Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1611/22 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В. П.
Категорія 76 Доповідач Трояновська Г. С.
18 серпня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу № 279/1611/22 за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Коростенський ліспгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомирагроліс", про скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Коваленка В.П. у м. Коростені,
У травні 2022 року ОСОБА_3 звернувся до суду із названим позовом та просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Дочірного підприємства "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" від 06.04.2022 року №27-к про призупинення дії трудового договору; поновити його на посаді майстра лісу обходу №3 Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" ; стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 07.04.2022 по день ухвалення судового рішення.
В обгрунтування позових вимог зазначив, що працює на посаді майстра лісу обходу №3 Ушомирського лісництва Дочірного підприємства "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" на підставі трудового договору. Наказом №27-к від 06.04.2022 дію трудового договору призупинено на підставі ст.13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Позивач зазначив, що вказаний наказ суперечить положенням статті 43, 64 Конституції України, виходить за межі вимог Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136-1Х. Вказав, що оскаржуваний наказ не містить посилання на підстави, що виключають можливість обом сторонам трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором, інформації про причини призупинення та умови відновлення дії трудового договору. Крім того, наголошує, що відповідач не перебуває в стані припинення, або в стані простою у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, що виключає можливість виконання роботи. Водночас вказав, що в обході № 3 Ушомирського лісництва продовжуються виконуватися роботи з рубки лісових насаджень згідно лісорубного квитка № 002341, що підтверджує можливість виконання робіт на обході.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що на даний час на території, де працював ОСОБА_1 бойові дії не ведуться. Крім того, відповідач не попередив про зміну умов праці, не запропонував позивачу для переведення на час відсторонення усі наявні вакансії, чим порушив положення статей 32, 34 КЗпП України. Зазначає, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, які мають виконуватись одночасно. Вважає дії відповідача щодо призупинення дії трудового договору протиправними.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зокрема, зазначає, що відповідач дотримується вимог законодавства щодо забезпечення безпечних умов праці, а тому за наявності обгрунтованого припущення про небезпеку для життя та здоров'я своїх працівників, зокрема, ОСОБА_1 , відповідач не може забезпечувати їх роботою в місцях, де існує потенційна небезпека втратити життя чи отримати поранення, а працівник, відповідно, не може виконувати роботу в таких умовах. Як на підставу продовження потенційної небезпеки для життя працівників ДП "Коростенський лісгосп АПК», яке знаходиться в безпосередній близькості до військового об'єкту, відповідач посилається на нещодавні ракетні обстріли військових об'єктів у Житомирській області. Також зазначає, що призупинення дії трудового договору не зміною істотних умов праці, про що свідчить зміст ст. 32 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_1 працює на посаді майстра лісу обходу №3 Ушомирського лісництва ДП "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" .
Наказом ДП «Коростенський лісгосп АПК» від 06.04.2022 №27-к у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи з метою збереження життя та здоров'я працівника на підставі ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , майстром лісу обходу № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК» з 07.04.2022 до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування військового стану (а.с. 10).
Листом ДП «Коростенський лісгосп» № 60 від 07.04.2022 ОСОБА_1 повідомлено, що ввірений йому обхід № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК» знаходиться в безпосередній близькості до військового об"єкту (військова частина), який неодноразово піддавався ракетним та бомбовим ударам. Такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання в зазначеному обході та неможливість забезпечити безпечні умови праці через військову агресію проти України, що стало підставою прийняття рішення про призупинення дії трудового договору. Також у вказаному листі роз'яснено умови та порядок відновлення можливості виконувати роботу із посиланням на положення ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (а.с. 11).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку, що дійсно склалися такі обставини, коли роботодавець не має можливості надати роботу, а працівник позбавлений можливості безпечно її виконувати. А оскільки позивачем не надано суду об"єктивних доказів переконливого характеру про незаконність вказаного наказу, то суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Так, основоположні права громадян, пов'язані з реалізацією права на працю передбачені статтями 43-46 Конституції України. Разом з тим відповідно до статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», передбачено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Згідно з пунктом 2 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
З огляду на вищевикладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
Виходячи із наведеного, суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 на момент введення на території України воєнного стану перебував у трудових відносинах ДП "Коростенський лісгосп АПК "Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс", який у зв'язку із територіальним місцем знаходження неодноразово піддавався ракетним та бомбовим ударам, що унеможливило забезпечити працівникам безпечні умови роботи та стало підставою для призупинення дії трудового договору із позивачем, дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, застосувавши положення ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_2 щодо продовження виконання робіт з рубки лісових насаджень згідно лісорубного квитка № НОМЕР_1 , не заслуговують на увагу, оскільки вказаний лісорубний квиток був виданий 25 січня 2022 року, тобто ще до військової агресії Росії, про що правильно зазначено судом першої інстанції.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсутні умови для призупинення дії трудового договору, а саме - абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, не заслуговують на увагу, оскільки встановлено, що обхід № 3 Ушомирського лісництва ДП «Коростенський лісгосп АПК», де працює позивач, знаходиться в безпосередній близькості до військового об'єкта та може піддаватись ракетним та бомбовим ударам. Такі обставини виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання в зазначеному обході та неможливість забезпечити безпечні умови праці через військову агресію проти України.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що відповідач не попередив про зміну умов праці, не запропонував позивачу для переведення на час відсторонення усі наявні вакансії, чим порушив положення статей 32, 34 КЗпП України не можуть бути враховані, оскільки норми закону про зміну істотних умов праці та повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці не застосовуються до положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Простій не є тотожним поняттям призупиненню трудового договору, оскільки підставою для призупинення дії трудового договору є відсутність роботи або відсутність її виконання працівником лише під час воєнного стану.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильні висновки суду першої інстанції та не спростовують їх.
При вирішенні цієї справи, суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, правильно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий Судді