Справа № 206/2287/22
Провадження № 3/206/1071/22
18.08.2022 суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Маштак К.С., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та виконує обов'язки за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, -
19.07.2022 о 05 год. військовослужбовець призваний за мобілізацією, солдат ОСОБА_1 в умовах особливого періоду самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 біля автомобільного мосту через р. Самара та самостійно повернувся в розташування 19.07.2022 о 23 год. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки достовірно знав, що відносно нього складено протокол, який направлений до суду, в суд не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, згідно Закону України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Верховна Рада України постановила затвердити Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов'язки, а також утримуватись від шкідливих для здоров'я звичок.
Крім того, відповідно до листа Верховного Суду від 13.07.2018 № 60-1543/0/2-18 вбачається, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Згідно ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду.
Так, кваліфікація за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 вірна.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом в/ч НОМЕР_1 № 55 про військове адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, витягом із наказу № 35, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 47, письмовими поясненнями солдата ОСОБА_2 , письмовими поясненнями солдата ОСОБА_3 , письмовими поясненнями солдата ОСОБА_1 , письмовими поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_4 , письмовими поясненнями майора ОСОБА_5 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях солдата ОСОБА_2 , письмових поясненнях солдата ОСОБА_3 , письмових поясненнях солдата ОСОБА_1 , письмових поясненнях старшого лейтенанта ОСОБА_4 , письмових поясненнях майора ОСОБА_5 та інших матеріалах в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 172-11 КУпАП у виді мінімального штрафу - ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2465 грн.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір у розмірі 496 гривні 20 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 40-1, 172-11, 245, 247, 251, 252, 277, 278, 283, 284 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу - 145 (ста сорока п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 2465 (дві тисячі шістдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін, чи зміни постанови.
Суддя К.С. Маштак