. На телефонні дзвінки працівник не відповідає, місце перебування його невідоме. На момент складання акту, відомостей про поважні причини невиконання своїх обов'язків та причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці не надходило. 17.09.2020 року здійснено відвідування комісією за місцем проживання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ), якої виявлено не було, що підтверджується Актом про відвідування працівника за місцем проживання, який відсутній на роботі без поважних причин від 17.09.2020 року.
Акт підписаний головним бухгалтером ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Вознесенською І.М., адміністратором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Григоришеною Н.І., менеджером у сфері надання інформації ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_4 , директором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Понікар О.В. (а.с. 51).
24.09.2020 на адресу директора ТОВ «Кадор-Отель» було направлено адвокатський запит про надання належним чином засвідченої копії наказу про звільнення, оригіналу та завіреної копії трудової книжки, та інформації щодо проведення розрахунків у зв'язку із звільненням (а.с. 11). В матеріалах справи міститься лист-відповідь від 30.09.2020 в якому повідомлялось, що на даний час існують трудові відносини між ТОВ «Кадор-Отель» та ОСОБА_1 . Вони не розірвані шляхом звільнення ОСОБА_1 з займаної посади. ТОВ «Кадор-Отель» фактично не має можливості надати запитувану інформацію, через відсутність наказу про звільнення ОСОБА_1 » (а.с. 12).
Відповідно до табелю використання робочого часу ОСОБА_1 з 11.09.2020 по 12.10.2020 включно була відсутня на робочому місці без поважної причини (а.с. 62,63).
12.10.2020 був складений ще один акт про відсутність працівника на роботі та невиконання посадових обов'язків, відповідно до якого з 11.09.2020 року та по теперішній час, менеджер управитель у готельному господарстві ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_1 відсутня на роботі впродовж всього робочого часу. На телефонні дзвінки працівник не відповідає, місце перебування його невідоме. На момент складання акту, відомостей про поважні причини невиконання своїх обов'язків та причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, не надходило. Акт підписаний головним бухгалтером ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Вознесенською І.М., адміністратором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_7 , менеджером у сфері надання інформації ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» ОСОБА_4 , директором ТОВ «КАДОР-ОТЕЛЬ» Понікар О.В. (а.с. 52).
Наказом №1012/1-К від 12.10.2020 звільнено ОСОБА_1 з посади менеджера управителя у готельному господарстві з 12.10.2020 року, за прогул (відсутність на роботі з 11.09.2020 року) без поважних причин (пункт 4 ст. 40 КЗпП України) (а.с. 13,53).
12.10.2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено лист-повідомлення щодо розірвання трудових відносин та проханням з'явитися для отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом про звільнення. Вказане повідомлення було отримано позивачем, що підтверджується кур'єрською накладною (а.с. 15,54,55).
З вказаним наказом №1012/1-К від 12.10.2020 позивач ознайомилась 23.10.2020 та письмово зазначила про не згоду з ним, відповідно до обставин, викладених у запереченнях (а.с. 14). Також, 23.10.2020 ОСОБА_1 подала заперечення на наказ №1012/1-К (а.с. 16).
26.10.2020 ТОВ «Кадор-Отель» направили лист-повідомлення ОСОБА_1 , в якому зазначили, що остання 23.10.2020 прибула в адміністрацію для отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом. Трудова книжка не була отримана. Також відповідач запитав згоду на пересилання трудової книжки поштовим зв'язком (а.с. 17,56,57).
Відповідно до доповідної записки вих.№25/11 від 25.11.2020 року директора ТОВ «Кадор-Отель» Понікар О.В 23.10.2020 року громадянка ОСОБА_1 прийшла до компанії ТОВ «Кадор-Отель» для ознайомлення з наказом про звільнення та отримання трудової книжки. Після ознайомлення з наказом про звільнення вона залишила лист-заперечення, в якому висловила свою позицію щодо її звільнення без пояснень причин своєї відсутності. При спілкуванні з нею ОСОБА_1 поводила себе дуже емоційно та навіть агресивно. Після ознайомлення з наказом про звільнення їй було запропоновано отримати трудову книжку, про що розписатись в журналі обліку трудових книжок. Проте, ОСОБА_1 покинула приміщення адміністрації ТОВ «Кадор-Отель» не отримавши трудову книжку і не розписавшись в журналі обліку Трудових книжок без будь-яких пояснень. Після цих подій на адресу ОСОБА_1 було відправлено лист - повідомлення з роз'ясненням необхідності та процедури отримання трудової книжки (а.с. 58).
07.12.2020 року на адресу ОСОБА_1 направлено розрахунок про нараховані суми належні працівникові при звільненні (а.с. 59, 60,61).
Крім того, як вказував суд першої інстанції та про що зазначав позивач, 12.10.2020 на її зарплатний рахунок були нараховані кошти в сумі 1825,15 грн та 5265,45 грн з призначенням «заробітна плата» та «виплата розрахунків при звільнені» відповідно.
Нормативно-правове регулювання та оцінка апеляційного суду
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки).
Прогул є дисциплінарним проступком, до звільнення з цієї підстави застосовується положення статей 147, 148, 149 КЗпП України.
За ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов'язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов'язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці.
До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов'язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов'язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та було вище зазначено, позивач ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці з 11.09.2020 по 12.10.2020 включно. На підтвердження існування поважних причин відсутності на робочому місці позивач доказів до суду не надавала. Заяву про звільнення у встановленому законом порядку позивач відповідачу не подавала та не направляла також. Доказів на підтвердження тиску зі сторони роботодавця позивачем до суду, також, не подавалось. Так само позивач не надала доказів на підтвердження відповіді щодо дозволу відповідачу на відправлення трудової книжки засобами поштового зв'язку.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про звільнення, адресована ТОВ «Кадор-отель». При цьому позивач зазначила, що передала вказану заяву через охоронця ТОВ «Кадор-отель» для подальшого проведення відповідних кадрових процедур. В заяві, зокрема зазначалось її прохання звільнити з займаної посади за згодою сторін, провести необхідні розрахунки та повернути їй трудову книжку особисто, або направити за адресою мешкання: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказана заява була подана відповідачу, зокрема через кадрову службу або направлена поштою. Тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо оцінки вказаної заяви. Добросовісність учасників цивільних правовідносин є однією з загальних засад цивільного законодавства, що встановлено положеннями ст. 3 ЦК України.
Листування в мессенджері Viber не є належним доказом в розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки не містять жодної інформації, з якої можна було би встановити відправника/отримувача повідомлень, а крім того не містять інформацію щодо предмета доказування та не дозволяють встановити дійсні обставини справи.
Апеляційний суд зауважує, що фактично апеляційна скарга позивача дублює його позовну заяву та в цілому не містить обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції. Позиція сторони не може ґрунтуватися виключно на запереченнях позиції опонента або висновків суду першої інстанції. Апелянту був наданий повний об'єм прав щодо надання пояснень, заперечень, клопотань тощо. При цьому, апеляційний суд зауважує, що позивач, який користувався професійною правовою допомогою, що підтверджується наявним в матеріалах справи адвокатським запитом, мав право у встановленому законом порядку звернутися до роботодавця з заявою про розірвання трудового договору, з позовом до суду про захист трудових прав тощо, що, однак, не вчинив.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Таким чином, оскількидоводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та на підставі ст. 375 ЦПК України залишає без змін оскаржуване рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 травня 2021 року- залишити без змін.
Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький