Справа № 201/5104/22
Провадження № 2/201/2591/2022
про відмову у відкритті провадження
12 серпня 2022 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Наумова О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Державної організації - Військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання документів такими, що відповідають нормам діючого законодавства, визнання періоду додатковою відпусткою, стягнення грошового забезпечення, -
01 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання документів такими, що відповідають нормам діючого законодавства, визнання періоду додатковою відпусткою, стягнення грошового забезпечення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Наумова О.С.
02 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених судом недоліків.
09 серпня 2022 року, на виконання ухвали про залишення позову без руху, позивач подав до суду уточнену позовну заяву.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у зразковій справі № 440/2722/20 розглядав відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни, як такі, що врегульовані Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 заявлені наступні позовні вимоги:
- визнати надані суду документи такими, що відповідають діючим нормам Положення про пенсійний Фонд України № 280 від 23 липня 2014 року та вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 779 від 30 вересня 2015 року.
- весь період з моменту вилучення банкоматом картки та до моменту поновлення картрахунку визнати, як додаткову відпустку (відпустка за сімейними обстави, додаткова відпустка військовослужбовцям, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), на підставі Інструкції військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, Розділ 2, Пункт 2, Підпункт 1, в редакції Наказу Міністерства оборони № 559 від 21 серпня 2014 року.
- стягнути належне позивачу грошове забезпечення у розмірі мінімального посадового окладу, передбаченого за первинною типовою офіцерською посадою «командир взводу» та одноразову грошову допомогу, в фінансовому органі вищого рівня, на підставі Інструкції військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, Розділ 1, Пункт 1, Підпункти 1, 9, 10 в редакції Наказу Міністерства оборони № 420 від 11 серпня 2016 року.
Відповідно до положень п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оскільки у позивача виник спір з суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій, зокрема щодо призначення соціальної виплати - грошового забезпечення та виплати одноразової грошової допомоги, тобто наявний публічно-правовий спір між сторонами, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, слід відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної організації - Військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання документів такими, що відповідають нормам діючого законодавства, визнання періоду додатковою відпусткою, стягнення грошового забезпечення, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, шляхом подачі позову до відповідного окружного адміністративного суду за правилами підсудності, встановленими ст.ст. 25-26 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись постановами Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі № 820/4243/17 та від 06.02.2019р. у справі № 678/1/16-ц, п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суддя,
У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної організації - Військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 про визнання документів такими, що відповідають нормам діючого законодавства, визнання періоду додатковою відпусткою, стягнення грошового забезпечення - відмовити.
Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися з даним позовом в порядку адміністративного судочинства до відповідного окружного адміністративного суду за правилами підсудності, встановленими ст.ст. 25, 26 КАС України, обравши один із способів захисту, встановлених ст. 5 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: О.С. Наумова