Справа № 344/11003/18
Провадження № 2/344/207/22
28 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Антоняка Т.М.,
секретарів: Підхомної Н.М., Стефанець Г.Я., Максимів Н.С., Мрічко Н.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Медицької С.,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
представника відповідача Безхліб'як С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України та Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконним використання земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Івано-Франківської міської ради, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, вимогами якого просив:
визнати неправомірними дії Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради та Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо внесення Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України як користувача земельної ділянки КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 до державної статистичної звітності 6- зем, 2-зем;
визнати незаконним використання земельної ділянки КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області інвентаризувати земельну ділянку КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009, визнати цільове призначення даної земельної ділянки - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), присвоїти їй кадастровий номер та передати її до Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради;
визнати нікчемною причиною відмову Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради в наданні земельної ділянки ОСОБА_1 , згідно рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 29.06.2017 року;
зобов'язати Угорницьку сільську раду Івано-Франківської міської ради переглянути рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 29.06.2017 року та виділити земельні ділянки для потреб внутрішньо переміщених осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що у травні 2017 року він, як і більше 80 внутрішньо переміщених осіб, які зареєстровані в Івано-Франківській області, звернувся до Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради з заявою про виділення йому у власність земельної ділянки в розмірі 0,10 га під забудову для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою, вказаній на публічній кадастровій карті КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009. Земельна ділянка необхідна йому для вирішення житлових проблем, так він є внутрішньо переміщеною особою з зони проведення ООС (бувша АТО) і зареєстрований у місті Івано-Франківську з 04.12.2014 року. Рішенням сесії Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 29.06.2017 року йому було відмовлено в наданні земельної ділянки у власність мотивуючи тим, що визначені у заявах громадян земельні ділянки знаходяться на землях, які перебувають у фактичному користуванні Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України та використовуються станцією для вирощування зернових культур. У зв'язку із наявністю конфлікту між Угорницькою сільською радою та Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України щодо права розпорядження і користування даними землями сесія вирішили відмовити ОСОБА_1 . Позивач не погоджується з даним рішенням, оскільки вважає, що дане рішення не відповідає закону, у даному витягу не вказані правовстановлюючі документи за якими Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України користується даною земельною ділянкою. Документи, що засвідчують право Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України на постійне користування цією землею на думку позивача є підроблені. Позивачу відомо, що земельна ділянка КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 належить Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України згідно рішення Господарського (арбітражного) суду Івано-Франківської області № 351/5 від 12.04.1994 на основі якого було видано Акт на право постійного користування (бланк серія ІФ або І-ІФ № 000254), що записано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею №2. На виконання рішення суду № 351/5 від 12.04.1994 Інституту хрестоцвітних культур Української академії Аграрних наук України видано Державний акт на право постійного користування; вказані акти не пройшли державну реєстрацію, не містять дати їх видачі, підпису голови сільської (міської) ради, а в плані зовнішніх меж відсутні підписи-погодження суміжників та підпис інженера-землевпорядника, відтак зазначені акти не можуть доводити виникнення на їх підставі права постійного користування земельною ділянкою. Використання цього акту на право постійного користування підтвердили на відеокамеру в Держгеокадастрі в місті Івано-Франківську. Пунктом 1 Постанови Президії Української Академії Наук України (протокол №13) від 26.11.1998 року вирішено створити Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва з правом юридичної особи на базі Інституту хрестоцвітних культур, Івано- Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції та Прикарпатського відділення Інституту агроекології та біотехнології, які ліквідувати; відповідні питання вирішено також наказом Української Академії Аграрних Наук України № 29 від 25.02.1999 року.
Згідно Наказу Української академії аграрних наук № 29 від 25.02.1999 року був Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. На підставі Постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18.05.2011 "Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України" та наказу №10 від 25.01.2012" Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН" була створена Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.
Державні акти на право постійного користування землею створені Івано-Франківським інститутом агропромислового виробництва та Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України, не видавались. Припинення діяльності підприємства, установи, організації за статтею 27 Земельного кодексу України (1992 року) є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою.
Згідно листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 0-9-0.2-7154/0/2-17 від 31.08.2017, землі за Інститутом хрестоцвітих культур УААН (на сьогодні - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України) були обліковані до впровадження з 01.01.1999 року державної статистичної звітності з кількісного обліку земель та перенесені до неї за рішенням суду по фактичному користуванню.
Також, згідно листа Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради № 15,16 від 05.05.2017 на заяву ГО «Епос» № 16 від 05.05.2017 зазначена земельна ділянка знаходиться на території земель, які оброблялись Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України. Рішення про виділення даних земельних ділянок сільською радою не приймалось. Крім того, у сільській раді відсутні також відомості щодо меж, графічних матеріалів на зацікавленій території.
У позивача наявні відповіді Господарського (Арбітражного) суду Івано-Франківської області. Так, згідно листа Господарського суду Івано-Франківської області № 01-30/вих/304/17 від 11.09.2017 в липні-серпні 2017 року здійснено перевірку наявності в архіві суду описів справ постійного зберігання за 1994-2005 роки, судових рішень за 1994-2005 роки. Результати проведеної перевірки засвідчили наявність 298 справ. Матеріали вказаних справ не містять судових рішень №351/5 від 12.04.1994. Однак, копія іншого рішення 353/5 міститься в матеріалах іншої справи. Однак, у цьому листі Господарського суду Івано-Франківської області, зазначено, що враховуючи відсутність оригіналів чи належним чином засвідчених копій документів по запитуваних справах відповідно відсутня інформація про їх розгляд господарським судом.
Також позивач зазначає, що згідно копії акту Господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2011 справи (документи) 1994-2005 років не підлягають зберіганню. Так в стовбці 8 «Примітки» вказано, ухвали, рішення, постанови вилучені для постійного зберігання.
В листі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області № 01-16/П3-17-6/17 від 01.08.2017 зазначено, що дані автоматизованої системи документообігу, архіву господарського суду Івано-Франківської області, акту про вилучення для знищення не містять інформації щодо справи за № 351/5 від 12.04.1994.
Згідно листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № № 0-9-0.6-5826/0/2-17 від 06.07.2017 року на інформаційні запити ГО «Епос» №№ 22-23 від 30.06.2018 року ПІ-10/0-10/0/63-18 від 31.01.2018, на інформаційний запит Благодійної організації «Львівський обласний благодійний фонд «Підліток» № 6 від 29.01.2018 ГУ Держгеокадастру не має оригіналів Актів на право постійного користування землею та не має відповідних записів в книзі записів державних актів на право постійного користування землею. Згідно листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.6-7160/0/2-17 від 31.08.2017 на інформаційний запит Благодійної організації «Львівський обласний благодійний фонд «Підліток» № 11 від 23.08.2017 в ГУ Держгеокадастрі відсутні також оригінали рішення Господарського (Арбітражного) суду Івано-Франківської області № 351/5 від 12.04.1994 року.
Також згідно листа Державного підприємства «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» № 989 від 22.12.2017 на інформаційний запит Благодійної організації «Львівський обласний благодійний фонд «Підліток» № 53 від 21.12.2017 зазначено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України не зверталась до даної установи для отримання свідоцтва на право постійного користування. Також згідно листа № 990 від 22.12.2017 на інформаційний запит Благодійної організації «Львівський обласний благодійний фонд «Підліток» № 53 від 21.12.2017 зазначено, що на даний час з вищенаведеною установою, не укладено відповідних договорів на виконання робіт, щодо розроблення документації із землеустрою та не здійснено будь-яких оплат із даного питання.
На думку позивача дана земельна ділянка належить Угорницькій сільській раді Івано-Франківської міської ради.
Згідно рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 12.08.1994 року, на підставі рішення загальних зборів жителів села Угорники від 19.06.1994 року, відмовлено НДІ хрестоцвітих культур в наданні Державного акту на право постійного користування 338 га ріллі та 1,5 га сінокосу.
Також за даною адресою земельної ділянки КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 присвоєно вже кадастрові номери 450 земельним ділянкам 2610196601:13:009:0001 2610196601:13:009:0450.
Згідно листа Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради № 122/02.2-20 від 13.10.2017 на заяву ГО «Епос» № 20 від 19.06.2017 до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, який згідно закону переслав заяву до Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради виходить, що Угорницька сільська рада не знає хто давав дозвіл на розробку документації для відводу земельної ділянки.
Згідно з витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яку позивач отримав на одну з земельних ділянок, яка розташована на земельній ділянці КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 звернувшись до публічних сервісів Держгеокадастру, випливає що документом, який є підставою для виникнення права є рішення Угорницької сільської ради від 27.12.2005 XXI сесія IV.
04.09.2018 року представником відповідача 3 - Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечуються у повному обсязі. Зокрема, зазначається, що форма державної статистичної звітності №6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» стосується кількісного обліку земель та містить лише статистичні дані про земельні ділянки, зокрема відомості про площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами. При цьому, такі відомості ґрунтуються на даних правовстановлюючих документів на відповідні земельні ділянки. Головним управлінням було надано відповідь від 31.08.2017 року № 0-9-0.2-7154/0/2-17 на інформаційний запит Голові благодійної організації Львівський обласний благодійний фонд «Підліток» (Івано-Франківське відділення) ОСОБА_1 щодо облікування землі за Прикарпатською Державною дослідною станцією Угорницької академії аграрних наук, в який вказано, що останні були обліковані до впровадження з 01.01.1999 року державної статистичної звітності з кількісного обліку земель та перенесені до неї за рішенням суду по фактичному користуванню. З огляду на що вимога позивача з приводу визнання неправомірними дії Головного управління щодо внесення ДСДС як користувача земельної ділянки КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 до державної статистичної звітності 6-зем, 2-зем є безпідставною. Стосовно вимоги про зобов'язання Головного управління інвентаризувати земельну ділянку КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009, визнати цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), присвоїти їй кадастровий номер та передати її до Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради, зазначено, що дана вимога не підлягає до задоволення, оскільки суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 1 ЦПК України. Така позиція повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року, згідно якої, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Рішенням 37 сесії Івано-Франківської обласної ради № 1718-37/2015 від 03.07.2015 року «Про встановлення межі населеного пункту с. Угорники Угорницької сільської Івано-Франківської міської ради», встановлено межі населеного пункту с.Угорники Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради, площею 724,8882 га. Згідно матеріалів з проекту землеустрою щодо встановлення межі населеного пункту с.Угорники Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради наданих листом від 29.08.2018 року № 768/1-15 ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», кадастровий квартал (КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009) розташований в межах населеного пункту села Угорники Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради. Відповідач зазначає, що до повноважень Головного управління не належить розпорядження землями, які розташовані в межах населених пунктів і відносяться до земель комунальної власності (а.с. 45-51).
Позивач ОСОБА_1 у запереченні на відзив Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області вказує, що ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області на його інформаційний запит надав відповідь № 0-9-0.2-7154/2/2-17 від 31.08.2017 року, що земельна ділянка була облікована за Прикарпатською Державною дослідною станцією Української академії аграрних наук і, що ділянка була облікована до впровадження з 01.01.1999 року державної статистичної звітності з кількісного обліку земель та перенесені до неї за рішенням суду по фактичному користуванню. Благодійна організація «Львівський обласний благодійний фонд «Підліток» було відправлено до ГУ Держегокадастру в Івано-Франківській області інформаційний запит № 11 від 23.08.2017 року з проханням ознайомитися з рішенням Арбітражного суду Івано-Франківської області №№ 351/5, 352/5, 353/5 та 354/5, що повинні зберігатися у ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, якщо це на думку ГУ Держгеокадастру є правовстановлюючим документом. На цей інформаційний запит була отримана відповідь ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 0-9-0.6-7160/0/2-17 від 31.08.2017, в якій вказано, що в ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області відсутні вказані вище рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області. У жодній організації відповідачів оригіналів згаданих рішень Арбітражного (Господарського) суду в Івано-Франківській області немає. Як немає таких рішень і в Арбітражному (Господарському) суді Івано-Франківської області. В ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області немає рішень суду, які можуть хоч якось бути визнані правовстановлюючими документами. Позивач вважає, що дана земельна ділянка була передана у комунальну власність с. Угорники Івано-Франківської міської ради безпідставно та незаконно (а.с. 66-68).
22.11.2018 року відповідачем 2 - Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України до суду скеровано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача позов заперечує, покликаючись на те, що оспорюючи право Прикарпатської ДСДС на земельні ділянки державної форми власності, позивач не наводить підстав та законних інтересів на дані земельні ділянки. Відповідно до Постанови ради Міністрів Української РСР від 10.03.1983 року № 112 створено Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітих культур на базі відділу селекції, насінництва і технологій вирощування ріпаку і радгоспу «Перемога». Наказом Міністерства сільського господарства УРСР від 23.03.1985 року № 76 прийнято у встановленому порядку землі радгоспу «Перемога» і створено дослідне господарство «Перемога» Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур. З 1 січня 1971 року набув чинності новий Земельний кодекс Української РСР. Стаття 74 цього кодексу передбачалось, що науково-дослідні, учбові та інші сільськогосподарські установи використовують надані їм землі відповідно до затверджених у встановленому порядку планів науково-дослідних і учбових робіт, а також планів їх виробничої діяльності. Міністерством сільського господарства УРСР 28.03.1975 року затверджено Інструкцію про внутрігосподарському землевлаштуванню колгоспів, радгоспів і інших державних сільськогосподарських підприємств Української РСР. Дана Інструкція втратила силу лише у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року № 1066. Пунктом 3.5 Інструкції передбачалось, що проекти внутрігосподарського землевлаштування затверджуються виконавчими комітетами районних Рад депутатів робітників. Пунктом 4.1. Інструкції передбачалось, що затверджений проект переноситься в натуру. Таким чином, дана Інструкція була виконана у відповідний час в повній мірі, оскільки є Проект внутрішнього землевпорядкування і є доказ перенесення цього проекту в натуру. Копією рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1986 року № 26 затверджено проект внутрігосподарського землеустрою по дослідному господарству «Перемога» Тисменицького району. Згідно з додатком до рішення за ДГ «Перемога» закріплено 5384,0 га земель. За наслідками проголошення Декларації про незалежність України, постановою Президії Верховної ради Української РСР від 29.07.1991 року № 1370-ХІІ закріплено за Українською академією аграрних наук землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. На виконання вищезгаданої постанови Українська академія аграрних наук наказом від 15.04.1992 року № 103 закріпила за Інститутом хрестоцвітих культур з дослідним господарством «Перемога» землі загальною площею 2415 га. Для виготовлення Державних актів на право постійного користування землею було розроблено Технічний звіт по зніманню меж масивів земель з Підпечарської, Підлузької, Угорницької та Микитинецької сільських рад. Рішенням арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 року по справі № 351/5 зобов'язано Угорницьку сільську раду видати Інституту хрестоцвітних культур Державний акт на право постійного користування 338 га ріллі та 1.5 га сінокосів. В описовій частині рішення суд посилався на встановлені факти, що землі, якими користується Інститут хрестоцвітих культур, на 01.01.1983 рік знаходились в користуванні радгоспу «Перемога», а тому суд вважав Інститут належним землекористувачем. Суд наголосив, що межі землекористування Інституту погоджено з Угорницькою сільською радою і заперечень від представника ради не має. На підставі вищезгаданих Технічного звіту та рішення арбітражного суду Інституту хрестоцвітих культур було видано Державний акт на право постійного користування землею. Питання землекористування Прикарпатською ДСДС земельними ділянками не є предметом даного спору, адже землі все одно належать до державної форми власності. Саме лише їх відношення до підприємств і організацій Національної академії аграрних наук України впливає на їх статус, як особливо цінних не тільки в якості оцінки ґрунту, а і на підстави вимог статті 150 Земельного кодексу України.
Також відповідач зазначає, що Прикарпатська ДСДС має земельні ділянки на території чотирьох сільських рад Тисменицького району та м.Івано-Франківськ: Підпечерській, Підлузькій, Микитинецькій та Угорницькій. Внаслідок неправомірних дій посадових осіб Микитинецької сільської ради на землях Прикарпатської ДСДС було роздано громадянам земельні ділянки. Землі Національної академії аграрних наук України в розумінні статті 150 Земельного кодексу України є особливо цінним і їх передача можлива лише за рішенням Верховної Ради України. Тому без рішення Верховної ради України Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області не може інвентаризувати земельні ділянки Прикарпатської ДСДС та змінювати їх цільове призначення. Більше того, вимога Позивача про присвоєння земельній ділянці кадастрового номера з передачею її Угорницькій сільській раді буде означати зміна форми власності цієї земельної ділянки з державної на комунальну. Така зміна має чітко визначений порядок і потребує відповідних рішень, а тому Позивач не може просити суд замінити своїм рішенням компетенцію цих органів. Позиція Позивача про нікчемність причини відмови Угорницької сільської ради не відповідає положенням чинного законодавства, оскільки згідно Цивільного кодексу України нікчемним може бути визнано лише правочин, а рішення органу місцевого самоврядування не є правочином. Прикарпатська ДСДС вважає, що Позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав в суді, якщо вважає, що вони порушені. Вимога про перегляд Угорницькою сільською радою свого рішення не обґрунтована. Поняття «керуючись державною необхідністю», яке застосовує Позивач, є абсурдним і безпідставним. Позивач жодним чином не обгрунтував належними доказами того, що в перегляді Угорницькою сільською радою є державна необхідність. До того ж, у відповідності з рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 Угорницька сільська рада не має права переглядати свої ж рішення. За таких обставин Прикарпатська ДСДС просила суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 80-83).
30.03.2022 року у відзиві на позовну заяву представник Відповідача 1 - Івано-Франківської міської ради зазначила наступне. З приводу вимоги Позивача, щодо визнання неправомірними дій Угорницької сільської ради щодо внесення Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України як користувача земельної ділянки до державної статистичної звітності 6-зем, 2-зем, відповідач зазначає наступне. Наказом Державного комітету статистики України 05.11.98 N 377 було затверджено «Інструкцію з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), відповідно до розділу І якої чітко визначено, що у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб. У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності. Пунктом 8 «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. N 15 передбачено, що облік кількості земель ведеться по власниках землі і землекористувачах, у тому числі орендарях. При обліку кількості земель виділяються, зокрема, землі в межах населених пунктів та землі за межами населених пунктів. Згідно п. 17 вище названого Положення, власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають територіальним органам Держкомзему за місцезнаходженням земельних ділянок звіти за станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Пунктом 18 Положення встановлено, що зміст звітних даних державного земельного кадастру та порядок їх подання визначаються у формах державної звітності; звітні дані про кількість земель складаються щорічно. В той же час, пунктом 6 вище названого Положення також встановлено, що документація державного земельного кадастру ведеться, в тому числі, по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів. До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості, зокрема, про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість. Таким чином, відомості статистичного звіту за формою 6-зем є частиною відомостей державного земельного кадастру в частині щодо кількісного обліку земель, а тому відповідач вважає, що в даному випадку відсутні неправомірні дії зі сторони Угорницької сільської ради. Відомості статистичного звіту за формою 6-зем призначені, в тому числі, для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомостями про правовий режим земель. Крім того, відповідно до наказу Державної служби статистики України від 19.08.2015 №190 “Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 “Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)”, вищезазначений наказ визнаний таким, що втратив чинність з 01.01.2016. З чого вбачається, що зазначені форми державної статистичної звітності на даний час носять виключно інформаційний характер. Таким чином, у вирішенні позову про визнання недійсним оскаржуваного правочину (внесення відомостей у форму державної статистичної звітності № 6-зем та № 2-зем) підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. Внесення відомостей в частині щодо кількісного обліку земель жодним чином не порушують право позивача, оскільки ці відомості в формі державної статистичної звітності № 6-зем та № 2-зем вносились ще в 90-ті роки згідно чинного на той час законодавства. Крім того, позивач мав намір отримати земельну ділянку у власність з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що обліковувалась за Прикарпатською Державною дослідною станцією Української академії аграрних наук, та зазначене цільове призначення не відповідає Генеральному плану села Угорники. З приводу незаконності користування Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України земельною ділянкою, то відповідач зазначає, що надання земельних ділянок в користування могло відбуватись виключно за проектом відведення, який міг бути розроблений виключно на підставі відповідного рішення виконавчого комітету. А державний акт вже видавався за наслідками ухвалення рішення органу місцевого самоврядування про відведення та надання в користування земельної ділянки. У своєму відзиві на позовну заяву Відповідач - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України посилається на Наказ Міністерства сільського господарства УРСР від 28.03.1983 року «Про організацію Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітих культур», як на підставу виникнення в останньої права користування землею, що суперечить вимогам земельного кодексу УРСР, оскільки наказ Міністерства сільського господарства не може вважатися рішенням органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями. Так само, на думку Івано-Франківської міської ради не може вважатися, що право постійного користування підтверджене рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21 січня 1986 року, оскільки: рішенням від 21.01.1986 року «Про проекти внутрігосподарського землеустрою колгоспів ім. Леніна, «Перше травня», дослідного господарства «Перемога» Тисменицького району та Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції», згідно додатку закріплено земель за дослідним господарством «Перемога» 5384,0 га; наказом Української Академії Аграрних наук від 15.04.1992 року № 103 «Про використання основних та обігових фондів наукових установ, господарств, підприємств та організацій, що входить до складу Української академії аграрних наук» пунктом 2. Закріплено за науковими установами, господарствами, підприємствами та організаціями землю, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, техніку та інші основні засоби станом на 1 січня 1992 року згідно з додатком . У додатку зазначено площу земельної ділянки Інституту хрестоцвітих культур з дослідним господарством «Перемога» 2415,0 га; в пояснювальній записці до Технічного звіту по зніманню меж масивів земель, розробленого у 1995 році загальна площа по всій території чотирьох рад зазначено 2090,95 га. Значна відмінність в площах, та неможливість точного встановлення кількісних характеристик таких ділянок та їхнього точного розташування, ставить під сумнів висновок про підтвердження права користування на конкретні землі та їх закріплення. Зі змісту відзиву та доданих до нього документів не вбачається, на підставі яких доказів відповідач обгрунтовує те, що відповідна земельна ділянка, стосовно якої нібито виданий державний акт, передавалася у відповідне користування НААН України, або його дослідному підрозділу, або їх правопопередників, та у якому році. Так само, і посилання на постанову президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991, відповідно до якої за Українською академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходиться в розпорядженні її установ, не доводить існування відповідного рішення компетентного органу про передачу земельних ділянок у користування позивачам або їх правопопередникам.
Крім того, у своєму відзиві Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України обгрунтовує користування земельною ділянкою на території земель Угорницької сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000254, що виданий на виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12.04.1994 по справі № 351/5». Проте копія Державного акту серії І-ІФ №000254 не може вважатися таким, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою. Згідно п. 3.1 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)» затв. наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 N28, Державні акти на право колективної власності на землю, право приватної власності на землю, право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у постійне користування. Державний акт мав би бути виготовлений на підставі технічного звіту по зніманню масивів інституту хрестоцвітих культур. Проте технічний звіт виготовлявся у 1995 році, тобто після видачі державного акту. В матеріалах справи наявне рішення Угорницької сільської ради від 12.08.1994 року «Про рішення арбітражного суду Івано-Франківської області», де на підставі рішення загальних зборів жителів села від 19.06.1994 року відмовлено НДІ хрестоцвітих культур у видачі Державного акту на право постійного користування 338 га ріллі та 1,5 га сінокосу, що ще раз підтверджує, що державний акт на виконання рішення арбітражного суду від 19.04.1994р. № 351/5 виданий так і не був. Тому, залишається незрозумілим в якому році і ким виданий Державний акт серії І-ІФ №000254.
Відповідач 2 - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України) помилково вважає, що право постійного користування виникло ще з 1983 року та підтверджене рішенням виконавчого Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21 січня 1986 року, затверджено право на землю за структурними підрозділами Української академії аграрних наук Постановою Президії Верховної Ради Української РСР 29 липня 1991 року, закріплено рішеннями Української академії аграрних наук; визнано рішенням Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 1994 року, оскільки правовстановлюючий характер мало рішення органу, до повноважень якого належало розпорядження відповідними землями, а оформлення цього права з видачею, зокрема державного акту, мало посвідчувальний характер. Отже, рішення уповноваженого органу відсутнє, а тому зазначений державний акт не посвідчує права постійного користування, яке у відповідача-2 не виникло. Зважаючи на це, не вбачається підстав для відхилення вимоги Позивача про визнання незаконним використання земельної ділянки Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.
Що стосується вимог Позивача в частині зобов'язання Відповідача-3 інвентаризувати земельну ділянку, яка перебуває в користуванні Відповідача-2, змінити цільове призначення даної земельної ділянки та передачу її до Угорницької сільської ради, то земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. З наведеного вбачається, що земельні ділянки та землі, несформовані у земельні ділянки, розташовані на території Івано-Франківської міської територіальної громади відносяться до земель комунальної власності в тому числі і спірна земельна ділянка.
Що стосується зміни цільового призначення даної земельної ділянки, то така вимога не може бути задоволена, оскільки до повноважень Головного управління Держгеокадастру не належить питання щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, а присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки відбувається при формуванні земельної ділянки в порядку встановленому законодавством України. Крім того, згідно рішення Угорницької сільської ради від 29.06.2017р. «Про розгляд заяв щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність», станом на час прийняття рішення, бажана для отримання Позивачем земельна ділянка знаходиться в користуванні Відповідача-2 та використовується станцією для вирощування зернових культур, як землі сільськогосподарського призначення та наявний спір з приводу розпорядження і користування цими землями, а тому у Угорницької сільської ради станом на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні правові підстави для передачі даної земельної ділянки у власність Позивача з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Що стосується вимог Позивача про зобов'язання Угорницької сільської ради переглянути оскаржуване рішення та зобов'язання виділити земельну ділянку для потреб внутрішньо переміщених осіб, то міська рада зазначає те, що Земельним кодексом України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин. Враховуючи той факт, що заява Позивача уже була предметом розгляду на п'ятнадцятій сесії сьомого демократичного скликання Угорницької сільської ради та по ній прийнято рішення від 29.06.2017 року, вимога Позивача про зобов'язання переглянути рішення є незаконною та не підлягає задоволенню. Відповідно до п. 9 ст. 11 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вирішують питання щодо набуття відповідно до законодавства внутрішньо переміщеними особами за місцем їх фактичного перебування прав на земельну ділянку із земель комунальної власності. З даного слідує, що орган місцевого самоврядування в межах своїх повноважень та у відповідності до законодавства реалізує забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб на отримання земельної ділянки, що власне і було зроблено Угорницькою сільською радою. За таких обставин представник Відповідача 1 - Івано-Франківської міської ради просила вимоги позову задовольнити частково, а саме: в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради та до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - відмовити, а позовну вимогу у частині визнання незаконним використання земельної ділянки Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України - задовольнити.
04.04.2022 року відповідачем 2 - Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України до суду подано додаткові пояснення у яких Прикарпатська ДСДС не погоджується з позицією Івано-Франківської міської ради щодо визнання незаконним використання земельної ділянки Прикарпатською ДСДС. Івано-Франківська міська рада, як відповідач у даній справі, має довести законність та обґрунтованість прийняття Угорницькою сільською радою рішення від 29.06.2017 р., яким відмовлено ОСОБА_1 у безоплатній передачі земельної ділянки у власність в межах КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009. Підставою для прийняття такого рішення Угорницька сільська рада визначила те, що «визначені у заявах громадян земельні ділянки знаходяться на землях, які перебувають у фактичному користуванні «Прикарпатської державної дослідницької станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону» НААН України та використовуються станцією для вирощування зернових культур...». При цьому у відповіді здійснюється посилання на п.е) ч.4 статті 83 Земельного кодексу України, яка передбачає, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать земельні ділянки, які використовуються Національною академією аграрних наук України, як державною галузевою академією наук. У своєму відзиві Івано-Франківська міська рада вказує на прийняття виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради народних депутатів рішення від 21.01.1986 року, яким затверджено проект внутрігосподарського землеустрою для дослідного господарства «Перемога». Твердження про те, що в пояснювальній записці до Технічного звіту по зніманню меж масивів земель, розробленого у 1995 році площі зменшились у порівнянні з 1986 роком, то для того і виготовлялась технічна документація та оформлявся державний акт. Причиною такої розбіжності є те, що станом на 1986 рік до складу проекту внутрігосподарського землеустрою входила земля населених пунктів, лісів, водоймищ тощо. Станом на 1995 рік населені пункти було сформовано у власних межах, а тому не могли входити до земель НААН. За таких обставин, Угорницька сільська рада правомірно відмовила у виділенні ОСОБА_1 земельної ділянки із складу державних земель Прикарпатської ДСДС.
Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області проводились перевірки використання державних земель на території Угорницької сільської ради. За наслідками перевірки було винесено ряд приписів, які оскаржено Прикарпатською ДСДС до окружного суду. За наслідками судового розгляду Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справах №0940/1964/18, №0940/1965/18 та №0940/1966/18, якими приписи скасував як протиправні. При розгляді судових справ суд встановив належність земель державної форми власності на території Угорницької сільської ради до земель Національної академії аграрних наук України, що перебувають у постійному користуванні Прикарпатської ДСДС. Аналогічна позиція стосується і земельної ділянки державної форми власності, що знаходиться в межах КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009. Незважаючи на те, що при прийнятті оскарженого ОСОБА_1 рішення, Угорницька сільська рада вважала землі в межах КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 землями державної форми власності, а Івано-Франківська міська рада не надала доказів того, що ця земля відносяться до комунальної власності та не перебуває у користуванні Прикарпатської ДСДС. Обставини відсутності у Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області книг записів щодо видачі Обласним управління земельних ресурсів Івано-Франківської області Державних актів на право постійного користування землями в межах чотирьох сільських рад, в т.ч. Угорницької сільської ради, не свідчить про відсутність відповідного рішення органу державної влади щодо виділення (закріплення) державних земель за Прикарпатською ДСДС. До відзиву на позов Прикарпатська ДСДС надана суду постанову Ради Міністрів УРСР від 10.03.1983 №112, наказ Міністерства сільського господарств УРСР від 23.03.1983 №76, рішення виконкому Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1986 №26. Відповідно до позиції Верховного Суду, в т.ч. викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №823/1984/16 зроблено висновок, що відсутність у землекористувача акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення їх права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб'єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта. За таких обставин, Прикарпатська ДСДС вважає, що у позовних вимогах ОСОБА_1 слід відмовити.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 2 - Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України в судовому засіданні повністю заперечив позовні вимоги, просив відмовити у задоволенні позову.
Представником відповідача 1 - Івано-Франківської міської ради подано заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, зазначивши, що вимоги позову слід задовольнити частково, а саме: в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради та до Головного Управління - відмовити, а в частині визнання незаконним використання земельної ділянки Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України просила задовольнити.
Представником відповідача 3 - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області до суду скеровано клопотання у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити та справу розглядати без участі їхнього представника.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Так, згідно Витягу із Рішення Угорницької сільської ради від 29 червня 2017 року про розгляд заяв щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність під забудову для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться за адресою: (згідно класифікатору об'єктів адміністративно-територіального устрою України) КОАТУУ 2610196601: зона 13, квартал 009, загальною площею 0,10 га, вирішено відмовити ОСОБА_1 .
З копії державного Акту на право постійного користування землею Серія ІФ № 000254 вбачається, що на підставі рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області Ради народних депутатів від 12.04.1994 року № 351/5, оспорювану землю надано Інституту хрестоцвітних культур української академії аграрних наук у постійне користування, в межах згідно планом землекористування, для дослідних і навчальних цілей, передового досвіду та ведення сільського господарства.
З листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області за № 0-9-0.2-7154/0/2-17 від 31.08.2017 вбачається, що землі за Інститутом хрестоцвітих культур УААН (на сьогодні - Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України) були обліковані до впровадження з 01.01.1999 року державної статистичної звітності з кількісного обліку земель та перенесені до неї за рішенням суду по фактичному користуванню.
Із листа Територіального Управління ДСА України в Івано-Франківській області ДСА України від 01.08.2017 року вбачається, що в Господарському суді Івано-Франківській області, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, справи за 1994 рік знищені на підставі чинного на момент списання Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 №41. За наслідками списання (знищення) справ складено Акт про вилучення для знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню, який погоджено з ЕПК Держархіву Івано-Франківської області 25.03.2011.
З листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 06.07.2017 року вбачається, що з 2013 року рішення у формі наказів, про передачу Прикарпатській державній сільськогосподарській дослідній станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України на території Івано-Франківської області, земельних ділянок в постійне користування не приймалося (а.с. 14).
У листі ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області зазначено, що у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею реєстрація державних актів серії І-ІФ № 000254, І-ІФ № 000255; І-ІФ № 000256; І-ІФ № 000257 на території Угорницької, Микитинецької, Підпечарівської та Підлуської сільських рад, записи про реєстрацію таких державних актів відсутні (а.с. 17).
З листа ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 31.08.2017 року слідує, що в Головному управлінні Держгеокадастру в Івано-Франківській області відсутні рішення Арбітражного суду Івано-Франківській області № 351/5, 352/5, 353/5, та 354/5 від 12.04.1994.
З листа ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 22.12.2017 року слідує, що земельні ділянки, які розміщені на території Угорницької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області - КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009, КОАТУУ 2610196601, зона 16, квартал 002, із ДП "Івано-Франківський інститут землеустрою" не укладено відповідних договорів на виконання робіт, щодо розроблення документацій із землеустрою, та не здійснено будь-яких оплат із даного питання.
Рішенням Угорницької сільської ради народних депутатів Івано-Франківської міськради від 12.08.1994 р. с.Угорники на підставі рішення загальних зборів жителів села Угорники від 19.06.94 р. вирішено відмовити НДІ хрестоцвітних культур в наданні Державного акту на право постійного користування 338 га ріллі та 1.5 га сінокосу.
Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 29.01.2018 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2610196601:13:009:0194, площею 0,1040 га, що розташована на території масив "Горби" 3, с.Угорники Івано-Франківської області на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
З листа ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" вбачається, що технічна документація із землеустрою щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2610196601:13:009:0194, яка знаходиться в с.Угорники, масив "Горби-3" Івано-Франківської міської ради, розроблялась на підставі рішення ХХІ сесії четвертого демократичного скликання Угорницької сільської ради від 25.12.2005 року.
Витягом із Рішення від 27.12.2005 року Угорницької сільської ради про передачу земельних ділянок у приватну власність вирішено: передати у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах села; передати у приватну власність земельні ділянки для ведення селянського господарства громадянам в межах села; передати в приватну власність земельні ділянки для ведення садівництва громадянам в межах села; заміри земельних ділянок проведені без достатньої точності і при видачі Державного акту в межах границь можливі незначні зміни загальної площі.
Довідкою від 15.09.2016 р., виданою, як додаток до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживає по АДРЕСА_2 (а.с. 30).
Наказом Міністерства сільського господарства УРСР №76 від 28.02.1983 р. організовано Івано-Франківську наукову - дослідну станцію хрестоцвітних культур на базі відділу селекції, насінництва і технології вирощування ріпака Науково-дослідного Інституту сільського господарства Нечорноземної зони УРСР.
Рішенням Виконавчого Комітету "Про проекти внутрігосподарського землеустрою... Тисменицького району та Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції" вирішено затвердити проекти внутрігосподарського землеустрою по колгоспах Ім. Леніна, "Перше травня", дослідного господарства "Перемога" Тисменицького району Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції, згідно з додатком, а розміщення полів сівозмін, польової дорожньої мережі і інші елементи проектів, згідно графічних креслень. Виконком Тисменицької та Коломийської районних Рад народних депутатів здійснюватиме контроль за освоєнням проектів внутрігосподарського землеустрою згаданих господарств.
Наказом Української Академії Аграрних Наук за №103 від 15.04.92р. "Про використання основних та обігових фондів наукових установ, господарств, підприємств та організацій, що входять до складу Української академії аграрних наук": закріплено за науковими установами, господарствами, підприємствами і організаціями землі, будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, техніку та інші основні засоби станом на 1 січня 1992 року; надано науковим установам, господарствам, підприємствам і організаціям право господарського управління основними та обіговими фондами з метою найбільш ефективного їх використання при здійсненні пошукових, фундаментальних і прикладних досліджень, перевірки нових технологій, виробництва елітного насіння і садівного матеріалу сільськогосподарських культур та вирощування племінного молодняка сільськогосподарських тварин. Генеральним директорам науково-виробничих об'єднань, директорам інститутів, дослідних станцій, філіалів, господарств у своїй повсякденній роботі суворо дотримуватись положень, викладених у Земельному кодексі України, згідно з якими: не допускається передача у колективну та приватну власність земель наукових і навчальних закладів дослідних елітно-насінницьких та насінницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду; забороняється вилучення земель сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів для несільськогосподарських потреб, а також вилучення для будь-яких цілей земель дослідних полів; забороняється вилучення земель місцевими органами влади без згоди на те землеволодільця або землекористувача; не допускається створення в дослідних господарствах сільськогосподарських кооперативів, ведення селянських (фермерських) господарств; дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю звільняються від плати за землю. Вилучення земель для різних потреб керівники науково-дослідних установ, господарств та підприємств можуть здійснювати тільки з дозволу Президії Академії.
Головним інженером-землевпорядником Рогацьким В. розроблено технічний звіт по зніманню зовнішніх меж земельних ділянок, виділених Інституту хрестоцвітних культур, по Підлузькій, Підпечарській, Микитинецькій, Угорницькій сільських радах, для виготовлення державного акту на право постійного користування землею (а.с. 90,91,92).
Рішенням Арбітражного суду Івано-Франківської області за № 351/5 від 12.04.94 вирішено визнати недійсним рішення сесії Угорницької сільради від 05.01.94 р. "Про надання землі НДІ хрестоцвітних культур". Дане рішення обгрунтоване тим, що Рада Міністрів УРСР прийняла Постанову від 10.03.1983 р. № 112 "Про організацію Івано-Франківської науково-дослідної станції хрестоцвітних культур Мінсільгоспу УРСР". Наказом №76 від 23.03.1983 р. Міністерство сільського господарства на виконання Постанови від 10.03.1983 р. організовує Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітних культур і приймає станом на 1 січня землі радгоспу "Перемога", створює дослідне господарство "Перемога", підпорядкувавши його дослідній станції. При таких обставинах до науково-дослідної станції перейшли всі основні та обігові фонди в тому числі і земля, якою користувався радгосп станом на 01.01.1983 р. Станція хрестоцвітних культур стала правонаступником радгоспу "Перемога". У даному позові Інститут хрестоцвітних культур просив Раду затвердити його право на користування землею в кількості 338 га ріллі і 1,5 га сінокосів і ця кількість земель не перебільшує кількість, якою користувався радгосп "Перемога" на території даної Ради, право на постійне користування землею закріплене за Інститутом Постановою президії Верховної Ради УРСР від 29.07.1991 р. Вищезазначеним Рішенням Арбітражного суду Івано-Франківської області за № 351/5 від 12.04.94 зобов'язано сільську Раду до 01.08.94р. видати позивачу Івано-Франківському Інституту хрестоцвітних культур Державний акт на право постійного користування 338 га ріллі і 1,5 га сінокосів.
Як слідує з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, на виконання ухвали Івано-Франківського міського суду від 22.11.2018 року, повідомляє, що державний акт на право постійного користування землею серія І або ІФ №000254 та запис про реєстрацію державного акту серія І або ІФ №000254 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди - відсутні (а.с. 145).
З матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року, яке набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 року, позов Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та містах Івано-Франківськ та Тисмениця Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Стасів Мар'яни Володимирівни, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису № 959/0/19-18-ДК/0254Пр/03/01/-18 від 20.09.2018 - задоволено повністю.
Вказаним приписом інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель встановив, що земельна ділянка площею 31,8039 га (суміжна земельна ділянка площею 0,1220 га кадастровий номер 2610196601:13:007:0069) сільськогосподарського призначення, яка розташована в с. Угорники Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області носить ознаки самовільного зайняття земельної ділянки.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними чи юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Пункти «а», «б» частини 2 цієї статті встановлює, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Норма частини другої статті 92 Земельного кодексу України в редакції на час її прийняття свідчить, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, тобто вона не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року.
Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Абзацом 1 частини 2 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Під час судового розгляду судом було встановлено, що на підставі рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 1994 року по справі №351/5 Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІФ №000254 на території земель, зокрема, Угорницької сільської ради для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства .
Відповідно до пункту 4 Статуту Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 15 лютого 2018 року, правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук є Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.
Хронологічно правонаступником Інституту хрестоцвітих культур Української академії аграрних наук згідно наказу Української академії аграрних наук №29 від 25 лютого 1999 року був Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.
На підставі Постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18 травня 2011 року «Про оптимізацію мережі наукових установ Національної академії аграрних наук України» та наказу №10 від 25 січня 2012 року «Про перейменування Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН» була створена Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України.
Отже, Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України користується земельною ділянкою на території земель Угорницької сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІФ №000254, що виданий на виконання рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області 12 квітня 1994 року по справі №351/5.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Вимоги статті 141 Земельного кодексу України не містять серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, яке виникло до набрання законної сили Земельного кодексу України в редакції від 25 жовтня 2001 року, відсутність державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. При цьому, речові права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Таким чином, нездійснення відповідачем Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією реєстрації права постійного користування оспорюваною земельною ділянкою КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009, яка розташована в с. Угорники Івано-Франківської міської ради, врегульовані пунктом 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
П.10 ч.2 ст.16 ЦК України визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, а саме визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наведеного вбачається, що кожна особа має право на судовий захист, якщо рішенням дією чи бездіяльність органу місцевого самоврядування порушено її права, свободи чи інтереси. Таким чином, для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачами і за захистом яких прав позивач звернувся до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наказом Державного комітету статистики України 05.11.98 № 377 було затверджено «Інструкцію з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), відповідно до розділу І якої чітко визначено, що у звітах вказують площі земель, що перебувають у власності, постійному і тимчасовому користуванні юридичних та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або в постійному користуванні цих юридичних і фізичних осіб. У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, окремо - в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.
Пунктом 8 «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 передбачено, що облік кількості земель ведеться по власниках землі і землекористувачах.
Пунктом 6 вище названого Положення передбачено, що документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів. До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості, зокрема, про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, зокрема орендарів, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість.
З наведеного судом встановлено, що відомості статистичного звіту за формою 6-зем є частиною відомостей державного земельного кадастру в частині щодо кількісного обліку земель, а тому в даному випадку відсутні неправомірні дії зі сторони Угорницької сільської ради. Відомості статистичного звіту за формою 6-зем призначені, зокрема для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомостями про правовий режим земель.
Відповідно до наказу Державної служби статистики України від 19.08.2015 № 190 Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)", вищезазначений наказ визнаний таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету статистики України від 05 листопада 1998 року № 377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 788/3228 (зі змінами). Цей наказ набирав чинності з 01 січня 2016 року.Таким чином, вищезазначені форми державної статистичної звітності на день винесення даного рішення носять інформаційний характер.
Крім іншого судом встановлено, що внесення відомостей в частині обліку земель жодним чином не порушують право позивача, оскільки ці відомості в формі державної статистичної звітності № 6-зем та № 2-зем вносились відповідно до чинного, на той час, законодавства. Також досліджено, що позивач мав намір отримати земельну ділянку у власність з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що обліковувалась за Прикарпатською Державною дослідною станцією Української академії аграрних наук, проте таке цільове призначення не відповідає генеральному плану села Угорники.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій Угорницької сільської ради та Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області щодо внесення Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України, як користувача земельної ділянки КОАТУУ 2610196601, зона 13, квартал 009 до державної статистичної звітності 6- зем, 2-зем є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 по справі №823/1984/16 відсутність у землекористувача акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення їх права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб'єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.
Крім того при прийнятті даного рішення суд бере до уваги рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 року, якими скасовано припис інспектора Управління з контролю за використанням та охороною ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, що стосувався нібито самовільно зайнятої Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією земельної ділянки, яка розташована в с.Угорники Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області. Вказаними рішеннями судів встановлено, що Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція (Інститут хрестоцвітних культур української академії аграрних наук) користується земельною ділянкою на території земель Угорницької сільської ради на законних підставах, а саме на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії ІФ №000254, що виданий на виконання Рішення Арбітражного суду Івано-Фравнківської області 12.04.1994 по справі №351/5.
Таким чином, судом та іншими рішеннями судів встановлено, що Інституту хрестоцвітних культур української академії аграрних наук на підставі рішення Арбітражного суду Івано-Франківської області Ради народних депутатів від 12.04.1994 року № 351/5 було видано Акт на право постійного користування оспорюваною земельною ділянкою на території земель Угорницької сільської ради.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено факту незаконного використання Прикарпатською державною сільськогосподарською дослідною станцією Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України земельної ділянки, яка розташована в с. Угорники Івано-Франківської міської ради.
Суд звертає увагу позивача, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру не належить питання щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, а присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки відбувається при формуванні земельної ділянки в порядку встановленому законом, а тому у задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Також судом встановлено, що рішення Угорницької сільської ради від 29 червня 2017 «Про розгляд заяв щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність» є правомірним, оскільки на день прийняття такого рішення, земельна ділянка, яка є предметом даного спору, знаходилася в користуванні Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції та використовується для вирощування зернових культур, як землі сільськогосподарського призначення, а тому в Угорницької сільської ради були відсутні правові підстави для передачі даної земельної ділянки у власність Позивача, більше того з іншим цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч.9 ст.11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вирішують питання щодо набуття відповідно до законодавства внутрішньо переміщеними особами за місцем їх фактичного перебування прав на земельну ділянку із земель комунальної власності.
Із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року по Справі № 712/10864/16-а слідує, що суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі. Тобто суди не можуть підміняти інші органи влади та зобов'язувати уповноважений орган прийняти рішення визначеного судом змісту. Отже, зобов'язання судом органів місцевого самоврядування внести певні зміни до рішення міської ради за відсутності відповідного волевиявлення таких органів є порушенням його виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції на здійснення права власності та управління землями, яке підлягає захисту.
Таким чином, до компетенції суду не входить зобов'язання органу місцевого самоврядування приймати на сесії будь-яке рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції суб'єкта владних повноважень, оскільки відповідно до закону суд не вправі перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування.
Враховуючи, що заява позивача вже була предметом розгляду на п'ятнадцятій сесії сьомого демократичного скликання Угорницької сільської ради та по ній прийнято рішення від 29.06.2017 року, вимога Позивача про зобов'язання переглянути таке рішення є незаконною та не підлягає до задоволення.
У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За таких обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що в повному обсязі не підлягають до задоволення.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 125 ЗК України, ст.ст. 316-328 ЦК України, керуючись ст. ст. 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, Прикарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільської господарства Карпатського регіону Національної Академії аграрних наук України та Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконним використання земельної ділянки та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Тарас АНТОНЯК
Повне судове рішення складено та підписано 08.08.2022 року.