359/4628/22
1-кс/359/1055/2022
17.08.2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 подану в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру
У липні 2022 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга від адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , у якій скаржник просить суд скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 01.03.2022 року та скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підори ОСОБА_5 від 16.06.2022 року.
Свою скаргу скаржник мотивує тим, що 01.03.2022 року старшим слідчим СВ Бориспільського РУП ГУНП у Київській області ОСОБА_6 було повідомлено про підозру гр. України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаним з проникненням у сховище, організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК України), а також у протизаконному відібранні майна під приводом воєнної необхідності, вчинюваного щодо населення у районні воєнних дій (ч. 1 ст. 433 КК України).
16.06.2022 року старшим слідчим СВ Бориспільського РУП ГУНП у Київській області ОСОБА_6 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри гр. України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого ОСОБА_5 підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення майна, поєднаному з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України).
ОСОБА_5 категорично не погоджується з повідомленням про підозру, вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки з повідомлення про підозру не вбачається посилання на жоден доказ, який би вказував на причетність до кримінального правопорушення ОСОБА_5 . По суті, ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні злочину виключно через те, що він перебував в транспортному засобі, який рухався у колоні з іншими транспортними засобами, в яких виявлено майно з митних складів ДП МА «Бориспіль». Також зазначає, що у повідомленні про підозру відсутні будь-які обґрунтування та докази, які б вказували на те, що ОСОБА_5 мав будь-які зв'язки з іншими особами, які були затримані 28.02.2022 року працівниками Національної гвардії України на території ДП МА «Бориспіль», а також відсутні посилання на те, яку роль міг мати ОСОБА_5 та які функції виконувати у цьому «стійкому об'єднанні».
ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_7 усвідомлюють, що суд при розгляді цієї скарги не повинен досліджувати докази, які він має досліджувати вже під час судового розгляду, однак звертає увагу, що суд має дослідити питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» для обґрунтованості підозри в цілому.
Наполягає на тому, що повідомлення про підозру не містить жодного доказу, який би вказував на вірогідність причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується.
Крім того, вважає, що перебування ОСОБА_5 під слідством без обгрунтованої підозри є невиправданим втручанням у його права та свободи.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 повністю підтримав подану скаргу та просив суд її задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що скарга не обґрунтована та зазначені в ній обставини не відповідають дійсності. Оскільки, підозра обґрунтована та підтверджена доказами, просив відмовити у задоволенні скарги.
Слідчий слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження в обсязі необхідного для розгляду даної скарги, заслухавши пояснення захисника підозрюваного та думку прокурора, слідчий суддя вважає, що заявлена скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, скарга захисника ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення слідчого про підозру та повідомлення слідчого про зміну раніше повідомленої підозри, датується 20.07.2022 року та одержана 27.07.2022 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про що свідчить штамп суду.
Стаття 278 КПК України регламентує саме вручення письмового повідомлення про підозру, що приводить до висновку про те, що у випадку зміни раніше повідомленої підозри або повідомлення про нову підозру, слідчий, прокурор приймають процесуальне рішення про вчинення такого повідомлення, що має своїм наслідком юридичну нівеляцію попереднього повідомлення про підозру, тобто, особа буде вважатись підозрюваною саме за останнім повідомлення про підозрою (у виді повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри) та таке процесуальне рішення є таким, що повністю прирівнюється, виходячи із проведеного аналізу норм кримінального процесуального закону, до процесуального рішення прокурора, слідчого погодженого з прокурором, про повідомлення про підозру.
Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 01.03.2022 року, є таким, що втратило свою силу та не може бути предметом оскарження до слідчого судді, відповідно, подання адвокатом скарги на вказане процесуальне рішення слідчого є безпідставним та не повинно розглядатись слідчим суддею.
Відповідно до ст. 115 КПК України, обчислення процесуальних строків, при обчисленні строків місяцями, строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Якщо відповідну дію належить вчинити в суді або в органах досудового розслідування, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах.
При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Відповідно до ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
За таких обставин, повідомлення ОСОБА_5 про зміну раніше повідомленої підозри від 16.06.2022 року, в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 303, ст. 115 КПК України, може бути предметом оскарження до слідчого судді, в межах цього кримінального провадження, після спливу двомісячного строку, тобто після 16.08.2022 року.
Разом з тим, суд враховує, що повідомлення про підозру від 01.03.2022 року, не може бути предметом оскарження, як вже було зазначено у цій ухвалі, процесуальний строк на таке оскарження для сторони захисту не переривається і обчислюється з 01.05.2022 року для подання скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 16.06.2022 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що подання адвокатом ОСОБА_4 27.07.2022 року скарги суперечить вимогам кримінального процесуального закону в частині оскарження стороною захисту повідомлення про підозру від 01.03.2022 року, та подальший розгляд слідчим суддею скарги сторони захисту в цій частині.
Разом з тим, суд вважає за необхідне у цьому конкретному випадку повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри аналізувати з точки зору їх відмінності та встановлення відсутності ознак формальності при зміні повідомлення про підозру.
Так, за змістом ч. 1 ст. 5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Інститут повідомлення про підозру під час досудового розслідування у кримінальному провадженні регламентовано главою 22 КПК України, яка регулює правові підстави та порядок повідомлення конкретної особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, підстави для його зміни, а також вимоги до змісту та реквізитів повідомлення про підозру як процесуального документу.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Водночас, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального Закону ця особа підлягає відповідальності.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206 КПК України та ст. 303 КПК України.
Аналізуючи зміст ст. 368 КПК України та інші норми КПК України, слідчий суддя приходить до того, що питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, чи винна особа в його вчиненні, вирішуються судом при ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З огляду на вищевикладене, питання, які слідчий суддя повинен дослідити під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, повинні стосуватися перевірки наступних обставин:
1) чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов'язкової наявності обґрунтованості підозри) докази, що давали підстави для підозри особи;
2) чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів недопустимими, в контексті положень ч. 4 ст. 87 КПК України, зокрема якщо слідчим суддею буде встановлено, що будь-які докази, на яких ґрунтується підозра, були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки рішення про недопустимість доказів з інших підстав, може бути прийняте виключно судом за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.
Судом встановлено, що у провадженні Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12022111100000333, внесеного до ЄРДР 28.02.2022 року.
З матеріалів скарги вбачається, що 01.03.2022 року старшим слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.185, ч.1 ст.433 КК України, яке погоджене старшим групи прокурорів Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_8
16.06.2022 року старшим слідчим слідчого відділу Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 5 ст.185 КК України, яке погоджене старшим групи прокурорів Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_8 .
Таким чином, судом встановлено, що з огляду на встановлення кваліфікації замаху на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.185 КК України та не встановлення складу кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 433 КК України, органом досудового розслідування було прийнято рішення про зміну повідомлення про підозру від 01.03.2020 року.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Загальні вимоги щодо змісту повідомлення про підозру визначені ст. 277 КПК України.
Так, у відповідності до приписів вказаної статті повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
З урахуванням наведеного, логічним є висновок, що чинний КПК України насамперед вирізняє повідомлення про підозру як окремий письмовий процесуальний документ.
При цьому, повідомлення про підозру це процесуальне рішення слідчого або прокурора, яке ґрунтується на наявності у органу досудового розслідування достатніх доказів щодо вчинення особою кримінального правопорушення, поєднаному із внутрішнім переконанням слідчого та/або прокурора в контексті їх процесуальної незалежності та наявності у них повноважень на прийняття відповідного процесуального рішення.
На переконання слідчого судді, вказаних вимог слідчий дотримався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Що стосується доводів захисника ОСОБА_4 про те, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про невинуватість ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України, то слід зазначити наступне.
Слідчий суддя вважає достатніми на цьому етапі провадження зібрані органами досудового розслідування докази для висновку про причетність ОСОБА_5 до вчиненого злочину, а інші докази, на необхідність дослідження яких вказує захисник, підлягають дослідженню та оцінці на стадії судового провадження.
Перевірка достатності доказів на підтвердження вчинення чи не вчинення кримінального правопорушення, а також належності, допустимості, достовірності кожного доказу, є задачею наступних стадій кримінального процесу, а тому не є предметом розгляду скарги про скасування повідомлення про підозру.
Зокрема, у частині ч.4 ст.87 КПК вказано, що докази повинні визнаватися саме судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, а не слідчим суддею під час розгляду скарги у порядку ст. 303 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя при розгляді скарги не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати саме суд підчас розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, слідчий суддя не наділений компетенцією висловитися по суті пред'явленої підозри в частині достатності та повноти її обґрунтування, адже питання, щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, чи винна особа в його вчиненні, вирішуються виключно при ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження, а не слідчим суддею під час розгляду скарг у порядку ст. 303 КПК України.
Разом з цим, докази, на яких ґрунтується підозра, повинні бути отримані органом досудового розслідування в порядку та у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, та містити відомості, які могли б переконати стороннього спостерігача в тому, що ця особа має відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст.185 КК України, від 16.06.2022 року, складене слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 , всупереч доводам захисника, містить зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , виклад обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Захисником не наведено у скарзі обставин (відсутність складу злочину або інше), які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричасність підозрюваного до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або не обгрунтованість повідомленої підозри (зміненої підозри), а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про зміну підозри є необгрунтованим.
Оцінюючи в сукупності обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що висунута ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Будь-яких належних і допустимих доказів на спростування обставин викладених у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри скаржником суду не надано.
Слідчий суддя дійшов висновку, що адвокатом не доведено, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри є незаконним та необгрунтованим, так як таке повідомлення містить зміст самої підозри з посиланням на встановлені органом досудового розслідування обставини та правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_5 злочину.
Враховуючи викладене, керуючись ст.2, 5, 3, 87, 115, 116, 276-279, 303, 306, 309, 368, 376 КПК України, суд
Скаргу адвоката ОСОБА_4 подану в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 19.08.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1