Справа № 635/1755/18 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/490/22 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Крадіжка
14 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представника потерпілих - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2021 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , -
Цим вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, який не працює, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 28.12.2004р. Апеляційним судом Дніпропетровської області за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України до 11 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково від відбування покарання 25.03.2014р. на підставі ст. 107 КК України на не відбуту частину покарання в 1 рік 4 місяці 19 днів позбавлення волі,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289 КК України та йому призначено покарання:
- за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 4 ст. 187 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_7 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених за цим вироком покарань та визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 13 (тринадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_7 запобіжних захід залишено без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховано з моменту його затримання, а саме з 02 листопада 2017 року.
В строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано строк тримання під вартою з 02.11.2017 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Руські Тишки Харківського району Харківської області, громадянин України, з не повною середньою освітою,який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимий: 1) 27.07.2006р. Харківським районним судом Харківської області за ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосування ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 2) 29.01.2009р. Київським районним судом м. Харків за ч. 2 ст. 121, ст. 15 ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 2 ст. 186 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково від відбування покарання 08.04.2016 на підставі ст. 107 КК України на не відбуту частину покарання у виді 21 дня позбавлення волі, 3) 09.02.2018 р. Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років 7 міс. позбавлення волі,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та йому призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_8 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком суду та призначеного вироком Харківського районного суду Харківської області від 09.02.2018 року, визначивши ОСОБА_8 остаточну міру покарання за сукупністю злочинів у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_8 запобіжних захід залишено без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 відраховано з моменту його затримання, а саме з 02 листопада 2017 року.
В строк відбування покарання ОСОБА_8 зараховано строк тримання під вартою з 02.11.2017 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.
Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Стягнено солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судові витрати, пов'язані із залученням експертів у сумі 96658 (дев?яносто шість тисяч шістсот п?ятдесят вісім) гривень 80 коп. на користь держави - до державного бюджету України.
Цивільні позови ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - повністю задоволено.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь неповнолітнього ОСОБА_12 у відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_15 по 1379 (одній тисячі триста сімдесят дев?ять) гривень 17 коп. щомісяця, починаючи з 22.12.2016 року і до досягнення повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнено з ОСОБА_7 на користь неповнолітнього ОСОБА_12 у відшкодування моральної шкоди 500000 (п?ятсот тисяч) гривень.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 витрати на поховання у розмірі 37677 (тридцять сім тисяч шістсот сімдесят сім) гривень 56 коп.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 у відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_15 по 1379 (одній тисячі триста сімдесят дев?ять) гривень 17 коп. щомісяця, починаючи з 01.04.2018 довічно.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 у відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_15 по 1379 (одній тисячі триста сімдесят дев?ять) гривень 17 коп. щомісяця, починаючи з 01.04.2018 довічно.
Стягнено солідарно з ОСОБА_7 та з ОСОБА_8 14559 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень) 14 коп. на користь ОСОБА_13 в якості відшкодування завданої майнової шкоди.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 в якості відшкодування за завдану моральну шкоду 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_14 в якості відшкодування за завдану моральну шкоду 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Згідно вироку, ОСОБА_7 , після відбуття покарання 04 грудня 2016 року, не маючи постійного місця роботи та знаходячись у скрутному матеріальному становищі, з метою подальшого працевлаштування приїхав до Харківської області де, за рекомендацією ОСОБА_8 , з яким познайомився в місцях позбавлення волі, оселився в орендованій кімнаті в приміщенні бані «Тройка» за адресою: АДРЕСА_5 .
В продовж наступного часу, ОСОБА_8 пропонував ОСОБА_7 різноманітні варіанти працевлаштування, які не вимагають наявності спеціальної освіти. Однак, розуміючи, що запропонована ОСОБА_8 робота, вимагає здійснення тяжкої фізичної праці, а отримані за її виконання грошові кошти не можуть задовольнити його потреби в повному обсязі, ОСОБА_7 не забажав займатись суспільно-корисною діяльністю, а натомість став обмірковувати можливості швидкого збагачення шляхом вчинення злочинів.
У зв'язку з відсутністю на території м. Харкова та Харківської області інших знайомих, які могли б надати інформацію про заможних, на його погляд, осіб, чиїм майном можна заволодіти злочинним шляхом, ОСОБА_7 вирішив отримати необхідні йому данні від ОСОБА_8 та, розуміючи, що останній схильний до злочинної діяльності, з метою полегшення скоєння злочинів запропонувати останньому прийняти в них участь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в один із днів в період з 04 до 21 грудня 2016 року, точні час та дата досудовим розслідуванням не встановлені, знаходячись в орендованій ОСОБА_7 кімнаті за вищевказаною адресою, останній під час спільного вживання алкогольних напоїв, запропонував ОСОБА_8 шляхом розбійного нападу заволодіти майном будь-кого із осіб, знайомих останньому, у користуванні яких перебувають значні суми грошових коштів або інше цінне майно. ОСОБА_8 , який на той період часу також перебував у скрутному матеріальному становищі, бажаючи швидко покращити його, дав на це свою добровільну згоду.
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вступили у злочинну змову, спрямовану на скоєння розбійного нападу.
З метою вирішення питання про вибір особи, майном якої вони заволодіють, ОСОБА_8 розповів ОСОБА_7 про одну з мешканок с. Руські Тишки Харківського району Харківської області ОСОБА_15 , 1981 р.н., яка мешкала в одному будинку з його родичами в с. Руські Тишки Харківського району Харківської області, та на його думку могла мати при собі значну суму грошових коштів або інші матеріальні цінності. Крім того, ОСОБА_8 розповів ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_15 працює в ТОВ «СП «Велес-Агро», має в користуванні автомобіль «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також повідомив іншу інформацію, яка сприятиме найбільш ефективній реалізації їх намірів.
В наступні дні, точні дати не встановлені в ході досудового розслідування, ОСОБА_8 з метою ідентифікації особи, на яку буде здійснено напад, показав ОСОБА_7 . ОСОБА_15 , коли та в одному із магазинів с. Руські Тишки Харківського району Харківської області купувала продукти харчування. Крім того, з метою вибору місця вчинення злочину з урахуванням місцевості та оточуючої обстановки, ОСОБА_8 привів ОСОБА_7 до приміщення ТОВ «СП «Велес-Агро», розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 22, де працювала ОСОБА_15 та залишала свій автомобіль «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Зібравши таким чином усю необхідну, на їх думку, інформацію про потерпілу та розпорядок її дня, оглянувши місце, де буває остання, прилеглу територію, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розробили план реалізації їх злочинного умислу, згідно якого вони скоять розбійний напад на ОСОБА_15 , коли остання буде виходити з роботи, а саме з приміщення ТОВ «СП «Велес-Агро», розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 22, та розподілили між собою ролі, відповідно до яких, ОСОБА_8 , знаходячись на вулиці, напроти приміщення ТОВ «СП «Велес-Агро» буде спостерігати за вхідними дверима приміщення, та умовним сигналом повідомить ОСОБА_7 про момент, коли ОСОБА_15 вийде на вулицю та на неї можливо буде скоїти розбійний напад, крім того у разі виявлення сторонніх осіб, які можуть завадити реалізації злочинного умислу групи, він повідомить про це ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 , буде знаходитись поблизу входу на територію двору ТОВ «СП «Велес-Агро», дочекається умовного сигналу ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_15 вийшла з приміщення, зайде на території двору, де за допомогою кухонного ножа здійснить напад на потерпілу та заволодіє її майном.
Узгодивши таким чином деталі реалізації злочинного плану, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 домовились скоїти вказаний злочин найближчим часом, не погоджуючи при цьому конкретної дати.
22.12.2016 року, в період часу з 18.30 до 19.01, точний час досудовим розслідуванням не встановлений, реалізуючи злочинний умисел групи, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули до приміщення ТОВ «СП «Велес-Агро», де працювала потерпіла, який розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Соборна, 22. При цьому ОСОБА_7 , відповідно до розробленого плану, взяв із собою кухонний ніж, про що було відомо ОСОБА_8 .
Упевнившись у тому, що ОСОБА_15 перебуває на роботі, оскільки її автомобіль знаходився поруч із парканом, яким огороджена територія ТOB «СП «Велес-Агро», розуміючи, що вона на роботі залишилась останньою, ОСОБА_8 , згідно з розробленим раніше планом, відійшов на безпечну, на його думку відстань, та став очікувати ОСОБА_15 і спостерігати за вхідними дверима приміщення ТОВ «СП «Велес-Агро», щоб умовним сигналом повідомити ОСОБА_7 про момент коли ОСОБА_15 вийде на вулицю та на неї можливо буде скоїти розбійний напад.
ОСОБА_7 , згідно з розробленим раніше планом, розташувався на відстані 10-15 метрів від входу на територію двору ТОВ «СП «Велес-Агро», та став чекати умовного сигналу ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_15 вийшла з приміщення.
Приблизно о 18.42-19.01 того ж дня, ОСОБА_15 вийшла із приміщення офісу та направилась до виходу на вулицю, про що ОСОБА_8 умовним сигналом, а саме свистом, повідомив ОСОБА_7 . Останній, відповідно до відведеної йому ролі, узгодженої із ОСОБА_8 , зайшов на територію двору ТОВ «СП «Велес-Агро», наблизився до ОСОБА_15 та, погрожуючи заготовленим раніше кухонним ножем, тобто застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я, став вимагати передати йому грошові кошти та інше цінне майно, яке у неї малося при собі.
ОСОБА_15 , побоюючись за свої життя і здоров'я, та усвідомлюючи, що поодинці не впорається з ОСОБА_7 , який погрожував їй кухонним ножем, тобто застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, та вимагав передати йому цінне майно, почала чинити активний опір, а саме спробувала втекти та почала кричати, намагаючись привернути до себе увагу сторонніх осіб і тим самим примусити нападника відмовитись від своїх злочинних дій. Усвідомлюючи, що створений ОСОБА_15 шум та галас можуть привернути увагу сторонніх осіб, які нададуть потерпілій допомогу та затримають його та ОСОБА_8 , з метою доведення свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном потерпілої до кінця, вирішив вбити ОСОБА_15 , про що не повідомив ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 знаходячись обличчям до ОСОБА_15 , тримаючи кухонний ніж в правій руці, наніс їй один удар ножем в грудну клітину, після чого потерпіла впала на землю, однак продовжила кричати. Бажаючи в повній мірі реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_7 наніс ОСОБА_15 ще чотири удари кухонним ножем в шию. При цьому ОСОБА_7 , усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілої і бажав їх настання.
Наносити удари потерпілій ОСОБА_7 припинив після того, як ОСОБА_15 втратила свідомість і на його думку припинила подавати ознаки життя.
Таким чином, злочинними діями ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_15 спричинені наступні тілесні ушкодження: 4 колото-різані поранення на шиї; 1 проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини з пошкодженням діафрагми та серця по його задній поверхні, з крововиливом в навколосерцеву сумку та в черевну порожнину. Чотири колото-різані поранення на шиї мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а одне проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини з пошкодженням діафрагми та серця по його задній поверхні, з крововиливом в навколосерцеву сумку та в черевну порожнину, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень та має прямий причинно-наслідковий зв'язок з настанням смерті потерпілої. Причиною смерті ОСОБА_15 стало проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітки з крововиливом в навколосерцеву сумку та в черевну порожнину.
Усвідомлюючи, що потерпіла не може завадити реалізації їх з ОСОБА_8 злочинного умислу, ОСОБА_7 , діючи із корисних спонукань, узгоджено із співучасником, заволодів майном ОСОБА_15 , а саме: золотими ланцюжком 583 проби вагою 9,53 грам, вартість якого становить 5245 грн. 50 коп.; 2-ма золотими каблучками та 2-ма фрагментами із золотих каблучок 585 проби вагою 9,15 грам, вартість яких становить 5053 грн. 64 коп.; мобільним телефоном марки «LG» моделі «G3 D855 16Gb Gold», вартість якого становить 2760 грн.; грошовими коштами в сумі 1500 грн.; жіночою сумкою, гаманцем, візитним картками, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, а всього на загальну суму 14559 грн. 14 коп.
Крім того, ОСОБА_7 , після вчинення розбійного нападу, поєднаного із вбивством, заволодівши майном ОСОБА_15 , продовжуючи злочинні дії, разом із іншими речами заволодів ключами від автомобіля потерпілої. Знаючи, що автомобіль «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився на вулиці навпроти входу на територію офісу, належить саме ОСОБА_15 , а остання внаслідок того, що померла, не зможе завадити його діям, ОСОБА_7 вирішив заволодіти ним. Про свій злочинний умисел ОСОБА_7 не повідомив ОСОБА_8 , який знаходився на певній відстані та не бачив усіх його дій. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 за допомогою викраденого у ОСОБА_15 ключа від автомобілю відкрив центральний замок автомобілю «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого становить 280940 гривень, сів на сидіння водія, завів автомобіль та відігнав його до будинку АДРЕСА_6 . Обшукавши салон автомобіля та не знайшовши там цінних речей, ОСОБА_7 з місця події зник. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з місця події з викраденим втекли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
В своїх апеляційних скаргах зі зміненими доводами обвинувачений ОСОБА_8 , та його захисник ОСОБА_9 , не оскаржуючи встановлені фактичні дані, кваліфікацію дій, просять застосувати до обвинуваченого положення ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII та зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення із розрахунку день за два.
Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить вирок суду змінити, пом'якшивши призначене йому покарання до 13 років позбавлення волі. Вказує, що він має матір інваліда 3-ої групи, повністю визнав свою провину, щиро розкаюється у скоєному, сприяв розкриттю злочину, готовий відшкодувати завдані його злочинними діями збитки.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які просили задовольнити подані апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , при цьому не заперечував проти застосування до ОСОБА_8 положень ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 належить залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення злочину, що зазначені у вироку, та кваліфікація дій обвинувачених в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому, згідно з положеннями ст. 404 КПК України, ці обставини в апеляційному порядку не перевіряються.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно ст.65 КК України та п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченим покарання, суд першої інстанції зазначених вимог дотримався.
Так, судом враховано тяжкість вчиненого обвинуваченими злочинів, обвинувачений ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин та особливо тяжкі злочини, а обвинувачений ОСОБА_8 вчинив особливо тяжкий злочин, враховано конкретні обставини справи.
Вивченням даних про особу обвинувачених встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів та відбував покарання в місцях позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем відбування покарання характеризується позитивно та був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обвинувачений ОСОБА_8 , раніше судимий та відбував покарання в місцях позбавлення волі, не відбув покарання за вироком Харківського районного суду Харківської області від 9 лютого 2018 року, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем відбування покарання характеризується позитивно та був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувачених, судом визнано щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом першої інстанції встановлено рецидив злочину, оскільки обвинуваченим вчинено новий умисний злочин, маючи судимість за умисний злочин.
Всі обставини, на які посилаються апелянти як на підставу для призначення менш суворого покарання, враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
Жодних обставин та відомостей, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень апелянти не наводять.
Таким чином, апеляційні доводи сторони захисту про необхідність пом'якшення призначеного покарання слід вважати безпідставними, оскільки вони мають суто суб'єктивний характер та не можуть вважатися достатніми підставами для пом'якшення призначеного судом покарання.
Крім того, колегія суддів враховує, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_7 померла потерпіла ОСОБА_15 . Обвинувачений наніс чисельні удари ножем у грудну клітину та шию потерпілої. Після чого заволодів транспортним засобом та майном потерпілої.
Такі злочинні дії обвинуваченогго ОСОБА_7 мають підвищену суспільну небезпеку та остаточне покарання у виді 13 років 6 років позбавлення волі відповідає меті та цілям покарання.
Відтак, призначене обвинуваченим остаточне покарання є достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі №663/537/17 від 29 серпня 2018 року щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Як вбачається з оскаржуваного вироку суд першої інстанції зарахував обвинуваченим в строк відбування покарання строк їх попереднього ув'язнення з 02 листопада 2017 року по день набрання вироку законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Злочин обвинуваченими вчинявся до 20 червня 2017 року.
Таким чином до обвинувачених підлягає застосуванню ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року в період з ув'язнення з 02 листопада 2017 року по 14 лютого 2022 року включно.
Крім того, внаслідок застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, обвинуваченого ОСОБА_8 належить вважати таким що повністю відбув призначене покарання та він підлягає звільненню з під варти.
Таким чином вирок суду є законним та обґрунтованим, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 КПК України колегія суддів -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 03 червня 2021 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в строк відбування покарання строк їх попереднього ув'язнення з 02 листопада 2017 року по 14 лютого 2022 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що повністю відбув призначене покарання та звільнити його з-під варти в залі суду негайно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі касаційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий -
Судді -